Справа № 2 - 123/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    06  грудня 2010р.

    Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

    головуючого судді      -  Кисельова В.К.  

    при секретарі               -  Калініченко О.О.

    за участю представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2

    відповідача – ОСОБА_3

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі,  цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл майна, а  також за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся з позовом  до ОСОБА_3 про розподіл майна. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 лютого 2004р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був зареєстрований шлюб. 27.05.2005р. між БУ-463 ВАТ „Чорноморгідробуд” та ОСОБА_4 був укладений договір про інвестування у будівництво жилого будинку № 15-а по вул. Ак. Заболотного в м. Одесі. В цей же день ОСОБА_4 була внесена в касу БУ-463 ВАТ „Чорноморгідробуд” сума  у розмірі 36740 гривень. 01.10.2005р. між БУ-463 ВАТ „Чорноморгідробуд”  та ОСОБА_4, було укладено додаткову угоду, згідно з якою ОСОБА_4 був зобов’язаний внести останній внесок не пізніше 30.12.2005р.. Однак коштів на внесення останньої суми коштів у позивача не було, а тому він був вимушений звернутись за одержанням  кредиту в АППБ „Аваль”. 07.06.2005р. між ОСОБА_4 та АППБ „Аваль” був укладений кредитний договір № 014/0054/74/30696, згідно умов якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 28800 доларів США. 03.11.2006р. Малиновським районним судом м. Одеси шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було розірвано. Позивач стверджує, що він погасив частину суми кредиту в період шлюбу, а іншу частину погасив після розірвання шлюбу. На підставі викладеного, позивач просив розділити спільне набуте майно подружжя, шляхом виплати відповідачці компенсації вартості коштів на придбання квартири у розмірі 11669 гривень 74 копійки. (Т.1., а.с. 1-3)

В останніх позовних вимогах позивач просив виплатити відповідачці компенсацію вартості частки у спільній сумісній власності у розмірі 61294 гривні 55 копійок.

    ОСОБА_3 звернулась з позовом  до ОСОБА_4 про розподіл майна. Вищевказані  позовні вимоги були мотивовані тим, що позивачка одружилась з відповідачем 21.02.2004р.. Під час шлюбу у сторін народився син – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачка стверджує, що вона з  позивачем  придбала АДРЕСА_1 за договором інвестування. 06 травня 2006р. на вищевказану квартиру було отримано свідоцтво про право власності. На підставі викладеного, ОСОБА_3 просила визнати за нею право власності на ? частку  АДРЕСА_1, як її частку у спільній сумісній власності подружжя. (Т.1., а.с. 41-42).

    В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що позивач бажає виплатити відповідачці ? частину коштів, яка була виплачена позивачем за придбання квартири.

    Відповідачка під час судового засідання не заперечувала проти отримання  компенсації вартості її частки у спільній сумісній власності подружжя, за сумою, яка буде визначена в судовому рішенні.

    Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл майна підлягає частковому  задоволенню, а позов ОСОБА_3 про розподіл майна, шляхом визнання права власності на ? частину АДРЕСА_1 не підлягає задоволенню.

    Вищевказаний висновок суду ґрунтується на підставі фактів,  встановлених в судовому засіданні.

    Так судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, який був зареєстрований 21.02.2004р. у відділі РАГС Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 84.

    Вищевказаний шлюб було розірвано 03.11.2006р. на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03.11.2006р.

    Таким чином, під час розгляду справи необхідно встановити майно, яке було придбане подружжям в період з 21.02.2004р. по 03.11.2006р.

    Судом встановлено, 27.05.2005р. між БУ-463 ВАТ „Чорноморгідробуд” та ОСОБА_4 був укладений договір про інвестування у будівництво жилого будинку № 15-а по вул. Ак. Заболотного в м. Одесі. Загальна вартість будівництва склала суму у розмірі 183687 гривень.

    В цей же день ОСОБА_4 була внесена в касу БУ-463 ВАТ „Чорноморгідробуд” сума у розмірі 36740 гривень. (а.с.5)

    01.10.2005р. між БУ-463 ВАТ „Чорноморгідробуд”  та ОСОБА_4, було укладено додаткову угоду, згідно з якою ОСОБА_4 був зобов’язаний внести останній внесок не пізніше 30.12.2005р.. Однак коштів на внесення останньої суми коштів у позивача не було, а тому він був вимушений звернутись за одержанням  кредиту в АППБ „Аваль”. 07.06.2005р. між ОСОБА_4 та АППБ „Аваль” був укладений кредитний договір № 014/0054/74/30696, згідно умов якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 28800 доларів США.

