Номер провадження: 11-кп/813/2141/21

Номер справи місцевого суду: 523/13863/17

Головуючий у першій інстанції Лупенко А. В.

Доповідач Кравець Ю. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2021 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий - суддя Кравець Ю.І.,

судді – Артеменко І.А. та Журавльов О.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Узун Н.Д.,

прокурора – Семенюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Одеської обласної прокуратури Семенюка М.В. на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 21.09.2021 року про повернення прокурору для усунення недоліків обвинувального акту стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.14, ч.1 ст.346, ч.2 ст.15, ч.3 ст.346, ч.1 ст.161 КК України у кримінальному провадженні № 42017160000000065,-

установив

Зміст оскарженого судового рішення

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017160000000065, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.14, ч.1 ст.346, ч.2 ст.15, ч.3 ст.346, ч.1 ст.161 КК України.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21.09.2021 року вказаний обвинувальний акт був повернутий прокурору для усунення недоліків.

Суд мотивував своє рішення тим, що у даному кримінальному провадженню, виклад фактичних обставин справи та формулювання обвинувачення містять посилання на докази, які є в розпорядженні органу досудового розслідування, зокрема на висновок судової семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення, що суперечить вимогам ч.4 ст.291 КПК України.

Крім того, судом зазначено, що в порушення вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, воно є неконкретним та незрозумілим, що є перешкодою для судового розгляду кримінального провадження по суті.

Так, обвинувальний акт містить дані про обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.14,ч.1 ст.346, ч.2 ст.15,ч.3 ст.346, ч.1 ст.161 КК України, при цьому, зміст фактичних обставин злочину, які прокурор вважає встановленими (відповідно до вищевказаного обвинувального акту) містить дані щодо встановлення досудовим розслідуванням скоєння злочину ОСОБА_1 за попередньою змовою із якоюсь фізичною особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження.

При цьому, зміст обвинувального акту та Реєстру матеріалів досудового розслідування містять дані щодо вчинення ОСОБА_1 певних дій разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте процесуальний статус вказаних осіб не визначено.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

На дану ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що вважає ухвалу незаконною та такою, що винесена з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону.

В апеляційній скарзі посилається на те, що висновок суду стосовно необхідності зазначення в обвинувальному акті процесуального статусу осіб, яким не пред`являлось обвинувачення у вказаному провадженні, не відповідає ані Закону, ані практиці Верховного суду. Більш того, суд зазначає у своїй ухвалі про здійснення обвинуваченим певних дій за попередньою змовою, однак, у тексті обвинувального акту в кваліфікації дій обвинуваченого відсутнє будь-яке посилання на вчинення останнім у групі кримінальних правопорушень з будь-якою особою злочинів.

Крім того зазначає, що посилання суду на наявність в обвинувальному акті певних доказів – не відповідає дійсності, оскільки в обвинувальному акті такі посилання відсутні, окрім як зазначення розміру витрат на залучення експерта на арк.11 обвинувального акту назви судових експертиз та їх вартість, що відповідає вимогам, передбаченим п.8 ч.2 ст.291 КПК України.

Просить оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Позиції учасників судового розгляду стосовно поданої апеляційної скарги

До початку розгляду справи захисник Прилепський І.А. надіслав клопотання про розгляд апеляційної скарги прокурора без його участі та без участі ОСОБА_1 , у зв`язку з чим апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності захисника та обвинуваченого.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Мотиви апеляційного суду

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до припису п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Пункт 13 ч.1 ст.3 КПК України передбачає, що обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості:  1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;  2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);  3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);  4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;  5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;  6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;  7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;  7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;  8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);  9) дату та місце його складення та затвердження.

Частиною 1 статті 337 КПК України встановлено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 14, ч. 1 ст. 346, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 346, ч. 1 ст. 166 КК України.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, поряд з іншими відомостями, повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими,  правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.

Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

В порушення вищевказаної норми, обвинувальний акт містить дані про обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.14,ч.1 ст.346, ч.2 ст.15,ч.3 ст.346, ч.1 ст.161 КК України, при цьому, зміст фактичних обставин злочину, які прокурор вважає встановленими (відповідно до вищевказаного обвинувального акту) містить дані щодо встановлення досудовим розслідуванням скоєння злочину ОСОБА_1 за попередньою змовою із якоюсь фізичною особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження.

При цьому, зміст обвинувального акту та Реєстру матеріалів досудового розслідування містять дані щодо вчинення ОСОБА_1 певних дій разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте процесуальний статус вказаних осіб не визначено.

В обвинувальному акті зокрема вказано, що ОСОБА_3 усвідомлюючи, що вказані твори містять заклики до національної ворожнечі, погодився на пропозицію ОСОБА_1 та у період з 16.02.2017 до 23.02.2017, діючи умисно, здійснив виготовлення 250 примірників зазначеної продукції.

Апеляційний суд вважає, що зазначення в обвинувальному акті за обвинуваченням конкретної особи про вчинення нею злочину за попередньою змовою з іншою особою, яка в цьому кримінальному провадженні не є обвинуваченою та якій не висунуте обвинувачення у встановленому законом порядку, із зазначенням її прізвища, імені та по-батькові, є істотним порушенням встановленого ст. 62 Конституції України та п. 10 ч. 1 ст. 7 КПК України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Подібне викладення формулювання обвинувачення фактично унеможливлює забезпечення судового розгляду кримінального провадження у чіткій відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України та суперечить положенням кримінального процесуального Закону.

Крім того, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт в зазначеному кримінальному провадженні не відповідає вимогам ч.4 ст.291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті містяться посилання на докази, а саме на висновки проведених під час досудового розслідування експертиз з розкриттям їх змісту, які є в розпорядженні органу досудового розслідування, що суперечить вимогам ч.4 ст.291 КПК України.

Наведені порушення свідчать про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, що, з урахуванням положень ст. 2, 7, ч.6 ст.9, ст.21, 22, ч.4 ст.291 КПК України, визнається апеляційним судом істотним порушенням вимог КПК України, яке фактично нівелює принципи безсторонності, об`єктивності та неупередженості суду до початку судового розгляду та унеможливлює призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, а з урахуванням положень п.3 ч.3 ст.314 КПК України, є підставою для повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків.

За таких підстав, апеляційний суд визнає обґрунтованим висновок районного суду про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України, а тому не вбачає підстав, передбачених ст.409 КПК України, для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали районного суду.

Керуючись ст. ст. 291, 376, 403, 419, 424, 532 КПК України, Одеський апеляційний суд, -

постановив

Апеляційну скаргу прокурора Одеської обласної прокуратури Семенюка М.В. – залишити без задоволення.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 21.09.2021 року про повернення прокурору для усунення недоліків обвинувального акту стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.14, ч.1 ст.346, ч.2 ст.15, ч.3 ст.346, ч.1 ст.161 КК України у кримінальному провадженні № 42017160000000065- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

Ю.І. Кравець                        І.А. Артеменко                        О.Г. Журавльов