Справа № 1-1265
2010 р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010 року Солом»янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді- А.М. ПЕДЕНКО
при секретарі- К.В. Ігнатушиній
з участю прокурора- Ю.М. Гошовської
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Красноярська ,Росія українця ,громадянина
України, освіта вища , одруженого , працюючого кур»єром в
в ПП «Компаньйон Групп» , проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого ,-
у вчиненні злочину ,передбаченного ст. 286 ч. 1 КК України,суд-
в с т а н о в и в :
Підсудний скоїв злочини при наступних обставинах.
16.07.2010 року ,приблизно о 20.00 ,підсудний ОСОБА_4, керуючи технічно справним засобом підвищеної небезпеки,а саме автомобілем « Опель-Калібра» , державний № НОМЕР_1 , рухався по сухому асфальтобетонному покриттю крайньої правої смуги проїзної частини проспекту Повітрофлотського в м. Києві , що має по три смуги руху в кожному напрямку ,з боку вулиці Фучика в напрямку вулиці Сурікова в м. Києві.
Під час руху водій ОСОБА_4 під»їжджаючи до будинку № 22 по проспекту Повітрофлотському в м. Києві , грубо порушуючи вимоги п.п. 1.3 , 1.5 , 1.7 , 2.3 б, 8.4.г, 12.3, 12.1 , 18.4 Правил дорожнього руху України ,введених в дію з 01.01.2002 року, при проїзді наземного нерегульованого пішохідного переходу,позначеного відповідною розміткою та відповідними дорожніми знаками , проявив неуважність до дорожньої обстановки, не обрав безпечну швидкість , щоб мати змогу безпечно керувати транспортним засобом і контролювати його рух в конкретних дорожніх умовах .
Підсудний не врахував дорожні умови і при тому ,що бачив ,що перед пішохідним переходом автомобіль ,що рухався в сусідній лівій смузі в попутному напрямку зменшив швидкість і зупиняється , сам не зупинив свій транспортний засіб і скоїв на пішеходному переході наїзд на пішохода ОСОБА_5, , яка перетинала проїзну частину Повітрофлотського проспекту з ліва на право по ходу руху автомобіля ОСОБА_4
Внаслідок ДТП пішоход ОСОБА_5 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді забійної рани лівої брівної ділянки та правого передпліччя , закритого перелому лівої плечової кістки , які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1563\Е від 24.09.2010 року визначені як не небезпечні для життя ,але що потягли за собою тривалий розлад здоров»я ( більше 21 дня ).
Порушення вимог ПДР водієм ОСОБА_4 було в наступному :
п.1. 5 - своїми діями створив небезпеку, що загрожувала життю та здоров»ю громадян, спричинив матеріальні збитки ;
п. 2.3. б - не був уважним ,не слідкував за дорожньою обстановкою і не своєчасно відповідно реагував на її зміни і відволікся від керування транспортним засобом у дорозі;
п. 8.4.г - проігнорував вимоги інформаційно- вказівних знаків ,що запроваджували певний режим руху і інформували учасників дорожнього руху про розташування території де діють спеціальні правила ;
п.8.5.1. – не виконав вимоги горизонтальної дорожньої розмітки ,яка встановлює певний режим і порядок руху ;
п.12.1. –при виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожньої обстановки ,щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу і безпечно керувати ним ;
п. 12.3 - при виникненні небезпеки для руху і перешкоди , які він об»єктивно спроможний був виявити ,своєчасно не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу ,або безпечного для інших учасників руху об»їздів перешкоди ;
п. 18.4 - при тому ,що перед нерегульованим пішеходним переходом знаходився пішохід ,не зменшив швидкості і не зупинився ,щоб дати дорогу пішоходу, для якого була створена небезпека .
Таким чином порушення підсудним ОСОБА_4 вищевказаннних пунктів ПДР знаходиться в прямому причинному зв»язку з виникненням даної дорожньо-траспортної пригоди та її наслідками.
Допитанний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в скоєнному визнав повністю і фактичні обставини ним не оспорювались . Щиро розкаявся і пояснив ,що ним повністю відшкодовані збитки потерпілій .
Згідно ст. 299 ч. 3 КПК України суд обмежив дослідження доказів допитом підсудного .
Таким чином суд приходить до висновку про винність ОСОБА_4 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою ,яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Його дії суд кваліфікує за ст. 286 ч. 1 КК України.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості ним вчиненого- відповідно до ст. 12 КК України злочин є середньої тяжкості , його особу і вважає можливим призначити йому покарання у виді штрафу , без позбавлення його права керування транспортними засобами ,враховуючи той факт що підсудний працює водієм і це єдине джерело його доходів .
Як пом»якшуючі його покарання обставини суд враховує те,що підсудний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався ,в скоєнному щиро розкаявся, повністю відшкодував шкоду потерпілій .
Обтяжуючих його покарання обставин судом не встановлено .
Керуючись ст.ст. 323 ,324 КПК України ,суд-
З а с у д и в :
ОСОБА_4 визнати винним за ст. 286 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян ,що становить 3400 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами .
Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності залишити - у вигляді підписки про невиїзд .
Речовий доказ –автомобіль залишити в користуванні власника.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення .
Суддя: