2-5116/10/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Чередник В.Є.
при секретарі Поповій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, сплати матеріальних збитків з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від суми боргу, витрат на юридичні послуги та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2009 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму заборгованості за договором позики, укладеним між сторонами та моральну шкоду.
В ході розгляду справи позивачем вимоги були збільшені, про що надано письмову заяву від 18.11.2010 року.
При цьому, позивач посилався на те, що 09 лютого 2009 року ним та ОСОБА_2 в усній формі був укладений договір позики на суму 10000 грн. (десять тисяч гривень) та 1100 дол. США (тисяча сто доларів).
Позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, оскільки передав відповідачу зазначену грошову суму в повному обсязі.
Відповідно до умов договору, та як зазначено в наданій відповідачем борговій розписці, він мав погасити заборгованість до 12.02.2009 року але до теперішнього часу не зробив це.
З 01.07.2008 року по 20.02.2009 року відповідач працював системним адміністратором в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Форекс Брок Україна" директором якого є позивач.
09 лютого 2009 року ОСОБА_2 пред'явивши листок непрацездатності повідомив, що з 26 січня 2009 року по 06 лютого 2009 року він знаходився на лікарняному. Він також вказав, що лікувався в харківській лікарні №5 на платній основі та позичав для цього гроші, а для продовження лікування та реабілітації у нього грошей не вистачає. Відповідач пояснив що лікування в лікарні було результатом його інвалідності. Проявивши до нього співчуття, зі своїх особистих коштів позивач передав грошову суму, яку він просив (як зазначалося вище - 10000 грн. (десять тисяч гривень) та 1100 дол. США (тисяча сто доларів), на термін до 12 лютого 2009 року, про що відповідач написав боргову розписку.
Після цього, до 20 лютого включно, відповідач не з'являвся на роботі, про що були складені відповідні акти. Позивач неодноразово намагався зв'язатися з ним за допомогою телефону, але весь час на його дзвінки відповідала жінка яка називалась матір'ю відповідача та говорила що його немає вдома. Таким чином, 20 лютого 2009 року позивачу довелося звільнити ОСОБА_2 з займаної посади.
Як позивач пізніше дізнався, 11.02.2009 року ОСОБА_2 до міліції була подана наклепна заява про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Форекс Брок Україна" використовує неліцензійне програмне забезпечення. Результатом цього стало те, що 20 лютого 2009 року в офіс компанії прийшли співробітники міліції та позивач був змушений давати пояснення по вказаній заяві. Позивач підозрює, що сам відповідач, працюючи системним адміністратором міг навмисно встановити якесь неліцензійне програмне забезпечення, але воно було видалене користувачем комп'ютера. На його думку зазначена заява була написана з метою не повертати заборговані кошти.
В результаті протиправних, на думку позивача, дій відповідача різко погіршився стан його здоров'я. Психологічний стрес привів до різкого погіршення стану імунної системи його організму, він захворів гострим респіраторним захворювання. Головні та серцеві болі до цього часу не проходять.
На кошти, які позивачу не повернув відповідач, позивач планував відпочити разом з родиною на морі. Таким чином, в цьому році він не зміг оздоровити себе та свою родину і відпочити належним чином.
Крім того, діями відповідача,на його думу, була принижена честь, гідність та ділова репутація позивача, чим завдана моральна шкода, оскільки він був вимушений доводити те, що ні він, ні товариство яке він очолює, не порушувало правових норм. Товариство з обмеженою відповідальністю "Форекс Брок Україна" протягом всього часу існування має бездоганну ділову репутацію, яку відповідач своїми діями намагався заплямувати.
Розмір моральної шкоди позивача безмежний, але якщо його висловити в грошовому виразі, то він має відшкодовувати хоча б витрати, пов'язані відновленням його здоров'я, відпочинком від усього що сталося. Отже, завдану йому моральну шкоду він оцінює в 10 000 грн. (десять тисяч гривень).
Сума основного боргу становить 10000 грн. (десять тисяч гривень) та 1100 дол. США (тисяча сто доларів).
З 09 лютого 2009 року позивач позбавлений права користуватися належними йому грошима.
Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідач повинен сплатити мені суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних від суми сплачених коштів на теперішній час.
Розрахунок основної суми боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів.
Розрахунок суми боргу, з урахуванням курсу НБУ на 09 лютого 2009 року:
1 100$* 7.7 грн +10 000 грн. =18 470 грн.
Середній індекс інфляції за період з 09 лютого 2009 року по 18 листопада 2010 року: 121,17%.
Розмір інфляційних витрат: (18 470 грн.* 121.17%) - 18 470 грн. =4 043,08 гри.
Кількість дніє прострочення зобов'язання за період з 09 лютого 2009 року по 18 листопада 2010 року: 648 днів.
Розрахунок суми процентів: 18 470 грн.* 3% річних* 648 днів /365 днів = 983,72 грн.
Загальна сума боргу становить: 18 470 грн. + 4 043,08 грн. + 983.72 гри. = 23 496,80 грн.
Джерелом завданої позивачу моральної шкоди є незаконні дії відповідача та його наклепницькі обвинувачення його в тяжких кримінальних злочинах. Неправомірна діяльність відповідача з цього приводу підтверджена постановою Київського РВ ХМУ ГУМВС від 19 березня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи по заявам відповідача у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу злочину. Внаслідок неправомірних дій відповідача позивач вимушений був захищати свої законні інтереси в міліції, прокуратурі та суді. Переніс нервовий струс, тривалий час вимушений був отримувати медичну допомогу. Моральна шкода, нанесена йому полягає в тому, що внаслідок протиправних відповідача він вимушений все більше часу проводити в пошуках виходу із положення, що склалося. Значна психоемоційна напруга негативно відобразилася на стані його здоров'я на фоні перевтоми та нервово-психічному виснаженні раптово погіршився фізичний стан.
Тому, вважає справедливим стягнути з відповідача моральну шкоду, яку він оцінюю в 10 000 грн.
З метою захисту свого права позивач вимушений був звернутися за правовою допомогою. Пп.1 та 2 ч.3 ст. 79 ЦПК України встановлено, що витрати на правову допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи. Витрати на правову допомогу підтверджуються договором № б/н від 06 вересня 2010 року та квитанцією банку. Також, позивачем сплачені держмито та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, які також він просить стягнути з відповідача.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, пояснивши про обставини, викладені вище.
Відповідач та його представники проти позову заперечували, пояснивши, що позивач не має жодних підстав для задоволення позову,оскільки відповідач будь-яких грошей від позивача не отримував, розписку написав тиском погроз з боку позивача та ОСОБА_3, про що звертався до органів міліції.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, перевіривши надані сторонами докази в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У своєму позові позивач стверджує, що між сторонами був укладений в усній формі договір позики. Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 1046 цього ж кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є реальним договором і вважається укладеним тільки з моменту фактичного передання грошей або інших речей позичальнику.
Ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміїну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 208 ЦКУ правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі. Ст. 206 ЦК України передбачає, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному засвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність, а також правочини на виконання договору, укладеного у письмовій формі - за домовленістю сторін, якщо це не суперечить договору або закону.
У зв'язку з тим, що про повернення позики сторони домовляються у момент укладення договору позики, повернення боргу не може вважатися правочином, який повністю виконується у момент його вчинення, а отже, його належить вчиняти у письмовій формі.
В матеріалах справи відсутні достовірні докази про те, що позивач укладав з відповідачем письмовий договір позики грошових коштів, як того вимагає ст. 1047 ЦК України. Належних та допустимих доказів з цього приводу позивачем не надано.
Крім того, в тексті спірної розписки не йдеться про "отримання" відповідачем вказаної суми.
Твердження ж позивача про передачу відповідачу вказаної суми для оплати ним отриманого лікування спростовуються наданою відповідачем довідкою про суму, витрачену ним на лікування в розмірі 1450 грн.,00 коп.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала,за наявності її вини.
Цивільно-правова відповідальність за завдану матеріальну та моральну шкоду настає при наявності протиправної поведінки заподіювача шкоди, встановлення причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою, вини заподіювача.
Відповідно до ст.ст. 270, 275, 277, 297, 299 ЦК України кожна фізична особа має право на особисті немайнові права, у тому числі на повагу до честі й гідності, ділової репутації, має право на захист особистого немайнового права від противоправних посягань інших осіб, у тому числі й від поширення інформації й відомостей, які ганьблять честь, гідність, ділову репутацію особи.
При цьому поширенням такої інформації є повідомлення її одній чи декільком особам. Звернення з такою інформацією до органу, який має право в межах своєї компетенції проводити перевірку одержаних відомостей для прийняття відповідних заходів, не є поширенням цієї інформації чи відомостей, за що настає передбачена законом відповідальність (наприклад, міліція, прокуратура, органи місцевого самоврядування). Згідно з Рішенням КСУ від 10 квітня 2003 р. такі звернення громадян не є фактом розповсюдження недостовірної інформації.
У задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди суд відмовляє, оскільки з позовної заяви та в судовому засідання ані позивачем, ані його представником не було надано суду жодних достовірних доказів, що підтверджували зазначені позовні вимоги та свідчили б про спричинення позивачу з боку відповідача моральних страждань, не встановлено чи була в цьому вина відповідача та не надано доказів на підтвердження суми моральної шкоди.
Враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно до постанови КМУ від 27 квітня 2006 р. № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних із розглядом цивільних і адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", яка регламентує порядок компенсації витрат, пов'язаних із правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.. 202, 270, 275, 277, 297, 299 626, 1047, 1166, 1167 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, сплати матеріальних збитків з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від суми боргу, витрат на юридичні послуги та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова апеляційної скарги.
Суддя