справа №2-2744/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(заочне)

            25 листопада  2010р.         Шевченківський  районний  суд  м.Львова   

у складі:   головуючої  - судді              В.В. Свірідової   

при секретарі                                         І.І.  Дмитраш  

     розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської філії Акціонерного банку „Банк регіонального розвитку”,  ліквідатора   Акціонерного   банку „Банк регіонального  розвитку” Євсієнко Ігора Савелійовича про стягнення грошових  сум,-   

                                                у   с т а н о в и в  :  

     25.08.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Львівської філії Акціонерного банку „Банк регіонального розвитку”, ліквідатора   Акціонерного   банку „Банк регіонального  розвитку” Євсієнка І.С.  про стягнення грошових  сум  в  розмірі 5 698 ,67  грн.   

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 05 листопада 2007 року між ним та Акціонерним банком „Банк регіонального розвитку” в особі Львівської філії  укладено депозитний договір № 62П-ДТ2. Виконуючи умови даного  договору  він  розмістив на депозитний рахунок №НОМЕР_1 грошовий  внесок у розмірі 46 050  гривень, відповідач при цьому зобов”язався нараховувати кожного місяця відсотки за ставкою у розмірі 16,5% річних, з остаточною датою повернення суми внеску 11 травня 2009 року. Зазначає, що після  закінчення  дії  Депозиту, а  саме 12 травня 2009 року  звернувся до Банку  із заявою  про повернення суми депозитного вкладу та нарахованих процентів, однак  банк  свої  зобов”язання не виконав  та гроші йому  вчасно не повернув. 19 лютого 2010 року йому було повернуто депозитний вклад та відсотки з прострорчкою     витрати   на   дев”ять   місяців.      

   Позивач у судовому  засіданні  позовні вимоги підтримав, давши аналогічні пояснення  тим, які  зазначені  в  позовній  заяві.

   Представник відповідача Львівської філії АБ „Банк регіонального розвитку” в  судове  засідання не  з”явився, хоча повідомлявся про розгляд справи належним чином, на  адресу суду надіслав  письмові  заперечення на позовну заяву,  

   Відповідач Євсієнко І.С. у судове засідання  не з’явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідачів, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 169, 224 ЦПК України вважає за можливе  провести  заочний  розгляд  справи на  підставі  наявних  доказів.   

   Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що  позов  підлягає до  задоволення  з  наступних  підстав.   

   Судом  встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ЛФ АБ „Банк регіонального розвитку” було укладено депозитний договір, згідно якого позивач розмістив на депозитний рахунок кошти у розмірі 46 050 гривень, а відповідач зобов”язався нараховувати кожного місяця відсотки за ставкою у розмірі 16,5% річних, з  остаточною датою повернення суми внеску 11 травня 2009 року. Проте депозитний вклад та відсотки йому були повернуті   лише 19 лютого 2010 року.  

    Стаття 1060 ч. 2 ЦК України передбачає за  договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов”язаний видати вклад або його частину на першу  вимогу  вкладника, крім вкладів, зроблених  юридичними особами  на  інших  умовах  повернення, які  встановлені договором.

      Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших  актів  цивільного законодавства.   

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов”язанні  встановлений строк (термін) його  виконання, то  воно  підлягає виконанню в  цей строк (термін).

Згідно ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку не допускається, крім випадків  обмеження  право розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених  законом.  

Щодо  відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, то стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за  наявності  її вини.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди” від 31.03.1995 року № 4, позивачем має бути доведено в чому полягає  ця  шкода, з яких міркувань  він  виходив  визначаючи  розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

В  судовому  засіданні позивач навів міркування, з яких виходив, визначаючи розмір моральної шкоди. Зокрема те, що не маючи можливості забрати свої  гроші його родина  знаходилась у  важкому  матеріальному становищі та  він  змушений був витрачати свій  вільний час на  вчинення  дій по відновленню порушеного  права.

 За таких обставин суд  приходить  до висновку, що позов  в частині стягнення  з  відповідачів  моральної шкоди слід  задовольнити   та  стягнути   в  користь  позивача  кошти  в  сумі 1500  грн.  

       Виходячи  з  наведеного, суд  приходить до висновку, що позов є  підставний та  обґрунтований і підлягає до задоволення, оскільки Банк не виконав свої  зобов”язання  перед позивачем, договір не припинив свою дію, тому  за  час користування  коштами позивача йому повинні були нараховуватися  відсотки. З відповідача  також  підлягає  до стягнення  судовий  збір.

       Керуючись ст.ст.3, 10, 11,15, 58, 60, 88, 169, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК  України,   cт.ст. 526, 530 ч.1, 625, 1074,1167 ЦК України, суд ,-  

                                                     в и р і ш и в :

     позов   задовольнити   повністю.   

  Стягнути з  Акціонерного Банку «Банк регіонального розвитку» в  особі Львівської філії АБ „Банк регіонального розвитку”, ліквідатора   Акціонерного   банку „Банк  регіонального  розвитку” Євсієнко Ігора Савелійовича, солідарно, на користь ОСОБА_1 5698 (п”ять тисяч шістсот дев”яносто вісім) грн. 67 коп. невиплачених  відсотків  за  депозитним договором № 62П-ДТ2 від 05.11.2007 року.

Стягнути  з Акціонерного Банку „Банк регіонального розвитку” в особі Львівської філії АБ „Банк регіонального розвитку”, ліквідатора   Акціонерного   банку „Банк  регіонального  розвитку” Євсієнко Ігора Савелійовича, солідарно,  на користь ОСОБА_1 1500 грн. ( одну  тисячу  п”ятсот грн.) моральної  шкоди.   

      Стягнути   з Акціонерного Банку «Банк регіонального розвитку» в особі Львівської філії АБ «Банк регіонального розвитку», ліквідатора   Акціонерного   банку „Банк регіонального  розвитку”Євсієнко Ігора Савелійовича  судові  витрати в розмірі 38 (тридцять вісім грн.).

      Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.   

        Рішення може бути  оскаржено в  апеляційному порядку до  апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подачі  в  10-денний строк  з  дня  проголошення  рішення  апеляційної  скарги.   

                          Суддя                                     В.В.Свірідова