Справа № 22ц-6045/2010 Головуючий у 1інст.- Чугуєвська Т.П.
Доповідач – Бойко О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :
головуючого- судді Бойко О.В.
суддів: Демченко Л.М., Лазоренка М.І.,
при секретарях
з участю Рачовій І.І.
представника апелянта Власко О.В., представника позивачки ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові справу за апеляційною скаргою ВАТ „Державний ощадний банк України” на рішення Ічнянського районного суду від 15 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_8 до відділу Державної виконавчої служби Ічнянського РУЮ Чернігівської області, ОСОБА_9 про виключення майна з акту опису,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2010 року ОСОБА_8 звернулась до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Ічнянського РУЮ Чернігівської області про виключення з акту опису й арешту 1/2 частини домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1, вказуючи на те, що зазначене нерухоме майно придбано нею та боржником ОСОБА_9 в період шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю подружжя, що не було враховано державним виконавцем. Позивачка просила також зобов”язати відділ ДВС скасувати запис в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна щодо арешту домоволодіння, та поновити їй строк звернення до суду з даним позовом, так як про накладення арешту їй стало відомо в квітні 2010 року.
В процесі розгляду справи ОСОБА_9 був залучений в якості співвідповідача.
Рішенням Ічнянського районного суду від 15 вересня 2010 року позов ОСОБА_8 задоволений частково, позивачці поновлено строк для звернення до суду, виключено із акту опису майна № 10.12.2007 року № 504741 та знято арешт з Ѕ частини домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1, Ічнянський район, вартістю 122 290 грн., зобов”язано відділ ДВС Ічнянського РУЮ скасувати запис в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна щодо арешту Ѕ частини зазначеного домоволодіння. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ВАТ „Державний ощадний банк України” просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Апелянт наполягає на тому, що державним виконавцем дії щодо опису й арешту спірного майна проведено законно, оскільки боржник ОСОБА_9 не виконав своїх зобов?язань по кредитному договору, а будинок був переданий в іпотеку в забезпечення виконання зобов?язань по кредиту. На думку апелянта, ОСОБА_8 надала суду неправдиву інформацію про свою необізнаність про судові справи свого чоловіка боржника ОСОБА_9, оскільки вона була присутня при проведенні державним виконавцем виконавчої дії щодо опису й арешту будинку.
У судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Представник позивачки апеляційну скаргу не визнала, просила в її задоволенні відмовити.
Вислухавши суддю–доповідача, пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебувають в шлюбі з 1973 року і в період шлюбу ними у 1983 році був збудований будинок за адресою АДРЕСА_1, Ічнянського району, Чернігівської області.
10 грудня 2007 року державним виконавцем відділу ДВС Ічнянського РУЮ на підставі виконавчого листа №2-710, виданого Ічнянським районним судом 23 жовтня 2007 року, про стягнення з ОСОБА_9 на користь ВАТ „Державний ощадний банк України” боргу в сумі 193 792 грн. 64 коп., був складений акт опису та арешту майна – домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.4-5).
Відповідно до ч.6 ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження” стягнення на майно боржника звертається в розмірах та обсягах необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Враховуючи, що спірне домоволодіння придбане сторонами під час перебування в шлюбі, позивачці на час опису та арешту майна належала Ѕ його частина, що не оспорюється сторонами, державним виконавцем проведено опис майна без визначення частки боржника, що є порушенням вимог ст.50 Закону України „Про виконавче провадження”.
За таких обставин рішення суду про задоволення позовних вимог про виключення із акту опису й арешту майна 1/2 частини домоволодіння, що належить позивачці ОСОБА_8, є законним і обгрунтованим.
Доводи апелянта про те, що позивачкою пропущено строк звернення до суду, оскільки вона була присутня при складанні державним виконавцем акту опису й арешту майна, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Зокрема, з акту опису й арешту майна від 10.12.2007 року не вбачається, що ОСОБА_8 була присутня при проведенні опису майна. Інших доказів на підтвердження цього факту суду не надано.
Сукупність досліджених по справі обставин свідчить про те, що про порушення свого права позивачка дійсно дізналась тільки в квітні 2010 року.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачкою не заявлялись вимоги про зняття арешту з 1/2 частини спірного домоволодіння, а тому розглянувши зазначену вимоги та задовольнивши її, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог. В зв”язку з цим рішення суду в частині зняття арешту з Ѕ частини домоволодіння підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог про зобов?язання відділу ДВС Ічнянського РУЮ скасувати запис в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна щодо арешту 1/2 частини домоволодіння, то вони не можуть бути задоволені, враховуючи наступне.
Відповідно до законодавства України створені і діють Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та державний реєстр обтяжень рухомого майна. Враховуючи обставини даної справи, відомості про обтяження щодо спірного домоволодіння повинні бути внесені саме до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.
Згідно Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року, внесення записів до цього Реєстру здійснюється реєстратором, зокрема, державним підприємством „Інформаційний центр” шляхом подання йому відповідних заяв.
Крім того, дані заявлені позовні вимоги є передчасними, оскільки з урахуванням того, що рішенням суду 1 інстанції виключено з акту опису й арешту майна Ѕ частину спірного домоволодіння, державний виконавець з урахуванням даного рішення суду у відповідності до вимог законодавства повинен вжити відповідних заходів щодо вирішення питання скасування запису в Державному реєстрі заборон відчуження об”єктів нерухомого майна. У разі невжиття таких заходів, позивач вправі звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
Враховуючи наведене, рішення суду в частині зобов?язання відділу ДВС Ічнянського РУЮ скасувати запис в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна щодо арешту 1/2 частини домоволодіння - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 303, 307, 309, 313-314, 317, 319 ЦПК України, ст.ст. 50, 55 Закону України „Про виконавче провадження” апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ВАТ „Державний ощадний банк України” задовольнити частково.
Рішення Ічнянського районного суду від 15 вересня 2010 року в частині зняття арешту з 1/2 частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, Ічнянського району, Чернігівської області скасувати.
Рішення суду в частині зобов?язання відділу ДВС Ічнянського РУЮ скасувати запис в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна щодо арешту 1/2 частини домоволодіння скасувати та відмовити в задоволенні цих позовних вимог.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді :