№ 2-1220/10      

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И    

               10 грудня 2010 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:         головуючого судді Степаненка Ю.І.,    

    при секретарі Клоновій І.М.,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,      

                                                                В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_1 03 листопада 2010 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24 квітня 2004 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружнє життя у них не склалося. Унаслідок втрати почуття поваги та любові один до одного вони припинили шлюбні відносини з травня 2010 року та з того часу проживають окремо за різними адресами, не ведуть спільного господарства, спроб до примирення ніхто не робив, у них фактично створені інші сім'ї. Вважає, що сімейні відносини між ними поновити не можливо, їх сім'я розпалася остаточно, збереження шлюбу суперечить його інтересам та порушує його право на укладення іншого шлюбу, який реалізувати не можливо без розірвання попереднього шлюбу з ОСОБА_2 Місце проживання малолітнього сина після розірвання шлюбу просив визначити з матір'ю.

           Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні  позов підтримав, просив суд розірвати шлюб, місце проживання дитини визначити з матір'ю.

     Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала повністю.

            Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов є законний, обґрунтований доказами, а тому підлягає задоволенню.

            Встановлено, що сторони перебувають у  шлюбі з 24 квітня 2004 року. Від шлюбу мають малолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір'ю. Одруження для сторін виявилося невдалим, вони втратили почуття поваги і любові один до одного, просили суд не призначати їм строк для примирення, так як збереження шлюбу суперечить їх інтересам, вони проживають окремо один від одного, сімейних стосунків не підтримують, так як не знаходять порозуміння між собою, шлюб розпався з вини обох сторін.

    Згідно статті 55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

    Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.

    Цих вимог  сторони не дотримувалися.

    За таких обставин суд з підстав  статей 110-112 Сімейного кодексу України  постановляє рішення про розірвання шлюбу.

             Керуючись ст.,ст.110-112 СК України, ст.,ст.10,11, 88,209,212,214,215,218 ЦПК України, суд-

                                                                    В И Р І Ш И В :

               Позов ОСОБА_1 задовольнити.

       Розірвати шлюб між  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, дошлюбне прізвище ОСОБА_2, зареєстрований 24 квітня 2004 року Піщанською сільською Радою Кременчуцького району Полтавської області, актовий запис № 04.

    Місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити з матір'ю  ОСОБА_2.

    На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду  Полтавської  області через Кременчуцький районний суд.  

                Суддя