ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2007 р. | № 15/527 (15/169) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Грейц К.В., |
суддів : | Бакуліної С.В., Рогач Л.І. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги | Християнської церкви “Відродження” |
на постанову | від 03.04.2007 року Луганського апеляційного господарського суду |
у справі | № 15/527(15/169) |
господарського суду | Луганської області |
за позовом | Християнської церкви “Відродження” |
до | Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської Ради |
про | стягнення 833 400 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники : |
від позивача: | Лаврук В.І. (довіреність №515 від 31.05.2005р.) |
від відповідача: | Наумов Д.С. (довіреність від 06.11.2007р. № 6/01-05-3318) |
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Луганської області (головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді Ворожцов А.Г., Яресько Б.В.) від 25.01.2007 року, залишеною без змін постановою Луганського апеля ційного господарського суду (головуючий суддя –Баннова Т.М., судді –Єжова С.С., Парамонова Т.Ф.) від 03.04.2007 року, у справі № 15/527(15/169) здійснено заміну відповідача у справі –Головного управління економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради його правонаступником –Управлінням економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради; у задоволенні заяви від 26.10.2006 року про перегляд рішення Господарського суду Луганської області від 02.06.2006 року по справі № 15/169 за нововиявленими обставинами відмовлено; рішення Господарського суду Луганської області від 02.06.2006 року залишено без змін.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 03.04.2007 року по справі
№ 15/527(15/169) та стягнути з відповідача на користь позивача 109 861 грн. матеріальної шкоди, посилаючись на порушення норм процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача повністю заперечує викладені в ній доводи.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який повністю підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальних збитків та немайнової шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно договору купівлі-продажу сторін від 24.07.2000 року Християнська церква відродження придбала на аукціоні у м. Алчевську напівзруйновану будівлю колишнього дитячого садку. Даний договір було визнано недійсним за рішенням суду. Оскільки одночасно судом було ухвалене рішення про зобов’язання Християнської церкви “Відродження” повернути предмет договору, то останній було завдано матеріальних збитків в сумі 333 400,00 грн. та моральної немайнової шкоди, яку позивач оцінив в сумі 500 000,00 грн.
За заявою від 11.05.2006 року № 96 (т.1 а.с.56) про нормативне обґрунтування та документальне підтвердження вимог по стягненню матеріальних збитків та немайнової шкоди позивач посилався на підтвердження рішенням Господарського суду Луганської області від 18.01.2006 року по справі №15/18пд порушень відповідачем загальних умов та порядку здійснення приватизації щодо будівлі колишнього дитячого садку, розташованої за адресою: м. Алчевськ, вул. Гагаріна, 33, та зазначав, що майнова шкода, заподіяна позивачеві внаслідок визнання договору купівлі-продажу будівлі недійсним, складається із втрат грошових коштів і часу на підготовку та участь в аукціоні, оформлення договору купівлі-продажу і пов’язаних з цим інших документів, оформлення договору користування земельною ділянкою і пов’язаних з цим інших документів, оплати проектних робіт, прибирання будівельного та побутового бруду, демонтажу залишку пошкодженої штукатурки, відновлення горища, відновлення даху та його покриття руберойдом та шифером, закладки віконних отворів, прибирання прибудинкової території, цілодобової охорони будівлі протягом часу із 24.07.2000 року до теперішнього часу, судових витрат та іншого. Вищезазначену заяву від 11.05.2006 року № 96 позивач відкликав заявою від 02.06.2006 року № 112 (т.1 а.с.88) та просив суд її не враховувати при розгляді справи та винесенні судового рішення.
За уточненнями позивача за заявою від 02.06.2006 року № 112 збитки церкві пов’язані з претензіями відповідача до церкви і розглядом судового спору по справі № 15/18пд протягом 12 місяців. Згідно заяви від 02.06.2006 року
№ 112 церква була вимушена з вини відповідача зупинити виконання ремонтних робіт будівлі та не використовувати її за призначенням, був порушений графік ремонтних робіт, церква понесла витрати на оформлення оренди земельної ділянки. Вказана заява позивача від 02.06.2006 року № 112 прийнята судом до провадження як заява про зміну підстав позову.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 02.06.2006 року у задоволенні позову було відмовлено повністю з підстав недоведеності позовних вимог, а саме: позивачем не наведено нормативного обґрунтування вимог за наведеними позивачем доводами та не надано доказів, які б обґрунтовували вимоги про стягнення шкоди; позивач не довів, враховуючи наведені ним підстави позову (ст.224 ГК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України), порушення відповідачем господарського зобов’язання, внаслідок якого позивачу були завдані збитки; позивачем не наведено належний обґрунтований розрахунок завданої шкоди, не додано належних доказів завдання відповідачем шкоди згідно заявлених позивачем підстав –витрат, пов’язаних з розглядом іншої судової справи; позивач не довів всіх складових правопорушення для притягнення позивачем відповідача до цивільно-правової відповідальності.
В апеляційному порядку рішення не переглядалось.
Заява позивача від 26.10.2006 року № 150 про перегляд рішення Господарського суду Луганської області за нововиявленими обставинами обґрунтована проведенням позивачем після прийняття судом рішення будівельно-технічної експертизи.
Касаційна інстанція відзначає таке.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Як вказано у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” від 27 лютого 1981 року за №1 не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.
Аналогічне роз’яснення міститься у пункті 1.1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 21 травня 2002 року за №04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” відповідно до якого виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1.3 цього ж Роз’яснення не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, у разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.
В якості нововиявлених обставин заявник послався на висновок експерта Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 24.07.2006 року № 1130/22, яким експертом надані відповіді на поставлені позивачем питання стосовно вартості будівлі, її площі та ринкової вартості, затрат церкви по проведенню ремонтно-будівельних робіт, обслуговуванню будівлі і прилеглої території, проектним роботам, експертизі, консультаціям спеціалістів та інших за період з 24.07.2000 року по день проведення експертизи.
Разом з цим під час розгляду заяви позивача місцевим та апеляційним господарськими судами було встановлено, що вищезазначений документ не містить нових істотних відомостей, які спростовують факти, покладені в основу рішення Господарського суду Луганської області від 02 червня 2006 року, а відтак суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що викладені у цьому документі обставини не є нововиявленими.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Луганського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст. 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Християнської церкви “Відродження” від 27.04.2007 року № 186 на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 03.04.2007 року у справі № 15/527(15/169) залишити без задоволення, а постанову Луганського апеляційного господарського суду від 03.04.2007 року у справі № 15/527(15/169) –без змін.
Головуючий-суддя | К.Грейц |
С у д д і | С.Бакуліна Л.Рогач |