ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2007 р. | № 18/47-23/85 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів | Кота О.В. Шевчук С.Р. (доповідач), Владимиренко С.В. |
розглянувши касаційну скаргу і додані до них документи | Групи капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області |
на постанову у справі | Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2007р. № 18/47-23/85 |
за позовом до про | Групи капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" визнання недійсним векселів |
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Усатенко В.Ю. (дов. №2/211 від 06.03.2006р.),
- відповідача: Федорук О.А. (дов. № 3 від 09.01.2007р.)
ВСТАНОВИВ:
Група капітального будівництва УМВС України в Кіровоградській області звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про визнання векселів недійсними та стягнення номінальної вартості векселя від 26.10.2001р. № 723231290918 в сумі 250 048,74 грн. та номінальної вартості векселя від 27.12.2001 № 723231290919 в сумі 4356,00 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 27.09.2006р. у справі № 18/47 провадження у справі в частині визнання векселів недійсними припинено, а в частині позовних вимог відносно стягнення з відповідача номінальної вартості векселів відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2007 у справі № 18/47 рішення господарського суду м. Києві від 27.09.2006р. скасовано, а справу передано до господарського суду м. Києва на новий розгляд в іншому складі суду.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.02.2007р. справі присвоєно номер 18/47-23/85.
Рішенням господарського суду м. Києва від 27.03.2007р. у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2007р. рішення господарського суду м. Києва від 27.03.2007р. залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Група капітального будівництва УМВС України в Кіровоградській області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2007р. та рішення господарського суду м. Києва від 27.03.2007р. у справі №18/47-23/85 скасувати, та прийняти нове рішення.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання векселів недійсними та стягнення номінальної вартості векселя від 26.10.2001р. № 723231290918 в сумі 250 048,74 грн. та номінальної вартості векселя від 27.12.2001 № 723231290919 в сумі 4356,00 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.07.2006 у справі № 2-1285/06 задоволено заяву Групи будівництва УМВС України в Кіровоградській області про відновлення права на втрачені векселі. Суд визнав недійсними втрачені векселя:
- простий вексель № 7232312902909 на суму 250048,74 грн., випущений філією Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" 1080 УНР 26.12.2001 року;
- простий вексель № 723231290919 на суму 4 356 грн. випущений філією Державного підприємства Міністерства оборони України „Укрвійськбуд" 1080 УНР 27.12.2001 року;
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.09.2006 у справі № 2-1285/06 виправлено описки рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.07.2006 у справі № 2-1285/06 задоволено заяву Групи будівництва УМВС України в Кіровоградській області про відновлення права на втрачені векселі, зазначивши у тексті рішення номер векселю на суму 250048,74 грн. випущений філією державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" 1080 УНР 26.10.2001 року як №723231290918.
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
З урахуванням того, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.07.2006 у справі № 2-1285/06 визнано недійсними простий вексель № 723231290918 на суму 250048,74 грн., випущений філією Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" 1080 УНР 26.12.2001 та простий вексель № 723231290919 на суму 4 356 грн. випущений філією Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" 1080 УНР 27.12.2001 у зв'язку з їх втратою, а тому колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог Групи капітального будівництва УМВС України в Кіровоградській області в частині визнання недійсними цих ж векселів з інших підстав, зокрема, у зв'язку з тим, що вони підписані не від імені юридичної особи і не є керівником юридичної особи, оскільки зазначені векселі вже визнанні недійсними в судовому порядку.
Згідно ст. 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" вексель -цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Відповідно до ст. 75 Уніфікованого закону простий вексель містить: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Згідно ст. 76 Уніфікованого закону документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.
Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням.
При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця.
Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.
Отже, документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, вказаних у зазначених статтях не має сили простого векселя, за винятком визначених випадків.
Згідно ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо, зокрема, індосаменту (статті 11 -20); строку платежу (статті 33 - 37);
Що ж стосується платежу за втраченим векселем, то згідно ст. 11 Уніфікованого закону платіж за втраченим векселем може бути здійснений за умови встановлення права власності на нього в порядку визначеному законом.
Відповідно до ст. 260 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) особа, яка втратила цінний папір на пред'явника або вексель, може звернутися до суду із заявою про визнання їх недійсними і про відновлення її прав на втрачений цінний папір.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій і вважає, що вказані вимоги позивача не можуть бути підставою для визнання недійсними векселів, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 21 Закону України Закону України "Про цінні папери та фондову біржу", ст.ст. 75, 76 Уніфікованого закону. І суди правомірно відмовили в задоволенні позовних вимог в частині стягнення номінальної вартості втраченого векселя від 26.10.2001 № 723231290918 в сумі 250 048,74 грн. та номінальної вартості втраченого векселя від 27.12.2001 № 723231290919 в сумі 4356,00 грн., оскільки за позивачем не визнано право власності на втрачені векселя в порядку, визначеному згідно зі ст. 11 Уніфікованого закону.
Доводи скаржника, викладені у касаційні скарзі, не спростовують висновків судів попередньої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Групи капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2007р. у справі № 18/47-23/85 залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.