РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2010 р. № 2-3085/10
суддя Солом’янського районного суду м. Києва
при секретарі Бобровник О.В.
Славовій Н.Ю.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація-Т»
третя особа ОСОБА_4
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
В С Т А Н О В И В:
У травні 2010 року, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Корпорація-Т», третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 28 травня 2008 року по Чоколівському б-ру в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода, що сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем «МАЗ» державний номер НОМЕР_1, який належав Товариству з обмеженою відповідальністю «Корпорація-Т» з яким він перебував у трудових відносинах, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «Ауді 100» державний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3
ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з відповідачем, а тому позивач просить стягнути з відповідача завдану йому матеріальну шкоду у сумі 12246,40 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10 000 грн. - моральної шкоди, 500 грн. – витрат за проведення автотоварознавчого дослідження, 227,46 грн. – судового збору та 120 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В судовому засіданні позивач підтримав позов у повному обсязі та просив задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував в частині стягнення моральної шкоди та розміру завданих позивачу матеріальних збитків, надавши суду письмові заперечення. Посилаючись на те, що заявлений позивачем розмір завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальних збитків, не відповідає розміру збитків визначених експертом, а моральна шкода є необґрунтованою та недоведеною.
ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився та свого представника не направив, хоча пор час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення сторін присутніх у судовому засіданні, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28 травня 2008 року по Чоколівському б-ру в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода, що сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем «МАЗ» державний номер НОМЕР_1, який належав Товариству з обмеженою відповідальністю «Корпорація-Т» з яким він перебував у трудових відносинах, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «Ауді 100» державний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3
ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Корпорація-Т».
З наявних у справі матеріалів вбачається, що вина ОСОБА_4 в скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди встановлена, згідно постанови Солом‘янського районного суду м. Києва від 02.07.2008 року (а.с. 5).
Згідно наданого звіту № 3064 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 16.06.2008 року (а.с. 12-15) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Ауді 100» державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП становить 8012,29 грн.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної
особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно положень ст.. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів,
механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю
діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз’яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За таких обставин та враховуючи, що вина ОСОБА_4 у скоєнні ДТП встановлена постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 02.07.2008 року, вартість матеріального збитку завданого позивачу згідно зі звітом спеціаліста становить 8012,29 грн., керуючись ст. 1194 ЦК України, суд вважає за можливе у частині стягнення суми матеріального збитку позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
В обґрунтування нанесеної моральної шкоди позивач посилається на душевні та фізичні страждання, яких він зазнав у зв?язку з дорожньо-транспортною пригодою, погіршення психологічного стану, завдане протиправною поведінкою відповідача, моральну шкоду позивач визначив у сумі 10 000 грн.
Суд погоджується з доводами позивача про заподіяння йому моральної шкоди та визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню в сумі 1 000 гривень
Також є обґрунтованими вимоги позивача у частині стягнення витрат понесених позивачем за проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 500 грн., сплаченої позивачем за актом здачі-прийняття виконаних робіт від 16.06.2008 року. (а.с. 6)
З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати в сумі 227,46 гривень судового збору та 120 гривень на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація-Т» на користь ОСОБА_3 8012,29 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 500 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, судовий збір у розмірі 227,46 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 9859,75 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: