Справа № 2-А-1195/10р.

П О СТ А Н О В А

іменем    України

              06  грудня   2010 року                                      Бахмацький  районний суд Чернігівської області  в складі:

              головуючої – судді  Глушко   О.І.

              при секретарі – Макаренко Ю.Г.,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмачі  справу за адміністративним позовом Бахмацького районного  центру зайнятості – представницького органу  Фонду   загальнообов»язкового  державного  соціального страхування  України на випадок  безробіття  до  ОСОБА_1  про стягнення незаконно  виплаченого  матеріального забезпечення  на  випадок   безробіття,

встановив:

          Бахмацький районний центр зайнятості – представницький орган Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування  України на випадок безробіття звернувся до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_1  коштів, виплачених як матеріальне забезпечення  на випадок безробіття  в сумі  9832 грн. 98 коп., посилаючись на те, що 26.02.2008 року ОСОБА_1 звернулась до центру зайнятості, як така що шукає роботу. В зв’язку із відсутністю підходящої роботи 26.02.2008 року за її особистою заявою центром було прийнято рішення про надання їй  статусу безробітної та призначена виплата допомоги по безробіттю. В заяві про надання статусу безробітної, ОСОБА_1 особисто було зазначено, що станом на 26.02.2008 року вона не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не отримує пенсію. В ході проведення перевірки, яка проводилась шляхом надання запиту державному реєстратору, щодо виявлення осіб, які на день надання статусу безробітного не припинили підприємницьку діяльність, або в період перебування у статусі безробітного її зареєстрували, що могло призвести до незаконного отримання допомоги по безробіттю  у  вересні 2010 року було отримано відповідь від державного реєстратора, в результаті якої було встановлено, що ОСОБА_1 у період перебування її на обліку як безробітної, була зареєстрована як фізична особа –підприємець і здійснювала підприємницьку діяльність,  починаючи з 11.05.2005 року по 03.07.2008 року. Знята з обліку в зв’язку з поданням заяви про відмову від послуг з 20.02.2009 року.

          В судовому засіданні представник позивача Міщан О.М. позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити із зазначених  у позові підстав. Про те, що відповідачка була незаконно поставлена на облік у центрі зайнятості позивачу стало відомо лише   у вересні 2010 року, а тому строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС  України позивачем не порушено.

              Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні  позовні вимоги не визнала  і пояснила, що  на момент написання заяви до центру зайнятості  вона не була зареєстрована як приватний підприємець,  не здійснювала ніякої підприємницької діяльності і доходів не отримувала. Вважає, що позивач повинен був своєчасно провести звірку з державним реєстратором  в момент подачі даної заяви, чи знята вона з обліку як приватний підприємець, чого зроблено не було.

          Представник відповідачки ОСОБА_3 пояснив, що  відповідачка  на момент звернення з заявою до центру зайнятості не була зареєстрована як приватний підприємець і ніяких податків не сплачувала.  Тому  вважає  вимоги позивача  безпідставними і  просить  відмовити і їх задоволенні.

           Вивчивши  матеріали  справи, заслухавши пояснення, осіб, які приймали участь у розгляді справи, суд вважає, що позов  підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як встановлено  в судовому  засіданні  26.02.2008 року до Бахмацького районного центру зайнятості, як така, що шукає роботу, звернулась громадянка  ОСОБА_1 (а.с.12). В зв’язку з відсутністю підходящої роботи за її особистою заявою центром зайнятості було прийнято рішення про надання ОСОБА_1 статусу безробітної, та призначена виплата допомоги по безробіттю,  у розмірі, передбаченому  п.1 ст.23 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття„ та  Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом  Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307/ наказ № НТ 080521 від 21.05.2010 року .

       Відповідно до пп „ б” п.3  ст.1 ЗУ „ Про зайнятість населення”, до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців”.

       Згідно із ст. 25 ЗУ „Про зайнятість населення„ держава створює умови незайнятим громадянам у поновлені їх трудової діяльності  та забезпечує їм такі види компенсації:

        а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

        б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, або підвищення кваліфікації;

        в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

              Згідно п.2 ст.36 „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, застраховані особи, зареєстровані  в установленому порядку, як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати всі відомості про обставини, що впливають на умови виплати  їм забезпечення та надання соціальних послуг”.

              Пунктом 12 „Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних”, передбачено, що для одержання  статусу безробітного  громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку  для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням  у ній інформації  про те, що він не займається  видами діяльності, що визначені ч.3 ст. 1 ЗУ „ Про зайнятість населення”.

              Відповідно до зазначених норм відповідачка на момент  надання статусу безробітної належала до категорії зайнятого населення і не мала права на отримання забезпечення на випадок безробіття.

              Згідно ст.ст. 46, 47 ЗУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться в разі прийняття фізичною особою – підприємцем рішення  про припинення підприємницької діяльності. Фізична особа позбавляється статусу підприємця  з дати включення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію  припинення підприємницької діяльності фізичної – особи підприємця.”

              П. 3  ст.36 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі  внаслідок умисного  невиконання нею  своїх обов’язків та зловживання ними стягується  з цієї особи відповідно до законодавства України, з моменту виключення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг”.

              15.09.2010 року (а.с.23 -24) позивачем було пред’явлено претензію щодо повернення  незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, яку відповідачка не визнала, кошти у строк визначений для добровільного погашення не повернула.

              Згідно із протоколом  № 24 засідання робочої групи щодо перевірки даних, які є підставою для надання статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення від 15.09.2010 року  (а.с.6-7) ОСОБА_1 за час перебування її на обліку, як безробітної було виплачено допомогу у сумі  9832 грн. 98 коп..

              Із довідки державного реєстратора  при Бахмацькій РДА, яка надійшла до Бахмацького районного центру зайнятості  у вересні 2010 року вбачається, що  ОСОБА_1 була зареєстрована  як суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа в період з 11.01.2005 року по 03.07.2008 року.

              Знята з обліку в зв’язку з поданням заяви про відмову від послуг з 20.02.2009 року.

              Таким чином, перебуваючи на обліку як безробітна ОСОБА_1  з 26.02.2008 року по 20.02.2009 року з Фонду загальнообов’язкового державного страхування  України на випадок безробіття всього безпідставно отримала забезпечення на суму 9832 грн. 98 коп, оскільки не повідомила на момент надання їй статусу безробітної  про те, що вона на той час мала статус суб’єкта підприємницької діяльності, що було б підставою для відмови їй у виплаті допомоги по безробіттю.

           Керуючись  ст.ст.17, 18, 94, 99 158-163  КАС України, ст.ст. 46, 47 Закону України   «Про  державну реєстрацію  юридичних  осіб та фізичних  осіб – підприємців», ст.  36  ЗУ «Про загальнообов»язкове  державне   соціальне страхування  на випадок   безробіття,  п.12 Порядку  реєстрації, перереєстрації   та ведення обліку громадян, які  шукають роботу і безробітних,   суд -

    постановив:

             Позовні  вимоги Бахмацького районного  центру зайнятості –представницького органу    Фонду   загальнообов»язкового  державного  соціального страхування  України на випадок  безробіття  до  ОСОБА_1  про стягнення незаконно  виплаченого  матеріального забезпечення  на  випадок   безробіття - задовольнити  повністю.

             Стягнути з  ОСОБА_1  на користь Бахмацького районного  центру  зайнятості   незаконно  отриману  допомогу  по  безробіттю   в сумі  9832 (дев»ять тисяч  вісімсот  тридцять дві)   гривні   98 копійок  

               Постанова  може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти  днів з дня  її проголошення.

                 Суддя                                                                            О.І. Глушко