06 травня 2006р. Виконавчим комітетом Одеської міської Ради на ім’я ОСОБА_4  було видано  свідоцтво про право  власності на АДРЕСА_1. Право власності ОСОБА_4 на вищевказану квартиру зареєстровано КП „ОМБТІ та РОН” 09.06.2006р., номер запису 3724, в книзі 609пр.-110.

Частиною 1 ст. 60 СУ України встановлено, що майно,  набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та  чоловікові  на  праві  спільної  сумісної  власності незалежно від  того,  що один з них не мав з поважної причини (навчання,  ведення
домашнього   господарства,   догляд   за   дітьми,  хвороба  тощо) самостійного заробітку (доходу).

В той же час, суд вважає, що неможливо вважати АДРЕСА_1  в цілому  як об’єкт спільної сумісної власності, оскільки частина коштів за придбання вищевказаної квартири була отримана за рахунок кредиту, отриманого в АППБ „Аваль”. Погашення кредиту проводилось позивачем безпосередньо як під час шлюбу, так і після його розірвання.

Відповідачка по справі не заперечувала того факту, що погашенням кредиту здійснювалось особисто позивачем, як під час існування шлюбу так і після його розірвання.

З листа   ПАТ „Райффазейн Банк Аваль”     від 23.05.2010р. вбачається,    що ОСОБА_4 в період з 07.06.2005р. по 03.11.2006р. було погашено кредит у розмірі 12694,11 долара США та відсотки у розмірі  4305,89 долара США, тобто у загальній сумі 17000 доларів США, при загальній сумі кредиту розмірі 28800 доларів США, без врахування суми відсотків за користування кредитом, а саме 15% річних.

Таким чином, сума за придбання АДРЕСА_1 не була виплачена у повному обсязі в період шлюбу.  

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що в даному випадку відсутній один із важливих елементів складу інституту  спільної сумісної власності подружжя, а саме придбання майна за рахунок спільних зусиль подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 69 СК України,  дружина і чоловік мають право на поділ майна,  що належить їм на праві спільної сумісної власності,  незалежно від розірвання шлюбу.

    Відповідно до 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності  подружжя,  частки  майна дружини та чоловіка є рівними, якщо  інше  не  визначено  домовленістю  між  ними   або   шлюбним договором.

    В зв’язку з чим, відповідачка має право претендувати на отримання компенсації сум внесків, які були здійснені позивачем за придбання квартири.  

Частиною 4 ст. 71 СК України встановлено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість  його частки у праві спільної сумісної власності на майно,  зокрема  на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за  його  згодою.

Відповідачка в судовому засіданні надала згоду на отримання компенсації вартості її частки у спільній сумісній власності подружжя.

    Під час шлюбу, ОСОБА_4 була внесена в касу БУ-463 ВАТ „Чорноморгідробуд” сума у розмірі 36740 гривень. (а.с.5)

З листа   ПАТ „Райффазейн Банк Аваль”     від 23.05.2010р. вбачається,    що ОСОБА_4 в період з 07.06.2005р. по 03.11.2006р. було погашено кредит у розмірі 12694,11 долара США та відсотки у розмірі  4305,89 долара США, тобто у загальній сумі 17000 доларів США, що за курсом НБУ на день постановлення рішення складає суму у розмірі (17000*7,942=135014).

Таким чином, загальна сума внесків, яка була здійснена ОСОБА_4  в період шлюбу складає суму у розмірі (135014+36740= 171754) 171754 гривень, тобто ? цієї суми становить суму у розмірі 85877 гривень, яка підлягає стягненню з позивача на користь відповідачки.

Суд також вважає, що необхідно розподілити судові витрати, а саме стягнути з позивача на користь відповідачки ? коштів сплачених за проведення експертизи, а саме суму у розмірі 1290 гривень.  

На підставі викладеного, керуючись ст. 60, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 10, 11, 76, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл майна – задовольнити частково.

2.   Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості частини спільного  майна подружжя у розмірі 85877 (вісімдесят п’ять тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень.  

3.   У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл майна, шляхом визнання права власності на ? частину АДРЕСА_1 – відмовити.  

4.   Стягнути з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 1290 гривень.

    Рішення суду може бути оскаржено  в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з   дня проголошення рішення.

    Суддя