ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/5139/21

          Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської сільської ради Херсонського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Виноградівської сільської ради Херсонського району Херсонської області (далі – відповідач, Рада), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виноградівської сільської ради від 21.07.2021р. № 362 «Про відмову у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_1 ».

- зобов`язати відповідача затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (безоплатно), площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 із земель запасу комунальної власності, кадастровий номер 6525081000:01:001:0530.  

Позовні вимоги мотивує тим, що на підставі наданого рішенням відповідача від 27.11.2019 р. №936 дозволу на розробку проекту землеустрою ним було замовлено та Приватним підприємством «Гео-Прайм» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (безоплатно), площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 із земель запасу комунальної власності, кадастровий номер 6525081000:01:001:0530. Цей проект було погоджено висновком Сектору з питань містобудування, архітектури, інфраструктури Відділу житлово-комунального господарства, архітектури, оборонної та мобілізаційної роботи Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області від 02.03.2021р. та висновком Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 15.03.2021р. №5018/82-21. Проект було подано на затвердження до Виноградівської сільської ради, однак у цьому було відмовлено рішенням відповідача від 21.07.2021р. №362 «Про відмову у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_1 ».

Позивач цю відмову вважає протиправною, оскільки ним виконано усі умови, установлені статтями 118, 186, 186-1 Земельного кодексу України, в тому числі отримано дозвіл на розробку проекту землеустрою, замовлено відповідний  проект, який погоджено в установленому законодавству порядку  уповноваженими на те органами, в ході розробки проекту уповноваженими особами відповідача підписано акт погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, при цьому актом узгодження меж земельної ділянки від 01.02.2021 р., узгоджувальна комісія у складі уповноважених осіб сільської ради обстежила межі зазначеної земельної ділянки та в ході обстеження меж не виявила будь-яких перешкод та перепон для користувачів сусідніх земельних ділянок. З цього позивач робить висновок, що в силу статей 118, 186, 186-1 Земельного кодексу України у відповідача не було іншого варіанту дій, окрім як затвердити поданий ним проект землеустрою. Натомість відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою з підстав, які не відповідають дійсності та не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою від 13.09.2021р. провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідача зобов`язано подати докази.

Відповідач 30.09.2021р. подав докази та відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені Земельним кодексом України.

Відповідач погоджується з тим, що ним було надано позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою, а проект був погоджений з усіма уповноваженими на те органами. Однак зазначає, що в ході підготовки до розгляду на сесії питання щодо затвердження проекту землеустрою. 26.04.2021р. від громадянки ОСОБА_2 надійшла заява, у якій вона просила відмовити у затвердженні проекту, оскільки земельна ділянка розташована не відповідно до її місця розташування. Посадовими особами сільської ради було проведено перевірку викладених у заяві обставин і з`ясовано, що частина земельної ділянки, яка пропонується до відведення позивачу, знаходилась у користуванні ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , а відповідно до проекту землеустрою та унесених до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка відводиться у власність ОСОБА_1 , його земельна ділянка змістилась вліво орієнтовно на 10 метрів, що призводить до розділення земельної ділянки ОСОБА_2 на дві частини площею 0,50 га та 0,08 га і порушує її цілісність. Тому сільська рада прийшла до висновку, що місце розташування земельної ділянки, яку бажає отримати у власність позивач, не відповідає вимогам законів, оскільки порушує права іншого власника земельної ділянки – ОСОБА_2 . У зв`язку з наведеним і було прийнято рішення про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою. Також сільська рада вказує, що іі повноваження щодо затвердження проекту землеустрою є дискреційними, а тому суд не вправі зобов`язувати орган місцевого самоврядування затверджувати проекти землеустрою.

Позивачем 19.10.2021р. подано відповідь на відзив, в якому він заперечує доводи відповідача, указуючи, що жодних доказів на їх підтвердження сільська рада до відзиву не додала.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Виноградівської сільської ради від 27.11.2019р. №936 «Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель запасу комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 .

На замовлення позивача Приватним підприємством «Гео-Прайм» розроблено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (безоплатно), площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 із земель запасу комунальної власності».

В ході розробки проекту здійснено державну реєстрацію земельної ділянки та присвоєно їй кадастровий номер 6525081000:01:001:0530.

Проект погоджено Сектором з питань містобудування, архітектури, інфраструктури Відділу житлово-комунального господарства, архітектури, оборонної та мобілізаційної роботи Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області (висновок від 02.03.2021р. №128-21) та Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області (висновок від 15.03.2021р. №5018/82-21).

Крім того, в матеріалах проекту наявні акт погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами від 01.02.2020р. та акт узгодження меж земельної ділянки, що відводиться у власність ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , складений узгоджувальною комісією з числа депутатів та посадових осіб сільської ради, відповідно до якого суміжною земельною ділянкою користується ОСОБА_2 і при обстеженні земельних ділянок перешкод та перепон у користуванні сусідніми земельними ділянками їх власникам та користувачам не встановлено.

Надалі проект землеустрою подано для затвердження до Виноградівської сільської ради.

ОСОБА_2 26.04.2021р. подано до сільської ради заяву, у якій вона просить відмовити ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з тим, що «...земельна ділянка розташована невідповідно місця її розташування».

Посадовими особами відповідача – спеціалістами із земельних питань сільської ради Чайкою В.Г., ОСОБА_3 складено та подано відповідачу пояснювальну записку від 09.07.2021р., за змістом якою ними з`ясовано, що частина земельної ділянки, яку пропонується відвести у власність ОСОБА_1 , знаходилась у користуванні ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 (присадибна ділянка). Земельна ділянка, яку пропонується відвести у власність ОСОБА_1 відповідно до проекту землеустрою, змістилась вліво орієнтовно на 10 метрів від місця розташування проектованої земельної ділянки і зміщення цієї земельної ділянки веде до розділення присадибної ділянки ОСОБА_2 на дві частини 0,50 га та 0,08 га, що порушує її цілісність та в подальшому унеможливлює надання у власність земельних ділянок цілими частинами з присадибної ділянки по АДРЕСА_2 . Також у пояснювальній записці посадові особи, які її складали, пропонують відмовити позивачу у затвердженні проекту землеустрою та рекомендувати йому усунути зміщення координат земельної ділянки та подати новий проект землеустрою.

Рішенням Виноградівської сільської ради від 21.07.2021р. № 362 «Про відмову у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_1 » відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки.

Не погоджуючись із цією відмовою, позивач звернувся до суду.

При вирішенні цього спору суд виходить з такого.

Згідно із статтею 25, пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як  вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 5 статті 46 цього Закону установлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно із частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Законом України від 28.04.2021р. №1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набув чинності з 27.05.2021р., частину 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" доповнено абзацом другим, відповідно до якого рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Згідно із пунктами «а», «б» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:  розпорядження землями територіальних громад;  передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Приписами частини 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частинами 6 – 10 статті 118 Земельного кодексу України (у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 28.04.2021р. №1423-IX) установлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що розроблений проект землеустрою підлягає погодженню та затвердженню відповідним органом виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. У разі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність. При цьому, чинним на час звернення позивача до селищної ради законодавством було передбачено, що рішення про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затвердженні орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою.

У той же час, 27.05.2021р. набув чинності Закон України від 28.04.2021р. №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", яким виключено частину 8 статті 118 Земельного кодексу України, а частину 9 цієї статті викладено в такій редакції:

« 9. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність».

Також цим Законом виключено статтю 186-1 та викладено в новій редакції статтю 186 Земельного кодексу України, за змістом частин 3, 8, 9, 10 якої проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Враховуючи наведене, унесені зміни до Земельного кодексу України однак не змінили обов`язку органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про відмову у цьому.

При цьому підставою для відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації; рішення про відмову у затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, проте одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії.

Як видно з наданого учасниками справи рішення Виноградівської сільської ради від 21.07.2021р. № 362 «Про відмову у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_1 », в ньому в якості підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою вказано лише на невідповідність місця розташування земельної ділянки, мовою оригіналу: «...у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки.».

При цьому в рішенні взагалі не вказано, чому саме не відповідає місце розташування земельної ділянки – чи то вимогам конкретних законів прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, чи затвердженій документації із землеустрою або містобудівній документації.

Встановити достовірно причину відмови у затвердженні проекту землеустрою неможливо ні з тексту оскарженого рішення, ані з відзиву з доданими до нього матеріалами.

Слід звернути увагу, що жодним поданим до суду доказом не підтверджуються ті доводи, причини та обставини. на які посилається відповідач у відзиві.

Враховуючи наведене, оскаржене позивачем рішення Виноградівської сільської ради від 21.07.2021р. № 362 не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, визначеним в частині 2 статті 2 КАС України, є необґрунтованим, а тому являється протиправним.

Відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне.

У даній справі, повноваження відповідача щодо затвердження проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його затвердженні, регламентовано положеннями Земельного кодексу України.

Суд  має право зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зобов`язання судом відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою та затвердженні відповідного проекту, які передбачені законом.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

Прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у його затвердженні, може бути необґрунтованим та призвести до затвердження такого проекту з порушенням закону.

У контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою та його затвердження.

Однак таких обставин судом не встановлено унаслідок необґрунтованості оскарженого рішення відповідача, з якого не вбачається, що і відповідач перевіряв відсутність або  наявність передбачених законом підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Суд в межах даної справи не має повноважень досліджувати чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано усі умови для затвердження проекту землеустрою. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.  Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із статтею 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розпорядження землями комунальної власності є дискреційним повноваженням відповідача, а кричуща необґрунтованість його оскарженого рішення щодо розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою унеможливлює оцінку того, чи виконано всі умови, визначені законом, для прийняття рішення саме про затвердження проекту землеустрою та відведення земельної ділянки у власність.

Тому суд вважає, що захист порушеного права позивача повинен відбуватись в інший спосіб, ніж він просить у позовній заяві, а саме позов слід задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого рішення та зобов`язання відповідача вирішити питання про затвердження проекту землеустрою.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 КАС України та з урахуванням того, що позов задоволено, а позивач поніс судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Виноградівської сільської ради Херсонського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Виноградівської сільської ради Херсонського району Херсонської області від 21 липня 2021 року № 362 «Про відмову у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Виноградівську сільську раду Херсонського району Херсонської області (75144, Херсонська область, Херсонський район, село Виноградове, вул.Ларіонова, будинок 7, код ЄДРПОУ 04402327) вирішити питання щодо затвердження поданого ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та розробленого Приватним підприємством «Гео-Прайм»  «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (безоплатно), площею 0,2500 га гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 із земель запасу комунальної власності, кадастровий номер 6525081000:01:001:0530» та прийняти одне з рішень, передбачених частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виноградівської сільської ради Херсонського району Херсонської області (75144, Херсонська область, Херсонський район, село Виноградове, вул.Ларіонова, будинок 7, код ЄДРПОУ 04402327)  на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 )  судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.   

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                                           А.С. Пекний

кат.  109020100