Справа № 22ц-6596/2010 р. Головуючий у 1 інст.- Чурупченко М.І.
Категорія – цивільна Доповідач – Бойко О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Головуючого-судді БОЙКО О.В.
суддів ДЕМЧЕНКО Л.М., ЛАЗОРЕНКА М.І.
при секретарі Рачовій І.І.
з участю відповідача ОСОБА_5, представника позивача
ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Корюківського районного суду від 03 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення шкоди, заподіяної ушкодженням здоров?я,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_7 звернувся з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди в сумі 55 грн. 60 коп., 3000 грн. моральної шкоди, завданої йому внаслідок неправомірних дій останнього, які виразились у спричиненні тілесних ушкоджень. Також ОСОБА_7 просив стягнути з відповідача на свою користь понесені по справі витрати на правову допомогу в сумі 1200 грн.
Рішенням Корюківського районного суду від 03 листопада 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 55 грн. 60 коп. майнової шкоди, 1500 грн. моральної шкоди, 1200 грн. витрат на правову допомогу, а також 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що судом надано невірну оцінку поясненням допитаних по справі свідків. Так, пояснення свідка ОСОБА_8 в суді суперечать її поясненням, наданим дільничому інспектору, пояснення свідка ОСОБА_9 спростовуються матеріалами справи, а за поясненнями свідка ОСОБА_10 встановлено, що бійки між сторонами по справі не було. Апелянт наполягає на тому, що в справі відсутні жодний об’єктивний доказ того, що він дійсно вдарив ОСОБА_7 в обличчя. Також апелянт не погоджується з проведеним судом розподілом судових витрат, посилаючись на те, що витрати на правову допомогу стягнуті з нього в повному обсязі, а позовні вимоги задоволені лише частково.
У судовому засіданні апелянт ОСОБА_5 просив задовольнити апеляційну скаргу.
Представник позивача апеляційну скаргу не визнав, просив в її задоволенні відмовити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що є доведеним факт завдання відповідачем позивачеві матеріальної та моральної шкоди шляхом завдання тілесних ушкоджень.
Висновок суду відповідає встановленим по справі обставинам та грунтується на вимогах закону.
Судом встановлено, що 30 липня 2010 року між сторонами виник конфлікт, у ході якого ОСОБА_5 завдав ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Згідно з актом судово-медичного дослідження (обстеження) КЗ „Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи” № 1312 від 18.08.2010 року тілесні ушкодження, що мали місце у ОСОБА_7, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В результаті неправомірних дій відповідач завдав позивачеві втрат немайнового характеру у вигляді страждань та майнового характеру, у зв?язку із понесеними витратами на лікування.
Наведене підтверджується поясненнями ОСОБА_7, частково – поясненнями ОСОБА_5, матеріалами Корюківського РВ УМВС України в Чернігівській області про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_7 № 265, вищевказаним актом судово-медичного дослідження (обстеження) КЗ „Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи” № 1312 від 18.08.2010, матеріалами адміністративної справи Корюківського районного суду від 3-969/2010, фіскальним чеком Центральної районної аптеки № 38 м. Корюківка.
Вищенаведені докази є належними та допустимими і жоден з них ОСОБА_5 не спростував.
Доводи апелянта про те, що по справі не доведений факт завдання ним позивачу удару в обличчя, є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та визнаються самим апелянтом. Так, з пояснень ОСОБА_5 в судовому засіданні Корюківського районного суду при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності встановлено, що останній визнав свою вину у вчиненні сварки з ОСОБА_7, висловлюванні на його адресу нецензурної лайки, нанесенні удару в обличчя, що підтверджується протоколом судового засідання від 18.08.2010 року та постановою Корюківського районного суду від 18.08.2010 року, яка на даний час є чинною (адміністративна справа № 3-969/2010).
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність відшкодування позивачу завданої йому матеріальної та моральної шкоди. Розмір матеріальної шкоди підтверджений належним чином.
Вирішуючи питання про задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вірно зазначив в рішенні про те, що позивачу дійсно була завдана така шкода, яка полягала в душевних стражданнях через отримання тілесних ушкоджень, і з урахуванням конкретних обставин справи, засад виваженості та розумності, суд 1 інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 1 500 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду чи його зміни.
Доводи апелянта про порушення судом норм процесуального права при проведенні розподілу судових витрат не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Розмір витрат на правову допомогу, стягнутий на користь позивача, не перевищує їх граничний розмір, визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. № 590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов”язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”. Крім того, судом при вирішенні справи були задоволені вимоги позивача як про відшкодування матеріальної шкоди, так і про відшкодування моральної шкоди. Підстави для зменшення розміру стягнутих витрат на правову допомогу відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Корюківського районного суду від 03 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: