11.11.21

22-ц/812/1985/21

Провадження №22-ц/812/1985/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2021 року м. Миколаїв

справа № 490/10272/19

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Данилової О.О.,Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", Товарної біржи "Українська енергетична біржа" про визнання договору поруки припиненим, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва, ухвалене 02 квітня 2021року під головуванням судді Гуденко О.А., повний текст судового рішення складений 09 квітня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), Товарної біржі "Українська енергетична біржа" про визнання договору поруки припиненим, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 12 травня 2006 року між ВАТ КБ «Надра» та ним укладено договір поруки, згідно умов якого він брався нести солідарно з позичальником ОСОБА_2 відповідальність у разі неналежного виконання останнім умов кредитного зобов`язання за кредитним договором № 08/05/2006 840 К 165, що був укладений 11 травня 2006 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 . За умовами кредитного договору ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 32939 доларів США на придбання двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 240 місяців зі сплатою 10% річних та щомісячної оплати 0,35 % від залишкової суми кредиту за управління ним. 08 липня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, за умовами якої було збільшено суму мінімального необхідного платежу у розмірі 472,13 доларів США та зменшено кінцевий термін повернення кредиту до 20.02.2019 року, тобто більше ніж на сім років. Як вказав позивач, зазначені зміни до кредитного договору не були погоджені із ним як з поручителем, а тому, на його думку порука за укладеним між ним та ВАТ КБ «Надра» договором з цього часу припинилась в силу ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Також позивач вказував, що в червні 2019 року в системі електронних торгів "ProZorro" було розміщено оголошення про торги за лотом № GL3N09868, де об`єктом вказано право вимоги за вищевказаним кредитним договором з початкової ціною 635 672 грн 86 коп. Він взяв участь в цих електронних торгах, сплативши гарантійних внесок, а 03 вересня 2019 року на електронному аукціоні з продажу майна, позивача було визнано переможцем з кінцевою ціною продажу лота - 133 491 грн 30 коп. Вказана сума була ним 05 вересня 2019 року перерахована ВАТ КБ «Надра». Оскільки Банк не визначав дату укладення договору купівлі-продажу права вимоги придбаного активу, 23 вересня 2019 року він звернувся до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ КБ "НАДРА" з проханням визначити час та дату підписання зазначеного договору, проте відповіді так і не отримав. В подальшому у системі електронних торгів "ProZorro" з`явилась інформація, що електронні торги за лотом № GL3N09868 не відбулись, а 09 жовтня 2019 року його повідомлено, що за одностороннім рішенням ФГВФО сплачені ним кошти зараховано в рахунок погашення кредитної заборгованості як кошти, сплачені поручителем.

Посилаюсь на викладене, з урахуванням заяви від 13 липня 2020 року про зміну предмету позову позивач остаточно просив:

- визнати поруку за договором поруки від 12 травня 2006 року, укладеним між ВАТ КБ "НАДРА" та ОСОБА_1 , в забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором № 08/05/2006 840К 165 від 11 травня 2006 року, припиненою з 08 липня 2008 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10 жовтня 2019 року № 2615 "Про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів ПАТ КБ "НАДРА";

- визнати недійсним правочин, оформлений заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 09 жовтня 2019 року за № 03-12/29, якою ОСОБА_1 повідомлено про зарахування сплачених за лот № GL3N09868 коштів у розмірі 133491 грн 30 коп. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 08/05/2006 840К 165 від 11 травня 2006 року;

