Справа № 1-996
2010 рік
ВИРОК
Іменем України
Місто Київ
10 грудня 2010 року
Деснянський районний суд м.Києва в складі :
головуючого – судді Котовича О.Л.,
при секретарі Двірко Т.В.,
з участю прокурора Здрака С.В.,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за звинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого і проживаючого в АДРЕСА_1, судимого 29 травня 2008 року Печерським районним судом м.Києва за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі, звільнений 28 травня 2009 року умовно-достроково на 4 місяці 26 днів, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
ВСТАНОВИВ :
Підсудний ОСОБА_3 22 серпня 2010 року біля 17 годин 35 хвилин в м.Києві керував транспортним засобом – автомобілем марки ”ВАЗ-21134” з номерним знаком НОМЕР_2, рухався від вулиці Стальського в напрямку вулиці Шолом-Алейхема вулицею Братиславською і там перед перехрестям з проспектом Лісовим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме :
порушив пункт 1.3 Правил дорожнього руху, який вимагає від учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими,
порушив підпункт ”б” пункту 2.3 Правил дорожнього руху, який вимагає від водія для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі,
порушив пункт 5.5 Правил дорожнього руху і не забезпечив право пасажира на безпечне перевезення,
порушив пункт 12.4 Правил дорожнього руху і у населеному пункті рухався із швидкістю понад 60 кмгод,
порушив пункт 10.1 Правил дорожнього руху і перед перестроюванням з другої в третю смугу руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху,
що призвело до зіткнення з автомобілем ”Daewoo-Lanos” з номерним знаком НОМЕР_3 і з автомобілем ”Mazda-3” з номерним знаком НОМЕР_4, які рухались в попутному напрямку по третій смузі.
В результаті зіткнення пасажир керованого підсудним автомобіля ОСОБА_2 отримала садна обличчя і верхніх кінцівок і тяжке тілесне ушкодження – закриту травму живота у вигляді розриву селезінки і внутрішньочеревного крововиливу з наступним оперативним видаленням селезінки, а вказані наслідки, які настали, перебувають у причинному зв’язку з порушенням підсудним ОСОБА_3 правил безпеки дорожнього руху.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину визнав і показав, що 22 серпня 2010 року біля 17 годин 35 хвилин в м.Києві він керував автомобілем марки ”ВАЗ-21134” з номерним знаком НОМЕР_2 по вул.Братиславській із швидкістю біля 70 кмгод по другій смузі руху. Перед перехрестям з пр.Лісовим раптово попереду на смугу його руху виїхав невідомий автомобіль і щоб уникнути зіткнення він перестроївся вліво в третю смугу, але не переконався в безпечності маневру і відсутності попутних автомобілів в третій смузі. В результаті цього він зіткнувся спочатку з стоячим автомобілем ”ДЕУ-Ланос” і далі з автомобілем ”Мазда”. Під час ДТП була травмована його пасажирка ОСОБА_2, яку він перед цим двічі просив пристебнутися ременем безпеки, але потерпіла його не послухалась.
Крім показань підсудного його вина доведена в ході судового слідства показаннями потерпілої, свідків, даними огляду місця події, висновками експертів, іншими документами і матеріалами справи.
Так, потерпіла ОСОБА_2 в суді показала, що 22 серпня 2010 року біля 17 годин 35 хвилин в м.Києві в автомобілі під керуванням підсудного ОСОБА_3 вона їхала на передньому пасажирському сидінні, ременем безпеки вона пристебнута на була і підсудний їй це не пропонував. В результаті маневрування перед перехрестям з пр.Лісовим підсудний скоїв зіткнення з іншими автомобілями, але конкретні обставини ДТП вона пояснити не може. В результаті зіткнення вона головою вибила лобове скло, вдарилась животом об кермо і пошкодила селезінку. В наступному підсудний в лікарні її не провідував, допомогу не пропонував, гроші не давав.
Свідок ОСОБА_4 показав в суді, що 22 серпня 2010 року біля 17 годин 35 хвилин в м.Києві він керував автомобілем ”Мазда-3” по вул.Братиславській, зупинився першим на червоний сигнал світлофора в третій смузі для повороту наліво на пр.Лісовий і в цей момент в праву задню частину його автомобіля скоїв наїзд автомобіль ”ВАЗ” під керуванням підсудного ОСОБА_3, пасажирка якого вибила головою лобове скло і на її чолі він бачив кров.
Свідок ОСОБА_5 показав в суді, що 22 серпня 2010 року біля 17 годин 35 хвилин в м.Києві він керував автомобілем ”ДЕУ-Ланос” по вул.Братиславській, для повороту наліво на пр.Лісовий він зупинився на світлофорі в третій смузі третім на одній лінії за автомобілем ”Мазда” і за другим автомобілем, що став лівіше, почув звук гальм, відчув удар в праву частину свого автомобіля, побачив автомобіль ”ВАЗ”, який після удару не зачепив автомобіль попереду і зіткнувся з автомобілем ”Мазда-3”, що стояв першим на світлофорі.
Крім показань потерпілої і свідків вина ОСОБА_3 також доведена :
протоколом огляду місця події із схемою і фотознімками, за якими дорожнє покриття на місці ДТП горизонтальне пряме асфальтобетонне сухе чисте для двох напрямків руху з чотирма смугами в напрямку руху учасників ДТД шириною відповідно 3,9 м, 3,6 м, 2,8 м, 3 м і трьома смугами протилежного напрямку загальною шириною 10,1 м, з суцільною подвійною смугою горизонтальної розмітки білого кольору, в зоні дії дорожніх знаків 5.18, які вказують напрямок руху з двох правих смуг – прямо, з двох лівих смуг – наліво; відстань видимості з робочого місця водія при денному освітленні становить 400-500 м; сліди шин від гальмування автомобілів відсутні; автомобіль ”ДЕУ-Ланос” з номерним знаком НОМЕР_3 знаходиться в третій смузі прямо, попереду від нього на відстані 3,1 м знаходиться дзеркало заднього виду, далі на відстані 2 м – декоративний ковпак, далі на відстані 2,2 м – декоративний ковпак, далі на відстані 8,8 м в тій же третій смузі знаходиться під кутом вліво автомобіль ”Мазда-3” з номерним знаком НОМЕР_4, до правого заднього колеса якого на асфальті тягнеться подряпина довжиною 4,1 м, на рівні передньої частини цього автомобіля в другій смузі розвернутий в протилежному напрямку знаходиться автомобіль ”ВАЗ-21134” з номерним знаком НОМЕР_2, між ними мається осип скла і пластику; в автомобілі ”ДЕУ-Ланос” пошкоджено праве заднє колесо і кузов справа, в автомобілі ”Мазда-3” пошкоджено праве заднє крило, бампер задній, праві задні двері, праве заднє колесо, в автомобілі ”ВАЗ” пошкоджено ліве переднє крило, капот, передній бампер, лобове скло, передня ліва фара \а.с.9-18\,
висновком експерта, за яким ОСОБА_2 отримала садна обличчя і верхніх кінцівок і тяжке тілесне ушкодження – закриту травму живота у вигляді розриву селезінки і внутрішньочеревного крововиливу з наступним оперативним видаленням селезінки, ушкодження утворились внаслідок дій тупих предметів, що могло бути при транспортній травмі в салоні автомобіля, який рухався, при зіткненні з перешкодою, могли утворитись 22 серпня 2010 року \а.с.48-51\,
висновком експерта, за яким в дослідженій дорожній обстановці водій ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами пунктів 12.4, 10.1 ПДР і в діях цього водія з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам пунктів 12.4, 10.1 ПДР \а.с.87-90\,
протоколом огляду з описом пошкоджень автомобіля ”Mazda-3” з номерним знаком НОМЕР_4 \а.с.25-29\,
протоколом огляду з описом пошкоджень автомобіля ”Daewoo-Lanos” з номерним знаком НОМЕР_3 \а.с.30-34\,
протоколом огляду з описом пошкоджень автомобіля ”ВАЗ-21134” з номерним знаком НОМЕР_2 \а.с.35-39\,
речовими доказами, в якості яких слідчим до справи прилучені згадані автомобілі \а.с.40\.
Доводи ОСОБА_6 про те, що потерпіла не виконала його вимоги пристебнутися ременем безпеки, а небезпечну ситуацію на дорозі створив невідомий автомобіль, суд відносить до бажання підсудного зменшити ступінь вини і міру відповідальності за злочин, оскільки потерпіла заперечує вимоги підсудного пристебнутися ременем безпеки і суд їй вірить, а безумовне виконання підсудним вимог п.5.5 ПДР про забезпечення права пасажира на безпечне перевезення і вимог п.10.1 ПДР про забезпечення безпеки інших учасників руху при перестроюванні в іншу смугу законодавець не пов’язує з виконанням будь-яких умов іншими учасниками дорожнього руху і з безтурботністю пасажира.
Порушення підсудним ОСОБА_3 правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.
При призначенні покарання підсудному суд враховує обставини, тяжкість, суспільну небезпечність, наслідки злочину, форму вини, попередню судимість за умисний злочин і минуле ОСОБА_3, який не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, протягом понад трьох місяців з часу скоєння злочину не вжив жодних заходів до відшкодування потерпілій завданої шкоди, відсутність пом’якшуючих і обтяжуючих покарання обставин, думку потерпілої, і призначає покарання у вигляді позбавлення волі, яке ОСОБА_3 має відбувати в ізоляції від суспільства протягом строку, який має бути необхідним і достатнім як для виправлення та перевиховання, так і для забезпечення наступної реабілітації ОСОБА_3 у суспільстві і надання йому можливості особисто відшкодувати потерпілій заподіяну шкоду, з додатковим покаранням у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Речові докази автомобілі повернуті слідчим володільцям на досудовому слідстві і тому суд їх долю не вирішує.
З підсудного підлягають стягненню на користь експертної установи судові витрати в справі за час досудового слідства в сумі 557 гривень 28 копійок (вартість експертизи) \а.с.90\.
Вирішуючи цивільний позов потерпілої про стягнення матеріальної і моральної шкоди, вислухавши при цьому доводи позивача і дослідивши надані нею докази, суд виходить з наступного :
підсудний ОСОБА_3 під час ДТП правомірно володів і керував за довіреністю джерелом підвищеної небезпеки – автомобілем марки ”ВАЗ-21134” з номерним знаком НОМЕР_2,
вчинення злочину ОСОБА_3 доведено судовим слідством, підсудний визнав слушність цивільно-правових вимог потерпілої і оспорює лише суму заподіяної позивачу моральної шкоди,
вимоги позивача про стягнення з підсудного витрат на придбання ліків ґрунтуються на ст.1195 ЦК України і вони документально підтверджені фіскальними чеками на суму 2977 гривень 74 копійки,
вимоги позивача про відшкодування заробітку (доходу), втраченого внаслідок ушкодження здоров’я, відповідають ст.1195 ЦК України, але зроблені потерпілою в позовній заяві розрахунки не відповідають вимогам ст.ст.1197, 1198 ЦК України, жодних документів на підтвердження цих розрахунків і позовних вимог потерпіла суду не надала, а тому позовні вимоги потерпілої в цій частині суд вважає недоведеними,
незважаючи на те, що позивач ОСОБА_2 не проходила спеціального психологічного дослідження для визначення розміру завданої їй моральної шкоди від ушкодження здоров’я, суд вважає доведеними і підлягаючими відшкодуванню моральні страждання потерпілої, які вона оцінили в 50000 гривень, оскільки у суду немає підстав сумніватися, що саме такий грошовий еквівалент в даному конкретному випадку мають моральні страждання позивача від отриманих тілесних ушкоджень, фізичного болю, тривалого лікування, прикутості до ліжка, безповоротної втрати важливого внутрішнього органу, порушення нормального перебігу і якості життя, при цьому позовні вимоги позивача не виходять за розумні межі і суд вважає їх справедливими.
В зв’язку з викладеним, цивільний позов потерпілої суд задовольняє частково в доведених межах згідно вимог ст.ст.22, 23, 1166, 1167, 1187, 1195 ЦК України.
За відсутності цивільного позову про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілої, суд на підставі п.7 ч.1 ст.324 КПК України стягує з підсудного ці кошти в сумі 2120 гривень 02 копійки за лікування ОСОБА_2, яка доведена довідкою Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги \а.с.96\.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 10 грудня 2010 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту з утриманням в Київському слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань і взяти ОСОБА_3 під варту в залі суду.
Стягнути з ОСОБА_3 :
на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві – 557 гривень 28 копійок судових витрат в справі за час досудового слідства (вартість експертизи),
на користь ОСОБА_2 – 2977 гривень 74 копійки матеріальної шкоди і 50000 гривень моральної шкоди,
на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги – 2120 гривень 02 копійки, витрачені закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2
Апеляція на вирок може бути подана через місцевий суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим – в той же строк з часу вручення копії вироку.
Головуючий :