Справа № 2-5068/09

РІШЕННЯ

ІМ*ЯМ УКРАЇНИ

14 травня 2009 року, Приморський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого - судді Терьохіна С. Є., . при секретарі - Лапшинської Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ліквідатора орендного підприємства «Азовське морське пароплавство» до громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, третіх осіб -приватних нотаріусів Одеського міського нотаріального округу Юрченко Ірини Петрівни, Іллічової Наталії Артемівни, комунального підприємства (КП) «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості», про визнання недійсними договорів, визнання права власності та витребування нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Орендне підприємство «Азовське морське пароплавство» звернулось до суду з позовом до відповідачів та третіх осіб про визнання недійсними договорів, визнання права власності та витребування нерухомого майна, посилаючись на наступні обставини.

Орендне підприємство «Азовське морське пароплавство» на підставі Договору купівлі-продажу від 09 червня 1994 року, посвідченому у Другій Одеській нотаріальній конторі 09 червня 1994 року придбало у Еспозито Вінченцо пятикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 Таким чином, Орендне підприємство «Азовське морське пароплавство» фактично стало власником цієї квартири.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.05.2003 року по справі № 5/94Б стосовно Орендного підприємства «Азовське морське пароплавство» порушена справа про банкрутство.

Постановою Господарського суду Донецької області від 03.11.2004 року по справі № 5/94Б Орендне підприємство «Азовське морське пароплавство» визнано банкрутом і стосовно нього розпочата процедура ліквідації.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.07.2007 року по справі № 5/94Б ліквідатором Орендного підприємства «Азовське морське пароплавство» призначений арбітражний керуючий Матвійчук Денис Валентинович.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.12.2007 року по справі № 5/94Б строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора продовжені до 01.07.2008 року.

17.03.2009 р. ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 5/94Б строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора продовжено до 01.07.2009 р.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор здійснює наступні повноваження, в т.ч.: приймає до свого ведення майно боржника, приймає заходи щодо його схоронності, здійснює функції по управлінню та розпорядженню майном банкрута; виконує функції керівника (органів управління) банкрута; реалізує майно боржника для задоволення вимог, включених у реєстр вимог кредиторів.

Під час здійснення функцій ліквідатора Орендного підприємства «Азовське морське пароплавство», ліквідатору стало відомо із Листа Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» № 8144 про те, що зазначена квартира вибула із власності ОП «АМП».

Так, в зазначеному Листі містились відомості про те, що дійсно раніше право власності на квартиру АДРЕСА_1 (раніше Чичерина) у місті Одеса було зареєстровано за Еспозито Вінченцо (саме в нього Позивач і придбав квартиру на підставі нотаріально посвідченого договору).

Потім право власності на зазначену квартиру перейшло до ОСОБА_8 на підставі нібито Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 01.06.2005 року по справі № 2-562.

Потім право власності на зазначену квартиру перейшло до ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.11.2005 року, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І.П.

Потім право власності на зазначену квартиру перейшло до ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.2005 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А.

Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» були надані копії документів, на підставі яких проводилась реєстрація права власності за вищезазначеними особами.

Не визнаючи право власності за вказаними особами, ОП «АМП» звернулось із відповідним запитом до Великомихайлівського районного суду Одеської області щодо дійсності рішення суду від 01.06.2005 року по справі № 2-562.

Згідно Листа Великомихайлівського районного суду Одеської області від 03.03.2008 року № 4-76/08, - позов ОСОБА_8 до Еспозито Вінченцо «Про визнання договору купівлі-продажу № 99/1135 від 17.08.1999 року дійсним і признання права власності» до суду не надходив і по картотеці цивільних справ не значиться.

Таким чином, Великомихайлівський районний суд Одеської області не визнавав права власності за ОСОБА_8 на квартиру АДРЕСА_2.

Також Позивачем було зазначено, що стаття 3 Цивільного кодексу України (Загальні засади цивільного законодавства) встановлює, що

1. Загальними засадами цивільного законодавства є:

2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків,

встановлених Конституцією України та законом;

1.   5)     судовий захист цивільного права та інтересу;

2.   6)     справедливість, добросовісність та розумність.

Стаття 203 Цивільного кодексу України (Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину) встановлює:

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Стаття 658 Цивільного кодексу України (Право продажу товару) встановлює, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Позивач зазначив, що ОСОБА_8 під час продажу квартири не був її власником і здійснив продаж квартири на підставі підробленого рішення Великомихайловського районного суду Одеської області. Тобто ОСОБА_8 не мав жодного права продавати зазначену квартиру, бо не був її власником.

Таким чином, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 під час укладання Договору купівлі-продажу квартири від 11.11.2005 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І.П, порушили статтю 3, частини 1, 2 статті 203, статтю 658 Цивільного кодексу України.

Також Позивач послався на статтю 215 Цивільного кодексу України (Недійсність правочину), яка встановлює:

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до умов ст. 3, 203, 658, 215 ЦК України, зазначений договір повинен бути визнаний недійсним.

За цих самих умов повинен бути визнаний недійсним і Договір купівлі-продажу від 02.12.2005 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А.

На думку Позивача, ОСОБА_1 також не міг бути належним власником квартири, т.я. придбав її за незаконною (недійсною) угодою. Факт того, що йому було відомо про недійсність угоди підтверджується тим фактом, що він менш ніж за місяць з моменту нібито покупки квартири, продав її ОСОБА_2 за ту ж саму ціну (16827 гривень). На думку Позивача ці дії з боку ОСОБА_1 були направлені лише на те, щоб уникнути будь-якої відповідальності за недійсною угодою.

Оскільки Договір купівлі-продажу від 02.12.2005 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. - є слідством недійсного (протиправного) Договору купівлі-продажу квартири від 11.11.2005 року, укладеному між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І.П., то зазначений договір також повинен бути визнаний недійсним.

Позивачем зазначено, що вказаний договір порушує право власності єдиного належного покупця - Орендного підприємства «Азовське морське пароплавство», яке придбало зазначену квартиру на цілком законних підставах.

Так, стаття 328 Цивільного кодексу України (Підстави набуття права власності), встановлює, що:

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В даному випадку Орендне підприємство «Азовське морське пароплавство» на підставі Договору купівлі-продажу від 09 червня 1994 року, посвідченому у Другій Одеській нотаріальній конторі 09 червня 1994 року придбало у Еспозито Вінченцо пятикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5

Таким чином, Орендне підприємство «Азовське морське пароплавство» набуло права власності на зазначену квартиру на цілком законних підставах, передбачених законом.

Всі угоди, що були укладені пізніше, були направлені на незаконне припинення права власності у Позивача. Тобто, Договір купівлі-продажу квартири від 11.11.2005 року був укладений не власником майна на підставі підроблених документів (рішення Великомихайловського районного суду Одеської області). Подальша угода, а саме Договір купівлі-продажу від 02.12.2005 року є слідством недійсного договору і він не міг би бути укладеним за відсутності недійсного договору від 11.11.2005 року.

Стаття 321 Цивільного кодексу України (Непорушність права власності), встановлює, що:

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 346 Цивільного кодексу України (Підстави припинення права власності) встановлює вичерпний перелік випадків, коли право власності припиняється, а саме:

1. Право власності припиняється у разі:

1.   1)     відчуження власником свого майна;

2.   2)     відмови власника від права власності;

3.   3)     припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

4.   4)     знищення майна;

5.   5)     викупу пам’яток історії та культури;

6.   6)     викупу земельної ділянки у зв’язку із суспільною необхідністю;

7) викупу нерухомого майна у зв’язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене;

1.   8)     звернення стягнення на майно за зобов’язаннями власника;

2.   9)     реквізиції;

1.   10)     конфіскації;

2.   11)     припинення юридичної особи чи смерті власника.

2. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Позивач був протиправно позбавлений права власності на квартиру, оскільки ним не було вчинено жодної дії, передбаченої статтею 346 ЦК України.

Також, Позивач жодного разу не відмовлявся від свого права власності, а значить він також не міг бути позбавлений права власності на підставі ст. 347 Цивільного кодексу України (Відмова від права власності).

Позивачем зазначено, що він був протиправно позбавлений права власності.

Приймаючи до уваги той факт, що позивач придбав квартиру на цілком законних підставах, а в подальшому був протиправно (не за його волею) позбавлений права власності на квартиру, що Позивачем не було вчинено жодної дії щодо будь-якого відчуження квартири чи відмови від права власності, що квартира була відчужена не в порядку виконання судових рішень, то відповідно до ст. 387, 388 ЦК України, Позивач просив суд визнати недійсним Договір купівлі-продажу квартири від 11.11.2005 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І.П.; визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 02.12.2005 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А.; визнати право власності на квартиру АДРЕСА_2 за Орендним підприємством «Азовське морське пароплавство»; витребувати у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3.

В судовому засіданні представник Позивача ОСОБА_9 підтримав свої позовні вимоги та додатково пояснив наступне.

Окрім звернення до Великомихайлівського районного суду Одеської області, Позивач оскаржив його рішення до Апеляційного суду Одеської області. Проте на свою апеляційну скаргу отримав лист та ухвалу Апеляційного суду Одеської області в яких зазначалось, що оскільки рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 01 червня 2005 року по справі № 2-562/2005 не постановлювалось судом, тому зазначене рішення, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна квартири АДРЕСА_4, не має правової сили. Копію листа Апеляційного суду Одеської області долучено до матеріалів справи.

Також Позивач пояснив, що Прокуратурою міста Одеси порушена кримінальна справа, яка в цей час перебуває у Апеляційному суді Одеської області. Із чисельних листів Прокуратури, які долучені до матеріалів справи вбачається, що дійсно певними особами були підроблені рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області та паспорт на ім’я ОСОБА_8 і потім зазначена квартира була продана за підробленим паспортом на ім’я ОСОБА_8 ОСОБА_1.

У зв’язку з тим, що паспорт на ім’я ОСОБА_8 був підробленим, Позивач заявив клопотання про виключення із складу відповідачів ОСОБА_8. Клопотання було підтримано іншими учасниками процесу та задоволено.

Заперечував проти зупинення провадження по справі, мотивуючи це тим, що факт підробленого рішення Великомихайлівського районного, суду Одеської області підтверджений як цим судом так і Апеляційним судом Одеської області і тому немає жодних причин зупиняти провадження по справі до розгляду кримінальної справи. Просив позов задовольнити в повному обсязі та постановити рішення по наявним у справі документам.

Другий представник Позивача Матвійчук Д.В. в повному обсязі підтримав позицію представника Позивача ОСОБА_9

Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечував. Пояснив, що між ним та особою, яка назвала себе ОСОБА_8 був укладений договір купівлі-продажу спірної квартири. Пізніше йому стало відомо із допитів в прокуратурі, що особа, яка продала йому квартиру не є ОСОБА_8, а це зовсім інша особа, яка діяла за підробленим паспортом. Зазначив, що він укладав договір у нотаріуса і що йому не було відомо про те, що квартира належала Позивачу, проте йому був відомий той факт, що раніше в цій квартирі розташовувався офіс пароплавства і що в цій квартирі була пожежа після якої пароплавство виїхало з цієї квартири. Питання, стосовно зупинення провадження по справі залишив на розгляд суду.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_10 позов не визнав. Заявив клопотання щодо зупинення провадження по справі, посилаючись на те, що в Апеляційному суді Одеської області розглядається кримінальна справа по обвинуваченню осіб, що були причетні до підробки договору купівлі-продажу спірної квартири та рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області. Пояснив суду, що відповідачем ОСОБА_2 зроблений частковий ремонт в квартирі і що не вирішено питання щодо відшкодування їй витрат на проведений ремонт.

Зустрічний позов по справі не заявлявся.

Від третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Іллічової Наталії Артемівни до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю.

Інші особи, а саме: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Юрченко Ірина Петрівна, комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» до суду не з’явились, про причину своєї неявки суд не повідомили, хоча були неодноразово належним чином повідомлені про час та дату розгляду справи.

Сторони не заперечували продовжити розгляд справи за відсутністю третіх осіб.

Вислухавши представників сторін та дослідивши матеріали зазначеної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовна заява Орендного підприємства «Азовське морське пароплавство» підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи із наступного.

Орендне підприємство «Азовське морське пароплавство» на підставі Договору купівлі-продажу від 09 червня 1994 року, посвідченому у Другій Одеській нотаріальній конторі 09 червня 1994 року придбало у Еспозито Вінченцо пятикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5

Таким чином, Орендне підприємство «Азовське морське пароплавство» фактично стало власником цієї квартири.

В подальшому право власності на зазначену квартиру перейшло до ОСОБА_8 на підставі Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 01.06.2005 року по справі № 2-562.

Судом встановлено на підставі листів Великомихайлівського районного суду Одеської області та Апеляційного суду Одеської області, що вищезазначене Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 01.06.2005 року по справі № 2-562 не постановлялось та не має жодної юридичної сили.

Пунктом 2 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України встановлено неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином Орендне підприємство «Азовське морське пароплавство» було протиправним шляхом позбавлено права власності на квартиру.

В подальшому право власності на зазначену квартиру перейшло до ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.11.2005 року, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І.П.

Судом встановлено, що фактично зазначену угоду укладав не ОСОБА_8, а інша особа, яка діяла на підставі підробленого паспорту на ім’я ОСОБА_8. Крім того, ОСОБА_8, виступаючи продавцем по зазначеній угоді, діяв на підставі підробленого Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 01.06.2005 року по справі № 2-562.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Стаття 658 Цивільного кодексу України встановлює, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги ті факти, що особа, виступаючи продавцем по зазначеній угоді, діяла на підставі підробленого паспорту на ім’я ОСОБА_8 та підробленого Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 01.06.2005 року по справі № 2-562, то Договір купівлі-продажу квартири від 11.11.2005 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І.П. визнається судом недійсним, і позов в цій частині позовних вимог підлягає задоволенню.

В подальшому право власності на зазначену квартиру перейшло до ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.2005 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А.

Приймаючи до уваги ті факти, що зазначена угода укладалась на підставі попередніх підроблених документів та недійсних договорів, то в цій частині позовних вимог, позов також підлягає задоволенню і судом визнається недійсним Договір купівлі-продажу від 02.12.2005 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 387 ЦК України, Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частина 1 статті 388 ЦК України передбачає, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1.   1)     було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2.   2)     було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3.   3)     вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Приймаючи до уваги той факт, що позивач придбав квартиру на цілком законних підставах, а в подальшому був протиправно (не за його волею) позбавлений права власності на квартиру, що Позивачем не було вчинено жодної дії щодо будь-якого відчуження квартири чи відмови від права власності, що квартира була відчужена не в порядку виконання судових рішень, то відповідно до ст. 387, 388, 392 ЦК України, за Орендним підприємством «Азовське морське пароплавство» визнається право власності на квартиру АДРЕСА_2 та зазначена квартина підлягає витребуванню у ОСОБА_2.

Таким чином, позов задовольняється в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1, 3, 10, 57, 60, 208 - 213 Цивільно-процесуального кодексу (ЦПК) України, ст..41 Конституції України, ст.. ст. 15, 16, 203, 209, 215, 216, 236, 316, 317, 321, 328, 346, 386 - 388, 392, 658 Цивільного кодексу України, суд –

РІШИВ:

Позов ліквідатора орендного підприємства «Азовське морське пароплавство» -задовольнити.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу квартири під № 17, будинку № 9 по вул. .Успенської (Чічеріна) в м. Одесі, від 11 листопада 2005 року, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І.П.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу квартири під № 17, будинку № 9 по вул. .Успенської (Чічеріна) в м. Одесі, від 02 грудня 2005 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А.

Визнати за орендним підприємством «Азовське морське пароплавство» право власності на квартиру під АДРЕСА_6

Витребувати від громадянки ОСОБА_2 квартиру під АДРЕСА_6

В задоволенні клопотання про призупинення провадження у справі - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження даного рішення та апеляційна скарга на нього, можуть бути подані до суду сторонами в порядку ст. ст. 294-296 ЦПК України.

Відмова в призупинені провадження по справі окремому оскарження - не підлягає.