- стягнути солідарно на його користь з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ КБ "Надра" кошти у сумі 133 491 грн 30 коп.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просив відмовити у задоволенні позову за його безпідставністю. Зазначив, що Комісією з розгляду скарг та підготовки пропозицій стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, яка є постійно діючим колегіальним органом при ФГВФО, в межах повноважень, визначених законодавством, розглянуто звернення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ «НАДРА» та вирішено визнати наявність підстав для задоволення заяви банку та скасування результатів електронних торгів, проведених 03.09.2019 року з продажу лоту № GL3N09868 та використання сплачених коштів за лот з метою погашення заборгованості за кредитним договором, оскільки на момент проведення торгів ОСОБА_1 згідно договору поруки від 12 травня 2006 року був поручителем за кредитним договором за лотом №GL3N09868.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано поруку ОСОБА_1 за договором поруки від 12 травня 2006 року, укладеним між ВАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 08/05/2006 840К 165 від 11 травня 2006 року - припиненою з 08 липня 2008 року. Стягнуто солідарно з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "КБ "Надра" на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 133 491 грн 30 коп., зараховані в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 08/05/2006 840К 165 від 11 травня 2006 року, що оформлено заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 09 жовтня 2019 року за № 03-12/29, якою ОСОБА_1 повідомлено про зарахування сплачених за лот № GL3N09868 коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 08/05/2006 840К 165. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 : з ПАТ «КБ «НАДРА» - 1435,85 грн судового збору, з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб- 667,45 грн судового збору.

В апеляційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, посилаючись на порушення норм матеріального права, незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просило його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, в решті рішення залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначав, що ФГВФО з 06.02.2015 року здійснює заходи щодо виведення неплатоспроможного банку - ПАТ «КБ «Надра» з ринку виключно відповідно до порядку визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», між тим суд першої інстанції не застосував положення цього Закону, що на думку апелянта призвело до ухвалення незаконного рішення. Так, судом не враховано, що ПАТ "КБ "Надра" є самостійною юридичною особою; Банк перебуває у стані припинення, але запису про його ліквідацію як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено, отже Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "КБ "Надра" є різними юридичними особами і Фонд не втручається в роботу та діяльність уповноваженої особи, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Надра". Таким чином та приймаючи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12294/16, що викладені у постанові від 11 квітня 2018 року, належним відповідачем у цій справі мав бути ПАТ «КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду, а тому, на думку апелянта, суд мав відмовити у позові.

Також апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно застосував до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб положення ст. 1212 ЦК України, оскільки ФГВФО не був стороною кредитного договору та не отримував будь-яких коштів від позивача, а тому не зобов`язаний здійснювати відшкодування грошових коштів. Також посилається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не обслуговується в органах Державної казначейської служби України, а тому відсутня можливість стягнення судового збору шляхом безспірного списання коштів з казначейських рахунків, проте всупереч вказаному судом першої інстанції стягнуто з ФГВФО судовий збір на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Фонду.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В суді апеляційної інстанції представник ФГВФО - адвокат Сидоренко Ю.А. - апеляційну скаргу підтримала.

Представник позивача - адвокат Мотельчук Ю.І. - просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.

Інші учасники справи до суду не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 11 травня 2006 року між ОСОБА_2 та ВАТ "КБ "Надра" було укладено кредитний договір № 08/05/2006 840 К 165, за яким ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 32 939 доларів США на придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 240 місяців, із сплатою 10% річних та щомісячної оплати 0,35% від залишкової суми кредиту за управління ним (а.с. 39-40).

Пунктом 3.3.2. кредитного договору встановлено, що щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 460,00 доларів США. В пункті 3.3.4 кредитного договору сторони встановили кінцевий термін повернення кредиту - 11 травня 2026 року.

12 травня 2006 року, між ВАТ "КБ "Надра" та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно умов якого, поручитель ОСОБА_1 зобов`язався нести солідарно з позичальником ОСОБА_2 відповідальність у разі неналежного виконання останнім умов кредитного зобов`язання (а.с. 41).

08 липня 2008 року між ВАТ "КБ "Надра" та позичальником ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, за умовами якої збільшено суму мінімально необхідного платежу та встановлено її у розмірі 472,13 доларів США, а також зменшено кінцевий термін повернення кредиту до 20 лютого 2019 року (а.с. 42).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 № 26 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "НАДРА", згідно з яким з 06.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у цьому Банку.

В червні 2019 року у системі електронних торгів "ProZorro" було розміщено Публічний паспорт активу ПАТ "КБ "НАДРА", а саме: аукціон № UA-EA-2019-08-07-000102-b, лот № GL3N09868 - право вимоги за кредитним договором № 08/05/2006 840 К 165 від 11.05.2006 із забезпеченням, з початковою ціною 635672,86 грн. (а.с. 9).

