УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/2799/21 Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В.

Категорія 44 Доповідач Микитюк О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого         Микитюк О. Ю.                 суддів Галацевич О.М.

Григорусь Н.Й.

при секретарі Бірюченко Д.А.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Житомирі справу №296/2799/21

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про стягнення моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 31 серпня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Шалоти К.В. у м. Житомирі,

встановив:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області моральної шкоди в розмірі 1500000грн. В обґрунтування позову заначив, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у справі №0640/3599/18 його позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, викладену у листі №П-5218/0-3645/0/22-18 від 20.06.2018, про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки кадастровий номер 1825284900:02:000:2367 для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років, за клопотанням від 03.05.2018 року. Протиправними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в душевних стражданнях. Він був змушений виділяти тривалий час для звернення до юристів та судових органів для усунення незаконних перешкод зі сторони відповідача, у зв`язку з чим був позбавлений можливості своєчасного та нормального вирішення побутових проблем та задоволення своїх людських потреб. Перенесений у зв`язку з неправомірними діями відповідача сильний психологічний стрес, постійне напруження під час судового врегулювання призвело до погіршення стосунків з односельчанами, що негативно позначилось на його психічному стані та відносинах в сім`ї.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 31 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що протиправність і винність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області доведена судовим рішенням, а тому ця обставина не підлягає доказуванню. Вважає, що суд першої інстанції встановивши протиправність діяння заподіювача моральної шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні, прийшов до незаконного висновку про відсутність всіх складових моральної шкоди та безпідставно відмовив у задоволенні позову.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 17.09.2018 рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №0640/3599/18 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, оформлену листом № П-5218/0-3645/0/22-18 від 20.06.2018, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки кадастровий номер 1825284900:02:000:2367 площею 14,5653 га, яка розташована на території Ружинського району Житомирської області, для сінокосіння за клопотанням від 03.05.2018 та скасовано її. У задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою, відмовлено.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст.1174 ЦК України).

Як роз`яснено у пунктах 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (ч.2 ст.23 ЦК України). Страждання - це емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Порушення прав людини суб`єктом владних повноважень завжди викликає негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання, які заподіюють моральну шкоду.

Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог статті 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, а тому позивач у цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди, і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди у розумінні статей 1167, 1174 ЦК України.

При цьому сам факт надання ГУ Держгеокадастру у Житомирській області відмови позивачеві у наданні дозволів на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельних ділянок, не тягне наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідача заподіяли позивачу моральної шкоди.

За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про необґрунтованість позову. Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 31 серпня 2021 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:                        Судді: