ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/499/21 Номер провадження 22-ц/814/2570/21Головуючий у 1-й інстанції Гольник Л. В. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ковжоги Олександра Івановича

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 вересня 2021 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Ленінського районного суду м. Полтави з позовом, в якому просила, у зв`язку з покращенням матеріального стану ОСОБА_1 , змінити спосіб присуджених аліментів, встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 24.05.2013 року у справі №553/1549/13-ц та стягнути з останнього на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення нею повноліття.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 17.03.2021 року цивільну справу направлено за підсудністю до Октябрського районного суду м. Полтави, а саме за місцем проживання позивача.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 06.04.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 09.09.2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів задоволено частково.

Збільшено розмір аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , визначений рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 24.05.2013 року, із 700 грн. до 4900 грн. щомісячно у твердій грошовій сумі, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 24.05.2013 року у цивільній справі №553/1549/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки припинено з дня набрання законної сили даним рішенням та відкликано виконавчий документ.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Із вказаним рішенням не погодився ОСОБА_1 , представник якого в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що місцевий суд при ухваленні рішення не належним чином оцінив докази, які стосуються матеріального становища ОСОБА_1 , та не врахував його стан здоров`я, а тому прийшов до помилкового висновку щодо можливості збільшення розміру аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 із 700 грн. до 4900 грн. щомісячно у твердій грошовій сумі, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

       Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

       Як убачається з матеріалів справи, сторони по справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мають спільну доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого 24.01.2011 року Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції (а.с.72).

       Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 24.05.2013 року з ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки в твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн., щомісячно, починаючи з 15.04.2013 року до досягнення дитиною повноліття.

       При постановленні оскаржуваного рішення місцевий суд виходив із того, що підставою для збільшення розміру аліментів з ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 на утримання їх неповнолітньої доньки є покращення матеріального стану останнього, а саме: встановлення факту володіння ним на праві власності 1/2 частки земельної ділянки кадастровий номер 5320281200:00:001:0725, яку здано в оренду на 15 років, та наявності доходу не менше 2800,00 злотих брутто.

       Крім того, суд першої інстанції взяв до уваги необхідність гармонійного розвитку дитини, для чого щомісячно необхідні додаткові кошти на навчання дитини іноземній мові, а також інші витрати, пов`язані з її розвитком, а також з лікуванням та підтримкою належного стану здоров`я.

Проте, такий висновок суду не в повній мірі відповідає встановленим по справі обставинам та не ґрунтується на законі, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Нормою статті 183 СК України передбачено, що аліменти на утримання дитини стягуються в частці від заробітку батьків.

Згідно з частиною 1 статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно частини 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Параграф 1 глави 5 ЦПК України містить основні положення про докази, зокрема, частиною 1 статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 надав достатні докази того, що він не має можливості сплачувати аліменти саме у розмірі 4900 грн. щомісячно у твердій грошовій, оскільки його заробітна плата, яку він офіційно отримує, працюючи у столярному закладі в Республіці Польща, у порівнянні з початком 2021 року суттєво зменшилася, і з червня 2021 року, після відрахування усіх обов`язкових платежів та зборів, становить 1457,71 злотих (а.с.201).

Окрім того, з вказаного заробітку ОСОБА_1 , згідно договору оренди (а.с.203-209), сплачує 550 злотих за оренду житлової кімнати.

Отже, ОСОБА_1 надано достатні, належні та допустимі докази, які свідчать про погіршення його матеріального становища, відтак, доводи апеляційної скарги в частині зменшення фіксованої суми аліментів є слушними та прийняті до уваги судом апеляційної інстанції при постановленні судового рішення.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування оскаржуваного рішення з постановленням нового, яким збільшити розмір аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , визначений рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 24.05.2013 року, із 700 грн. до 2500 грн. щомісячно у твердій грошовій сумі (а не до 4900 грн., як визначив суд першої інстанції), починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У відповідності до п.п.3, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Оскільки апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а позивач є звільненою від сплати судового збору, то частина судових витрат, пов`язана з розглядом справи в суді першої і апеляційної інстанцій, яка є пропорційною задоволеним позовним вимогам, підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь держави, а саме в розмірі 463,08 грн. (908 грн.*(2500 грн./4900 грн.)). Інша частина - підлягає компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.367, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ковжоги Олександра Івановича, - задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 вересня 2021 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 24.05.2013 року, із 700 грн. до 2500,00 (дві тисячі п`ятсот) грн. щомісячно у твердій грошовій сумі, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 24.05.2013 року у цивільній справі №553/1549/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки припинити з дня набрання законної сили даним рішенням та відкликати виконавчий документ.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 463,08 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                Т.О. Кривчун

СУДДІ:                                                                        Ю.В. Дряниця

                                                                               Л.І. Пилипчук