Позивач зареєструвався на сайті електронного майданчика, оператором якого є Товарна біржа "Українська Енергетична Біржа, для участі у електронних торгах № UA-EA-2019-08-07-000102-b за лотом № GL3N09868 та сплатив гарантійний внесок в розмірі 31 783,64 грн., що підтверджується рахунком № 01-1619104656-1 від 30.08.2019 року та квитанцією № 140410009 від 30.08.2019 року (а.с. 7,8).

03 вересня 2019 року в електронному аукціоні (електронних торгах) № UA-EA-2019-08-07-000102-b з продажу активів (майна), що обліковується на балансі ПАТ "КБ "НАДРА" (лот №GL3N09868), позивача було визнано переможцем з кінцевою ціною продажу лота 133 491,30 грн., що підтверджується Протоколом електронного аукціону № UA-EA-2019-08-07-000102-b, який підписаний позивачем та повноважними представниками ПАТ "КБ "НАДРА" та ТБ "Українська Енергетична Біржа" (а.с. 11).

Згідно заяви на переказ готівки № 49 від 05 вересня 2019 року та квитанції № 49 від 05 вересня 2019 року позивач перерахував на користь ПАТ "КБ "НАДРА" вартість лоту №GL3N09868 в сумі 133 491,30 грн. (а.с. 10).

Оскільки, Банк не визначав дату укладення договору купівлі-продажу права вимоги придбаного активу, 23 вересня 2019 року позивач звернувся до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ КБ "НАДРА" з проханням визначити час та дату підписання зазначеного договору, проте такий договір не було укладено.

03 жовтня 2019 року Комісією з розгляду скарг та підготовки пропозицій стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються (далі - Комісія), яка є постійно діючим колегіальним органом при ФГВФО, були розглянуті лист уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "НАДРА" та скарга ОСОБА_1 стосовно електронних торгів, проведених 03.09.2019 року за лотом № GL3N09868, у яких уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "НАДРА" повідомила, що переможець електронних торгів є фінансовим поручителем за кредитним договором, права вимоги за яким виставлено на продаж, і просила скасувати результати електронних торгів з продажу лоту №GL3N09868 та перерахувати гарантійний внесок переможця електронних торгів на накопичувальний рахунок банку, а ОСОБА_1 просив визнати електронні торги з продажу лоту № GL3N09868 такими, що відбулися, та зобов`язати ПАТ "КБ "НАДРА" укласти договір купівлі-продажу, у разі відмови - повернути сплачені ним кошти за лот і гарантійний внесок.

За результатами розгляду даного питання Комісія вирішила, що підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні та наявні підстави для задоволення прохання ПАТ "КБ "НАДРА" на скасування результатів електронних торгів, проведених 03.09.2019 з продажу лоту №GL3N09868, рекомендувати ПАТ "КБ "НАДРА" вжити заходів до використання сплачених переможцем електронних торгів коштів за лот з метою погашення заборгованості за кредитним договором, права вимоги за яким виставлено на продаж у складі лоту № GL3N09868 (протокол №253/19К від 03 жовтня 2019 року) (а.с. 17-25).

08 жовтня 2019 року позивач подав до Комісії повторну скаргу стосовно електронних торгів, проведених 03.09.2019 за лотом № GL3N09868, у якій знову просив визнати ці торги такими, що відбулися, та зобов`язати ПАТ "КБ "НАДРА" укласти договір купівлі-продажу, посилаючись на припинення ще у 2008 році поруки за укладеним між ним та Банком договором поруки на підставі ч. 1 ст.559 ЦК України у зв`язку із внесенням змін до основного (кредитного) договору, які збільшили обсяг його відповідальності, що не були погоджені із ним як з поручителем (а.с. 26-27).

10 жовтня 2019 року відбулось засідання Комісії, рішення якого оформлені протоколом №256/19К. Пунктом 10 порядку денного засідання Комісія прийняла рішення, що відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 (а.с. 28-36).

Листами від 23.10.2019 року за №289-036-18183/19 та №289-036-18181/19 (а.с. 37, 38) ФГВФО повідомив позивача про відмову в задоволенні скарг від 02.10.2019 та 08.10.2019 року та зазначив, що виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 10 жовтня 2019 року №2615 "Про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів ПАТ "КБ "НАДРА", яким скасовано результати електронних торгів лоту № GL3N09868 та доручено уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "НАДРА":

1) забезпечити використання сплачених переможцем електронних торгів ОСОБА_1 коштів за лот з метою погашення заборгованості за кредитним договором, право вимоги за яким виставлено на продаж за лотом № GL3N09868;

2) забезпечити перерахування оператором електронного майданчика сплаченого ОСОБА_1 гарантійного внеску для участі у електронних торгах з продажу лоту №GL3N09868 на накопичувальний рахунок банку.

Заявою уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» про зарахування зустрічних однорідних вимог від 09.10.2019 року за №03-12/29 позивача повідомлено про зарахування сплачених за лот № GL3N09868 коштів у розмірі 133491,30 гривень в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №08/05/2006 840 К 165 (а.с. 43).

Задовольняючи частково позов, судом першої інстанції правильно встановлено, що порука ОСОБА_1 за договором поруки від 12 травня 2006 року, укладеним між ним та ВАТ «КБ «НАДРА» в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 08/05/2006 840К 165 від 11 травня 2006 року, була припинена з 08 липня 2008 року.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.559 ЦК України (в редакції, станом на час укладання додаткової угоди) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Збільшення вказаної відповідальності може відбутися внаслідок змін забезпеченого порукою зобов`язання, які безпосередньо спрямовані на підвищення суми кредиту, процентної ставки за користування кредитом, пені тощо або на включення опосередковано обтяжливих умов відповідальності поручителя, зокрема, шляхом скорочення строку повернення кредиту.

Зазначене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду викладеному в Постанові від 05.06.2019 року по справі № 523/3082/14-ц (провадження № 14-243цс19) та узгоджується із аналогічними правовими висновками висловленими у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15, у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі №522/9232/14-ц (провадження № 61-1106св18), від 20 червня 2018 року у справі № 161/11866/15-ц (провадження № 61-6894св18), від 07 листопада 2018 року у справі № 203/2907/16-ц (провадження 61-9260св18).

Аналіз статті 559 ЦК України дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки кредитор вчиняти не може.

В Постановах від 21 травня 2012 року у справі №6-18цс11 та від 03 лютого 2016 року у справі №6-1599цс15 Верховний суд України зробив правовий висновок, згідно якого звернення особи до суду з позовом про визнання поруки припиненою на підставі статті 559 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору. У випадку невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України на припинення зобов`язання за договором поруки, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання поруки припиненою на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов`язків сторін.

За такого, встановивши, що 08 липня 2008 року між ВАТ "КБ "Надра" та позичальником ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, за умовами якої збільшено суму мінімально необхідного платежу та встановлено її у розмірі 472,13 доларів США, а також зменшено кінцевий термін повернення кредиту з 11 травня 2026 року до 20 лютого 2019 року, і такі зміни, що збільшили обсяг відповідальності поручителя, не були узгоджені з позивачем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про припинення з 08 липня 2008 року поруки ОСОБА_1 за договором поруки від 12 травня 2006 року.

Також суд першої інстанції правильно виходив з того оскільки на час прийняття рішення про зарахування сплачених позивачем за лот № GL3N09868 коштів у розмірі 133 491 грн 30 коп. в рахунок погашення заборгованості за позичальника ОСОБА_2 кредитним договором №08/05/2006 840 К 165 порука ОСОБА_1 вже була припинена, то відсутня правова підстава для набуття у власність кредитором коштів від поручителя на виконання основного зобов`язання без згоди останнього та без вчинення його свідомих дій на виконання обов`язку позичальника. Відтак після припинення поруки у ОСОБА_1 виникло право вимагати від кредитора повернення безпідставно набутого майна на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

За такого суд першої інстації дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для визнання поруки ОСОБА_1 за договором поруки від 12 травня 2006 року припиненою з 08 липня 2008 року та стягнення з ПАТ "КБ "Надра" на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 133 491 грн 30 коп., зарахованих в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували такі висновки суду першої інстанції, які є правильними, відповідають матеріалам справи й вимогам закону.

Разом із тим, висновок суду щодо солідарного стягнення вищезазначеної суми як з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, так і з ПАТ "КБ "Надра", на користь ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону.

Так, відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є не органом державної влади, а установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4, 37 вказаного Закону, свідчить, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку він ухвалює обов`язкові для банків рішення, а з іншого здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку. Так, діючи як орган управління банку, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй відповідних повноважень мають право:

- вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;

- укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;

- продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;

- повідомляти сторін за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;

- приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов`язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю та інше.

Банк, який виводиться з ринку, до моменту державної реєстрації його припинення не позбавлений правосуб`єктності і може виступати учасником різних правовідносин. Від імені банку у цих правовідносинах діє уповноважена особа Фонду, виконуючи функції виконавчого органу банку (керівника Банку).

Отже, відносини між сторонами господарських договорів, у яких бере участь банк, якого як керівник представляє уповноважена особа Фонду, є приватноправовими. У цих правовідносинах Фонд та його уповноважена особа, діючи від імені Банку, не має жодних владних повноважень щодо іншої сторони цих правочинів. Уповноважена особа Фонду не виступає у цих правовідносинах як самостійний суб`єкт, а Фонд не набуває самостійних прав й обов`язків, оскільки він діє на підставі закону від імені Банку. Представництво банку Фондом ґрунтується на приписах Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Викладене відповідає правовій позиції, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16.

З матеріалів справи вбачається, що згідно заяви на переказ готівки № 49 від 05 вересня 2019 року та квитанції № 49 від 05 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 перерахував вартість лоту №GL3N09868 в сумі 133 491,30 грн. саме відповідачу ПАТ "КБ "НАДРА" (а.с. 10).

Солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо передбачених законом чи договором. Так, відповідно до ст. 541 солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У ст. 1190 Цивільного кодексу України зазначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Між тим, аналіз спірних правовідносини свідчить про відсутність підстав для покладання на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб солідарного з ПАТ "КБ "Надра" обов`язку з повернення позивачу сплачених ним за лот № GL3N09868 коштів.

Таким чином відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення в частині стягнення з ФГВФО на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 133 491 грн 30 коп., зарахованих в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення - про відмову у задоволенні цих вимог.

Отже апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Рішення суду щодо відмови у задоволенні частини позовних вимог в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України законність і обґрунтованість судового рішення в цій частині не перевірялась.

Розподіляючи судові витрати, суд першої інстанції стягнув на користь позивача: з відповідача ПАТ «КБ «Надра» судовий збір у розмірі 768 грн 40 коп., сплачених за вимогу про визнання поруки припинено, та з відповідачів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ КБ "Надра" судовий збір у розмірі 1334грн91коп. в рівних частках.

Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За такого, враховуючи що за наслідками апеляційного перегляду у задоволенні вимог, заявлених до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відмовлено, то відсутні підстави для стягнення з Фонду відшкодування судового збору за позовну заяву, а тому оскаржуване рішення в частині розподілу судових витрат підлягає зміні. Отже, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з ПАТ «КБ «Навдра» відшкодування судового збору в розмірі 2 103 грн. 31 коп.

Крім того, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає стягнення відшкодування судового збору за апеляційну скаргу в розмірі 1 001 грн. 18 коп.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2021року в частині стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 133 491 грн 30 коп., зарахованих в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення - про відмову у задоволенні цих вимог.

Рішення в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк «НАДРА» 2 103 грн. 31 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування судового збору за апеляційну скаргу в розмірі 1 001 грн. 18 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді: О.О. Данилова

Н.О. Шаманська

Повний текст постанови складено 16 листопада 2021 року