Справа № 22ц-6530/2010 Головуючий у 1-ій інстан.- ОВЧАРИК В.М.
Категорія – цивільна Доповідач – ШАРАПОВА О.Л.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Головуючого-судді ШАРАПОВОЇ О.Л.
суддів: ЄВСТАФІЇВА О.К., ЗАБОЛОТНОГО В.М.
при секретарі: ШТУПУН О.М.
за участю: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2010 року у справі за позовом ЗАТ „Нива-Плюс” до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про виселення, -
В С Т А Н О В И В:
В липні 2010 року ЗАТ „Нива-Плюс” звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просило виселити ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з жилого будинку по АДРЕСА_1 з наданням останнім іншого жилого приміщення по АДРЕСА_2.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням правління колгоспу ім. Калініна у 1989 році вказаний житловий будинок був наданий для тимчасового проживання ОСОБА_6 та членам його сім”ї. На даний час вказаний житловий будинок знаходиться на балансі товариства згідно з рішенням ліквідаційної комісії від 12 лютого 2000 року. ОСОБА_6 припинив трудові відносини з товариством , а тому підлягає виселенню разом із членами сім”ї з вказаного жилого будинку з наданням іншого жилого будинку по АДРЕСА_2.
Рішенням Ічнянського районного суду від 20 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволені.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 просять оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Апелянти посилаються на те, що ОСОБА_6 раніше працював в ЗАТ „Нива-Плюс”, звільнився не з власної ініціативи, в спірному будинку проживають 28 років та здійснюють його догляд. Апелянти вказують на те, що житловий будинок, який їм наданий, побудований неякісно, в цьому будинку ніхто не проживає майже 10 років.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_6 з 1981 року був членом колгоспу ім.Калініна, працював шофером.
Рішенням правління колгоспу ім. Калініна від 21 вересня 1989 року ОСОБА_6 та членам його сім”ї був виділений спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 , що не оспорювалося в ході розгляду справи.
Рішенням загальних зборів колгоспу ім. Калініна від 19 лютого 1993 року колгосп був реорганізований у КПСП „Колос”.
Згідно з рішенням ліквідаційної комісії КПСП „Колос” на підставі акту прийому-передачі від 12 лютого 2000 року спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 ( інвентарний номер 60 ) був переданий на баланс ЗАТ „Нива-Плюс”.
ОСОБА_6 перебував з позивачем в трудових відносинах з 01 квітня 2000 року, працював шофером; 21 листопада 2006 року трудовий договір було розірвано на підставі ст. 38 КЗпП України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_6 та членам його сім”ї було надано жиле приміщення в будинку колгоспу, ОСОБА_6 припинив трудові відносини з позивачем , а тому відповідачі підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення, а житловий будинок по АДРЕСА_2 відповідає санітарним та технічним вимогам і придатний для проживання.
Проте, з таким висновком суду не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.
За змістом ст. 114 ЖК України з наданням іншого жилого приміщення можуть бути виселені громадяни, отримавші жилі приміщення в будинках колгоспів, якщо вони виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням.
Пункт 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.85 року « Про деякі питання , що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» передбачає, що ст. 114 ЖК України стосується лише колгоспів, її дія не поширюється на колективні й інші сільськогосподарські підприємства та на господарські товариства, утворені внаслідок ліквідації або реорганізації колгоспів.
В ході апеляційного розгляду справи представник товариства пояснила, що ЗАТ „Нива-Плюс” не є правонаступником колгоспу ім. Калініна та КПСП „Колос”.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що законодавством не передбачено право товариств виселяти громадян із жилих приміщень, які останні отримали в будинках колгоспів.
Пункт 22-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.85 року « Про деякі питання , що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» передбачає, що при виселенні з наданням іншого жилого приміщення слід врахувати, що надане приміщення повинне відповідати санітарним та технічним нормам і виключати визнання особи, яка поселилася в ньому, потребуючим поліпшення житлових умов.
Згідно з постановою виконкома Чернігівської обласної Ради народних депутатів та президії Чернігівської обласної ради профспілок від 07 січня 1985 року визначено розмір жилої площі для прийняття громадян на облік для поліпшення житлових умов і цей розмір становить 6 квадратних метрів на члена сім»ї.
Згідно ч. 2 ст. 50 ЖК України при наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі старше дев»яти років, крім подружжя.
Як вбачається з матеріалів справи, житловий будинок по АДРЕСА_2 має 17.6 кв.м. житлової площі та одну жилу кімнату, а тому вселення відповідачів у вказане жиле приміщення було б проведено з порушенням санітарних норм та призвело б до визнання останніх потребуючими поліпшення житлових умов.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду слід скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 50, 114 ЖК України, ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 – задовольнити.
Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2010 року – скасувати.
Закритому акціонерному товариству „Нива-Плюс” у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про виселення – відмовити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства „Нива-Плюс” на користь державного бюджету м. Чернігова судовий збір в сумі 4 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді :