Судове рішення #12505865

Справа № 22ц-5882/2010                               Головуючий у першій інстанції –Бечко Є.М.

Категорія – цивільна                                                     Доповідач – Мамонова О.Є.


Р І Ш Е Н Н Я

   Іменем    України

08 грудня 2010 року                                                                         м. Чернігів  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ   у складі :

головуючого   –  судді Позігуна М.І.,

суддів  –  Губар В.С., Мамонової О.Є.,

при  секретарі – Кравченко В.В.

з участю – представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Чернігівської міської ради на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до садового товариства «Енергетик», Чернігівської міської ради,  ОСОБА_5  про визнання угоди дійсною, -

В С Т А Н О В И В:

     У квітні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі-продажу садової АДРЕСА_1, що відбувся між ним і ОСОБА_5, і зафіксований  рішенням правління від 30 травня 1998 року, дійсним. Позов мотивований тим, що вказаний договір був укладений між ними в усній формі, вони домовились про всі істотні умови договору, відбулося повне виконання договору, але посвідчити в нотаріальному порядку його немає можливості у зв’язку із виїздом ОСОБА_5 за кордон.

    Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2010 року позов задоволено, визнано дійсним укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу від 09.05.1998 року, згідно якого ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_4 придбав дачну ділянку АДРЕСА_1.

     В апеляційній скарзі Чернігівська міська рада просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні  позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

     Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не було встановлено наявність самого факту укладання договору купівлі-продажу, причин відсутності нотаріального посвідчення і чи дійсно відбулося ухилення сторони від його посвідчення.

   Заслухавши суддю – доповідача, пояснення позивача та  представника відповідача – садового товариства «Енергетик», які просили задовольнити апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що домовившись про всі істотні для укладання даного договору умови, ОСОБА_4 передав відповідачу кошти і з того часу користується садовою АДРЕСА_1, ОСОБА_5 же виїхав за межі України, при цьому в нотаріальному порядку договір купівлі-продажу не оформив, що позбавило позивача можливості оформити договір в нотаріальній конторі.

Однак, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції через недоведеність обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального права, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що згідно державного акту на право приватної власності на землю, виданого 26 жовтня 1994 року, ОСОБА_6 передано у власність земельну АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Рішенням засідання правління садівничого товариства «Енергетик» від 30 травня 1998 року виключено із числа членів товариства ОСОБА_5 у зв’язку з виїздом з м. Чернігова та продажем дачної АДРЕСА_1, прийнято в члени товариства ОСОБА_4 та передано йому АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_5 (а.с. 7).  

Згідно ст. 18 ЗК України (в редакції 1992 року) придбання земельних ділянок, що перебувають у колективній або приватній власності, провадиться за договором купівлі-продажу, який посвідчується в нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), яка діяла на час спірних правовідносин, нотаріальне посвідчення угод обов’язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою ст. 48 цього Кодексу.

Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, шо кожна сторона повинна довеститі обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження повного або часткового виконання угоди купівлі-продажу спірної земельної ділянки, а також ухилення відповідача від нотаріального оформлення угоди.  

  Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 належить відмовити за недоведеністю.

          Керуючись ст. 47 ЦК України, ст.ст.  303, 307, п.п. 2, 4 ч.1 ст. 309, 313, 316, 317, 319, 324  ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

    Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради – задовольнити.

    Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2010 року – скасувати.

 В задоволенні позову ОСОБА_4 до садового товариства «Енергетик», Чернігівської міської ради,  ОСОБА_5  про визнання угоди дійсною – відмовити.

     Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:                                            Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація