Справа № 2-2991/10

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

09 серпня 2010 р.                                              м. Севастополь

Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді – Фисюк О.І.,

при секретарі – Ільченко К.М.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Севастополя про визнання дій по перерахунку пенсії неправомірними та зобов’язання перерахувати пенсію,

В С Т А Н О В И В:

18.03.2010 р. позивач ОСОБА_2 . звернулася до суду з позовом до Управління ПФУ в Ленінському районі м. Севастополя, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача з перерахунку пенсії в 2009 році з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік. Просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог ст.ст. 40, 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески и яка враховується для нарахування пенсії по 2008 рік.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримала.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі               м. Севастополя в судове засідання не з’явився, надавши суду заперечення на позов, в яких вважає позов необґрунтованим, просить в його задоволенні відмовити. Заперечення обґрунтовує тим, що перерахунок пенсії проводиться відповідно до вимог Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 р. з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіка України за 2007 рік – 1197,91 грн. Доводить, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік...” застосування ст.40 ЗУ „про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування” змінено, для розрахунку заробітної плати, яка враховується при перерахунку пенсії, застосував показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 р. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. зміни, що були внесені до ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними. Внаслідок визнання зазначених змін неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає у тому, що норми ст.ст. 40, 42 зазначеного Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося. Таким чином, вважає, що до законодавчого врегулювання цього питання, при проведенні перерахунків пенсій застосовується показник середньої заробітної плати, який склався до винесення рішення Конституційним Судом України, який дорівнює 1197,91 грн. Разом з тим, відповідач просить суд розглянути справу у відсутність його представника.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та наданих заперечень відповідача, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають  задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що у квітні 2009 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок їй пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу, але при цьому для розрахунку заробітної плати, яка враховується при перерахунку пенсії, застосував показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 р., який дорівнює 1197,91 гри.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2004 р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-4, який, відповідно до його преамбули, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 ст. 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

Питання перерахунку пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжувала працювати, регулюється ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, нова редакція ч. 4 ст. 42 вказаного Закону передбачала за бажанням пенсіонера проведення перерахунку пенсії із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними. Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У пункті 6 рішення Конституційного Суду України, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення, змін до деяких законодавчих актів України».

Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині перший статті 40 цього Закону.

В разі перерахунку пенсії, розмір коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи не є незмінним та залежить від суми заробітної плати позивача, середньої заробітної плати робітників, зайнятих в галузях економіки України та кількості місяців страхового стажу.

Таким чином, відповідач, при розрахунку коефіцієнта заробітної плати мав застосовувати показник середньої заробітної плати робітників, зайнятих в галузях економіки України, за кожен місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).

При цьому, саме ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено поняття середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, яка застосовується при обчисленні (перерахуванні) пенсії.

Таким чином, суд вважає, що для обчислення заробітної плати застрахованої особи при перерахунку пенсії, слід керуватися положеннями ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які визначають порядок обчислення заробітної плати застрахованої особи при призначенні пенсії, оскільки іншого порядку її обчислення законодавством не передбачено.

Тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, відповідач для обчислення заробітної плати застрахованої особи при перерахунку пенсії повинен був керуватися не положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530, а вимогами ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких був зобов'язаний застосувати такий показник, як середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахуванням) пенсії, а не показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито” та витрат на ІТЗ розгляду справи відповідно до      ст. 81 п.5 ЦПК України, судові витрати, сплачені позивачем при звернені до суду підлягають відшкодування за рахунок держави згідно ч. 2 ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 19, 22, 55, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 – 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.    

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі                  м. Севастополя з приводу застосування у 2009 році при перерахунку пенсії ОСОБА_2 показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, який дорівнює 1197,91  грн. - протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі              м. Севастополя здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2  відповідно до вимог ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахуванням) пенсії, починаючи з 01.04.2009 року, та забезпечити її виплату позивачу.

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_2, понесені нею судовий збір в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп., 8 (вісім) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя       (підпис)

Згідно з оригіналом:

Суддя   Ленінського районного

суду міста Севастополя О.І. Фисюк