Код суду 2703

Справа № 2-2726/10

Категорія 19                                                                                                          

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 серпня 2010 року                               м. Севастополь

Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді – Фисюк О.І.,

за участю секретаря – Іотченко Г.О.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Південна товарна біржа „Том-некст”, про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

В С Т А Н О В И В:

25.02.2010 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Південна товарна біржа „Том-некст”, про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеному сторонами 19.03.1998 р. на Південній товарній біржі „Том-некст”. Крім того, позивач просить суд про визнання права власності на вказану квартиру.

В процесі розгляду даної цивільної справи позивач уточнив свої позовні вимоги і просить суд про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений сторонами дійсним. Позов мотивований тим, що на момент укладення вказаного договору купівлі-продажу на товарній біржі діючим на той час законодавством не було передбачено вимогу про нотаріальне посвідчення такого договору. Насьогодні у позивача виникла потреба оформити договір належним чином, але вирішити це питання з відповідачами не є можливим, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду даної цивільної справи повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутність відповідача, та визнає достатніми для розгляду спору по суті наявні в матеріалах справи письмові докази; позивач проти заочного розгляду справи не заперечує.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 19.03.1998 р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3 (продавці) та ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Договір укладений на Південній товарній біржі „Том-некст”. Договір зареєстрований в ДП „БТІ та ДРОНМ м. Севастополя”, про що свідчить запис в реєстрову книгу № 22д стор. 64, реєстровий номер 1837.

Як слідує з пояснень позивача, після укладення зазначеної угоди, вона вселилася в зазначену квартиру, проживала в ній та була зареєстрована за вказаною адресою. На даний час в цій квартирі проживає її донька ОСОБА_4 та онук ОСОБА_4, про що свідчить довідка КП „РЕП № 22” Севастопольської міської ради від 16.02.2010 р. за вих. № 277.

У зв’язку з бажанням позивача оформити договір дарування на свою доньку ОСОБА_4, позивач звернулася до суду з зазначеним позовом.

В становивши правовідносини сторін по справі, суд вважає позов ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу на квартиру незаконним та необґрунтованим на підставі наведеного нижче.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли у 1998 році, тобто в час дії Цивільного кодексу Української РСР (1963 року).

З аналізу пункту 4 „Прикінцевих та перехідних положень” Цивільного кодексу України (2004 року) вбачається, що даний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Тобто, в даному випадку, у зв’язку з тим, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 був укладений до набрання чинності нового Цивільного кодексу України, при розгляді даної цивільної справи слід керуватись положеннями Цивільного кодексу Української РСР (1963 року).

Позивач вказує на те, що на час укладення зазначеного договору купівлі-продажу, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), вимоги щодо нотаріального посвідчення та реєстрації договорів, укладених на товарних біржах, не було.

Однак, суд не може прийняти до уваги зазначений довід позивача, оскільки статтею 227 ЦК Української РСР (1963 року) чітко передбачений обов’язок нотаріального посвідчення та реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів  договору купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин; недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.  

Згідно з вимогами діючого законодавства України, договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири), за аналогією з ЦК Української РСР 1963 року, також укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст.657 ЦК України).

В даному випадку предмет спору є договір купівлі-продажу квартири, тобто вимога закону про його нотаріальне посвідчення та  державну реєстрацію є обов’язковою, як за Цивільним кодексом Української РСР (1963 року), так і за Цивільним кодексом України (2004 року).

Позивачі, звернувшись до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири, укладеного на товарній біржі, посилаються на ч. 2 ст. 220 ЦК України, тобто на можливість визнання такого договору дійсним в судовому порядку. Разом з тим позивачі не вказують на те, з якої причини договір не був нотаріально посвідчений та не був підданий державній реєстрації.  

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа: Південна товарна біржа „Том-некст”, про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеному сторонами 19.03.1998 р. на Південній товарній біржі „Том-некст” - відмовити.

Судові витрати суд, відповідно до ст.88 ЦПК України відносить на позивачів.

    На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І  Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Південна товарна біржа „Том-некст”, про визнання договору купівлі-продажу дійсним – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя.

Заява від відповідача про перегляд заочного рішення може бути подана до Ленінського районного суду міста Севастополя у 10-денний строк з дня отримання ними копії заочного рішення.

Заява від позивача про апеляційне оскарження може бути подана до Ленінського районного суду міста Севастополя у 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційна скарга у 20-денний строк після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя