Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-8725/2010                                               Головуючий І інстанції: Адаменко І.М.

Категорія 31                                                                                          Доповідач: Гайсюк О.В.

                                                           У Х В А Л А

                                                       Іменем України

09 грудня 2010 року                      Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                          головуючої судді –    Белінської І.М.,

                           суддів –                     Гайсюка О.В.,

                                                              Чорнобривець О.С.,

                          при секретарі -           Ткач І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 червня 2010 року, -

                                                    ВСТАНОВИЛА:

У березні 2010 року прокурор Бобринецького району діючи в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає Бобринецька районна центральна лікарня до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої злочином. Зазначив, що 11 серпня 2009 року близько 01 години 30 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння і керуючи автомобілем ВАЗ, який належить йому на праві власності, рухаючись по автодорозі Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв в напрямку міста Миколаїв, не оцінивши дорожню обстановку, відволікся від керування транспортним засобом, допустив зіткнення з автомобілем КАМАЗ. Внаслідок ДТП, пасажир автомобіля ВАЗ ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до середнього ступеня тяжкості. Бобринецький РВ УМВС за даним фактом відносно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ст. 286 ч.1 КК України. 29.10.2009 р. Бобринецький районним судом кримінальну справу закрито у зв’язку з примиренням підсудного з потерпілим. Потерпілий ОСОБА_3 перебував на лікуванні в Бобринецькій ЦРЛ з 11.08.2009р. по 22.09.2009р., на його лікування лікарнею витрачено 5 583,90 грн. Посилаючись на ці обставини, прокурор просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Бобринецької ЦРЛ 5 583,90 грн. і судові витрати на користь держави.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 червня 2010 року позов задоволено частково. З відповідача на користь лікарні стягнуто 4 905 грн. 60 коп. і судові витрати в дохід держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, а справу повернути на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду доказам, що містяться в справі, неправильне визначення судом розміру відшкодування шкоди.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи скарги підтримала. Інші  особи, які беруть участь у справі, в судове засідання  не з’явилися, хоча належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Задовольняючи позов, суд правильно виходив з того, що Бобринецька ЦРЛ понесла витрати на лікування потерпілого від злочину, який скоїв відповідач, що підтверджено матеріалами справи /а.с.5-7/.

Розмір відшкодування витрат на лікування потерпілого визначено судом відповідно до довідки-розрахунку /а.с.4/.

Судом неправильно встановлено, що потерпілий лікувався в реанімаційному відділенні, оскільки згідно довідки лікарні від 08.11.10р. № 1460 хворий ОСОБА_3 на протязі 7 годин 11.08.2009р. знаходився в реанімаційному відділенні, а з 10.30 годин 11.08.2009р. по 22.09.2009р. лікувався в хірургічному відділенні, що на розмір витрат на лікування потерпілого зовсім не впливає, оскільки витрати визначаються в цілому по лікарні, а не по відділенням.

Клопотання відповідача про зменшення розміру відшкодування у зв’язку з його поганим матеріальним становищем задоволенню не підлягає, оскільки положення ч.4 ст.1193 ЦК не поширюється на випадки, коли шкоду завдано вчиненням злочину.

Наведене вказує на те, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для скасування чи зміни рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області                                                                                           О.В. Гайсюк