№ 2-711/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

           03 грудня 2010 року    Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:    

           головуючого судді Степаненка Ю.І.,    

           за участю секретаря Клонової І.М.,

      розглянувши у відкритому    судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про дострокове стягнення боргу за кредитним договором, зустрічною позовною заявою  ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про розірвання кредитного договору,

                                                                В С Т А Н О В И В :

    Позивач Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк» (надалі Банк) звернувся в суд 10 червня 2010 року та 12 листопада 2010 року з уточненим позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про дострокове солідарне стягнення боргу за кредитним договором у сумі 72 278,10 доларів США та судових витрат у справі в сумі 1 820 гривень, мотивуючи тим, що 04 березня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір з фізичною особою № 014/6212/3/11091, відповідно до п.1.1 якого остання отримала від Банку 60 000 доларів США зі сплатою 13,5 % річних зі строком користування кредитними коштами до 03 березня 2018 року.

    Відповідач ОСОБА_2 з грудня 2008 року припинила виконання своїх зобов'язань за кредитним договором.

       Забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором є порука відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які також не виконують умов договору поруки.

    Відповідачам неодноразово Банком надсилалися листи з повідомленням про сплату простроченої заборгованості, але зазначені вимоги були залишені без виконання.

    Станом на 01 червня 2010 року заборгованість відповідачів за кредитом складає 72 278,10 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом – 56 052,29 доларів США; заборгованість по сплаті відсотків за фактичне користування кредитом – 11 652,86 доларів США; нарахована за порушення строків повернення кредиту пеня – 1 906,56 доларів США; нарахована за порушення строків сплати відсотків пеня – 2 666,39 доларів США.  

    У зв'язку з цим відповідачами порушені права та інтереси Банку, як кредитора. Тому позивач з підстав умов кредитного договору та договорів поруки, статей 509,525,526,549,610,611,612,626-629,638,1049,1050,1051,1054 ЦК України,  просив суд задовольнити позов.

    30 червня 2010 року  ОСОБА_2 звернулася в суд з зустрічною позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» про визнання кредитного договору недійсним, який 02 грудня 2010 року ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області з підстав п.5 ч.1 статті 207 ЦПК України було залишено без розгляду.

    Крім цього, 26 жовтня 2010 року  ОСОБА_2 звернулася в суд з зустрічною позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» про розірвання кредитного договору, мотивуючи тим, що при укладенні кредитного договору та договорів поруки вона виходила з того, що НБУ в силу ст.6 Закону України «Про Національний банк України» буде сумлінно виконувати свою головну функцію забезпечення стабільності грошової одиниці України, фінансова ситуація на валютному ринку буде стабільною і різке зменшення курсу гривні до долара США не настане. Якщо б вона могла передбачити таке різке падіння курсу гривні, вона б не стала укладати договір на умовах, викладених у договорі, а узяла б кредит у гривнях. Крім того, унаслідок світової економічної кризи, яка негативно вплинула як на статки громадян, так і на ринок споживання в цілому, належне їй приватне підприємство стало збитковим і у грудні 2008 року припинило свою діяльність. За таких обставин вона просить з підстав норм статей 652, 617 Цивільного кодексу України розірвати укладений між нею та Банком 04 березня 2008 року кредитний договір з фізичною особою № 014/6212/3/11091.

    В судовому засіданні представник первісного позивача по довіреності Спірін С.С. позовні вимоги Банку підтримав, в обгрунтування позову пояснив так, як викладено вище в описовій частині рішення, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 просив відмовити, вважаючи його таким, що не грунтується на законі та безпідставним.

    Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю погодилися з позовними вимогами Банку, але в даний час не може погасити кредитну заборгованість через відсутність необхідних коштів та одночасно просила задовольнити її зустрічний позов про розірвання кредитного договору з підстав та обгрунтувань, викладених у її позовній заяві.

    Представник відповідачів та третіх осіб по угоді адвокат ОСОБА_7 первісний позов Банку не визнала та погодилась з зустрічним позовом ОСОБА_2

    Відповідачі та треті особи за позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, хоч були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, подали письмові заперечення на позовні вимоги Банку, вказуючи, що письмових повідомлень-вимог Банку вони не отримували, зміна умов кредитного договору щодо зобов'язання позичальника ОСОБА_2 є зміною, що спричиняє збільшення їх відповідальності як поручителів. Своєї згоди на таку зміну вони не давали, а тому з підстав ч.1 статті 559, ч.1 статті 598 Цивільного кодексу України просили відмовити Банку у задоволенні його позову до них, так як вважають, що їх зобов'язання за договорами поруки є припиненими в силу закону.

    Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, що місяться в матеріалах справи, суд установив такі факти та відповідні їм правовідносини.

  Судом установлено, підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується сторонами, що відповідно до укладеного 04 березня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 кредитного договору з фізичною особою № 014/6212/3/11091 (невідновлювальна кредитна лінія), остання отримала згідно заяв на видачу готівки на умовах, визначених договором, кредитні кошти у розмірі 60 000 доларів США із сплатою 13,5 % річних із строком користування кредитом до 03 березня 2018 року (а.с.11-23).    

    Взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів у строки, передбачені п.п.5.2,5.6 кредитного договору, ОСОБА_2 належним чином не виконувала.

    Згідно п.6.5 кредитного договору Банк має право достроково вимагати від відповідача  погашення заборгованості за кредитом чи стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції за порушення умов договору, зокрема пункту 5.2.

    Відповідно до п.9.1 кредитного договору за порушення строків повернення заборгованості та відсотків за користування кредитом позичальник ОСОБА_2 сплачує кредитору - Банку пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

    Забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором є порука відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які також не виконували умов тристоронніх договорів поруки від 04 березня 2008 року (а.с.31,35).    

    Відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Банком були направлені неодноразові письмові повідомлення-вимоги про здійснення погашення простроченої заборгованості за кредитом та відсотках та дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, чого не було виконано відповідачами (а.с.29,34,38,39,175,176,177,179,182,183).

    Станом на 01 червня 2010 року заборгованість за кредитом складає 72 278,10 доларів США, що підтверджується не оспореною відповідачами довідкою-розрахунком Банку (а.с.24-26),  яка за офіційним курсом 7,94 гривні до 1 долара США, встановленого Національним Банком України станом на 03 грудня 2010 року (на час постановлення судом рішення у справі), складає 573 888 гривень 11 копійок.                                                                                  

    З боку кредитора зобов'язання виконані своєчасно та в повному обсязі. Отримання позичальником кредитних коштів підтверджується документально (а.с.15-23).

    До цього часу відповідачі  своїх зобов'язань за кредитним договором та договорами поруки належним чином не виконують, що призвело до прострочення платежів як за кредитом, так і за процентами та пенею.

    Згідно статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

    Вимоги позивача підлягають захисту також з підстав умов кредитного договору, договорів поруки, статей 15,16,525,526,536,611,612,1048,1050,1054 Цивільного кодексу України, статей 79,81,88 ЦПК України.

    Таким чином, визнання відповідачем ОСОБА_2 пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

    Заперечення відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представника їх інтересів по угоді адвоката ОСОБА_7 не можуть заслуговувати на увагу, оскільки відповідачі завчасно належним чином отримали повідомлення-вимоги Банку про здійснення погашення ними простроченої заборгованості за кредитом та відсотках та дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, але не вжито заходів для виконання взятих на себе зобов'язань.

    Змін зобов'язання за кредитним договором між сторонами не відбувалося. Банк в силу п.6.5 кредитного договору  вправі ставити вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, з чим були обізнанні відповідачі, які підписали кредитний договір, договори поруки.

Тому обсяг відповідальності поручителів жодним чином не збільшився і дія поруки в силу статей 559, 598 Цивільного кодексу України, на які посилалися відповідачі у своїх письмових запереченнях, не припинена. За таких обставин відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в силу умов договорів поруки та статей 553,554 Цивільного кодексу України повинні відповідати перед кредитором як солідарні боржники разом з боржником ОСОБА_2

    За таких обставин суд постановляє рішення про солідарне стягнення з усіх трьох відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором у сумі 72 278 (сімдесят дві тисячі двісті сімдесят вісім) доларів та 10 центів США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленого Національним Банком України станом на 03 грудня 2010 року, складає 573 888 гривень 11 копійок та судових витрат, пов'язаних з оплатою позивачем судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі по 606 гривень 67 копійок з кожного відповідача (а.с.2,3).

    У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору  з фізичною особою № 014/6212/3/11091 від 04 березня 2008 року, укладеного між нею та Банком суд вважає необхідним відмовити з наступних підстав.

    Згідно статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

    Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

    Припинення діяльності приватного підприємства і зменшення прибутків, кризові явища, на що посилається ОСОБА_2 у позові, як на підставу своїх позовних вимог, не являються обставинами, які можна віднести до форс-мажорних, а світова фінансова криза є явищем, яке не належить до обставин непереборної сили, що позбавляє її необхідності виконувати умови укладеного кредитного договору.

    Незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

    Сторони при укладенні спірного кредитного договору в іноземній валюті приймали на себе певні ризики на випадок можливих курсових коливань національної валюти України - гривні до іноземної валюти - долара США та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна валютного курсу за десять років строку кредитування (з 04.03.2008 по 03.03.2018 року) не настане.    

    Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін.

    Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

    Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

    У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

    ОСОБА_2 не здійснювала спроб щодо розірвання договору з Банком за взаємною згодою.

    Кредитним договором не передбачено односторонньої відмови від виконання зобов'язань.

    Наведені позивачем ОСОБА_2 обставини не дають підстав для розірвання кредитного договору судом за її ініціативою відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України.

    Позивач відповідно до статей 10,60 ЦПК України не довела умов для розірвання кредитного договору у судовому порядку. Тому підстави для задоволення її позовних вимог та розірвання кредитного договору відсутні.

    На підставі викладеного, керуючись статтями 15,16,525,526,536,546,548,549,554,611, 612,1048,1049,1050,1054 ЦК України, статтями  10,11,79,81,88,209,213-215,218 ЦПК України, суд    

В И Р І Ш И В:  

    Позовну заяву  Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» задовольнити.

    Достроково стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» виниклу станом на 01 червня 2010 року заборгованість за кредитним договором з фізичною особою № 014/6212/3/11091 від 04 березня 2008 року в сумі 72 278 (сімдесят дві тисячі двісті сімдесят вісім) доларів та 10 центів США, з яких: заборгованість за кредитом – 56 052,29 доларів США, заборгованість по сплаті відсотків за фактичне користування кредитом – 11 652,86 доларів США, пеня за порушення строків повернення кредиту – 1 906,56 доларів США, пеня за порушення строків сплати відсотків – 2 666,39 доларів США,  що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленого Національним Банком України станом на 03 грудня 2010 року, складає 573 888 (п'ятсот сімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 11 копійок.

    Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» судові витрати з кожного по 606 гривень 67 копійок.

    У задоволенні зустрічної позовної заяви  ОСОБА_2 про розірвання Кредитного договору  з фізичною особою № 014/6212/3/11091 від 04 березня 2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк», відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд.

    Суддя