Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #125028993


ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


09.11.2021 року м.Дніпро Справа № 904/76/21


Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Чередка А.Є., Коваль Л.А.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністью "Роменський завод продтоварів" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2021 (повний текст ухвали складений 02.06.2021, суддя Соловйова А.Є.) у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінворк", м.Київ

до боржника дочірнього підприємства "Рітейл Центр", м. Дніпро

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2021 у даній справі в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" про солідарне стягнення - відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що справа про банкрутство ДП "Рітейл Центр" порушена 18.01.2021, на час розгляду заяви про солідарне стягнення триває попереднє засідання (з огляду на значну кількість кредиторів, понад 400), аналіз фінансово-господарського стану ДП "Рітейл Центр" на даний час розпорядником майна суду не наданий. З огляду на викладене, суд позбавлений можливості на час розгляду заяви ТОВ "Роменський завод продтоварів" про солідарне стягнення встановити фактичні обставини, щодо погіршення показників забезпечення зобов`язань боржника всіма його активами, забезпечення зобов`язань боржника його оборотними активами та відсутності (від`ємне значення) чистих активів на підприємстві, наявність ознак дій доведення до банкрутства, вчинених посадовими особами ДП "Рітейл Центр", а також, встановити чи є господарська діяльність боржника за підсумками останнього звітного періоду збитковою. Таким чином, заява ТОВ "Роменський завод продтоварів" є такою, що подана передчасно, тому задоволенню не підлягає.

ІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів", не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та прийняте нове рішення про задоволення заяви про солідарне стягнення.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник вважає, що висновок господарського суду суперечить приписам п.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Заявник апеляційної скарги вказує, що датою виникнення загрози неплатоспроможності є 28.04.2020.

Так, з автоматичної системи виконавчого провадження вбачається, що з 09.01.2019 були відкриті виконавчі провадження з примусового стягнення з ДП "Рітейл Центр" на користь кредиторів різних сум, які закриті.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2021 у даній справі встановлений ризик невиконання 28.02.2020 боржником грошового зобов`язання в сумі 7 945 000,00 грн перед ТОВ "Моден Трейд", що в подальшому призвело до відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Рітейл Центр".

При наявності заборгованості ДП "Рітейл Центр" перед ТОВ "Моден Трейд", боржник виконав зобов`язання ТОВ "Астерс Груп" в сумі 1 997 061,93 грн перед ТОВ "Роменський завод продтоварів". В той же час свої зобов`язання в сумі 1 283 002,72 грн, які виникли на підставі договору №1І038780 від 01.09.2018 та договору про заміну сторони за договором №1І038780 від 01.09.2018, ДП "Рітейл Центр" перед ТОВ "Роменський завод продтоварів" не виконало.

Під час проведення попереднього судового засідання виявлено понад 400 кредиторів з різним розміром грошових вимог.

Наведені обставини, на думку скаржника, підтверджують факт неплатоспроможності ДП "Рітейл Центр" під керівництвом ОСОБА_1 виконання укладених договорів, як до виникнення договірних відносин з ТОВ "Роменський завод продтоварів" так і під час дії цих зобов`язань.

ДП "Рітейл Центр" під керівництвом ОСОБА_1 порушило вимоги п.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутство, чим завдано ТОВ "Роменський завод продтоварів" майнової шкоди на суму 1 283 002,72 грн.

2.2 Доводи інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу учасниками справи не надано.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України).

ІІІ. Апеляційне провадження

3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.07.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Розпорядженням керівника апарату суду від 16.08.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судоовї справи, у зв`язку з ввідпусткою судді Чередка А.Є. та для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у наступному складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.07.2021 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, повідомлено скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 12.07.2021 скаржником надано докази усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 17.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністью "Роменський завод продтоварів" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2021; призначено справу до розгляду на 21.09.2021 на 10 годин 30 хвилин.

Розпорядженням керівника апарату суду від 20.09.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді Чередка А.Є,

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.09.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.

21.09.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 09.11.2021 на 11 годин 30 хвилин.

09.11.2021 у судове засідання з`явилися представники скаржника та арбітражного керуючого, які надали відповідні пояснення.

Інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що неявка інших учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

09.11.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

3.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінворк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства "Рітейл Центр".

Ухвалою господарського суду від 11.01.2021 прийнято заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінворк" про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" до розгляду в підготовчому засіданні, яке призначено на 18.01.2021 о 10:30 годин.

Ухвалою суду господарського суду від 18.01.2021 відкрито провадження за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінворк" у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Рітейл Центр". Визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінворк" в сумі 21 020,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 7 845 000,00 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, згідно зі ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 05.07.2021. Призначено попереднє засідання суду.

18.01.2021 на веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за №65759 опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства "Рітейл Центр".

11.05.2021 до господарського суду від ТОВ "Роменський завод продтоварів" надійшла заява про солідарне стягнення, в якій заявник просив покласти солідарну відповідальність на керівників дочірнього підприємства «РІТЕЙЛ ЦЕНТР»; стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та дочірнього підприємства «РІТЕЙЛ ЦЕНТР» на користь ТОВ «Роменський завод продтоварів» заборгованість в сумі 1321233.47 грн, яка визнана ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2021; накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Вказана заява аргументована посиланням на те, що у зв`язку з відкриттям 18.01.2021 провадження у справі про банкрутство ДП "Рітейл Центр" встановлений ризик невиконання боржником грошового зобов`язання перед ТОВ «Моден Трейд», що в подальшому призвело до визнання ДП «Рітейл Центр» неплатоспроможним.

В кінці березня 2020 року ТОВ «АСТЕРС ГРУПП» звернулося з офертою до ТОВ «Роменський завод продтоварів» про заміну сторони - ТОВ «АСТЕРС ГРУП» у договорі №1I038780 від 01.09.2018, укладеного між ТОВ «Роменський завод продтоварів» та ТОВ «АСТЕРС ГРУП» на дочірнє підприємство «РІТЕЙЛ ЦЕНТР» з метою поліпшення платіжної дисципліни за договором поставки.

01.04.2020 між ТОВ «Роменський завод продтоварів», ТОВ «АСТЕРС ГРУП» та дочірнім підприємством «РІТЕЙЛ ЦЕНТР» укладено договір про заміну сторони за договором №1I038780 від 01.09.2018.

На підставі договору про заміну сторони, ТОВ «АСТЕРС ГРУП» передало, а дочірнє підприємство «РІТЕЙЛ ЦЕНТР» прийняло на себе всі права та обов`язки ТОВ «АСТЕРС ГРУП», передбачені договором поставки та стало замовником за договором № 11038780 від 01.09.2018, а також ТОВ «АСТЕРС ГРУП» перевело на ДП «РІТЕЙЛ ЦЕНТР» усі свої обов`язки як боржника перед ТОВ «Роменський завод продтоварів» в сумі 1 997 061,93 грн, передбачені договором № 1І038780 від 01.09.2018, підписаним між ТОВ «АСТЕРС ГРУП» та ТОВ «Роменський завод продтоварів» актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.03.2020-31.03.2020.

Таким чином, за твердженням заявника, на день підписання договору про заміну сторони, ДП «РІТЕЙЛ ЦЕНТР» мав фінансові труднощі та ризик невиконання грошових зобов`язань перед третіми особами.

ТОВ «Роменський завод продтоварів» вважає, що керівником боржника порушені зобов`язання, які покладені ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, що призвело до суттєвого порушення прав та законних інтересів ТОВ «Роменський завод продтоварів».

3.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення у судовому засіданні присутніх учасників справи, розглянувши матеріали справи №904/76/21 (в оригіналі), перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке.

Положенням статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частин 1, 2 статті 4 Кодексу України з процедур банкрутства засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.

Відповідно до частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

Отже солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду.

Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено.

При цьому предметом розгляду є саме дослідження можливості покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, а не розгляд заяв кредиторів про покладення солідарної відповідальності з конкретними вимогами до зазначеної особи (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 31.03.2021 у справі № 910/3191/20).

Підставою для вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" про солідарну відповідальність керівника боржника стало порушення, прямо визначене частиною шостою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме - недотримання боржником вимоги щодо обов`язку у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності (якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами).

Отже, суд апеляційної інстанції, визначаючи порядок доведення заявником, необхідну і достатню сукупність умов для встановлення судом наведеного порушення як підстави для застосування солідарної відповідальності, звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.06.2021 у справі №910/2971/20, відповідно до якої необхідним є доведення заявником та встановлення судом двох юридичних фактів: порушення визначеного абзацом другим частини шостою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства місячного строку та наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності боржника.

Щодо правил обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства місячного строку та щодо порядку доведення учасником і встановлення судом ознак загрози неплатоспроможності апеляційний господарський суд зазначає таке.

Приписи Кодексу України з процедур банкрутства визначають загрозу неплатоспроможності - якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Отже умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства) наявність існування у боржника, щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав; цей строк визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами (строк виконання яких настав) ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

З урахуванням наведеного, обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства місячного строку для обов`язку боржника звернутись із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце факт настання строку виконання боржником зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами (1) разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів боржника (2), які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" не зазначено початок обчислення перебігу місячного строку для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та, як наслідок, не доведено порушення керівниками боржника цього строку.

Щодо допустимих та належних доказів, у розумінні статей 77, 76 Господарського процесуального кодексу України, які є необхідними та достатніми для підтвердження та встановлення судом іншої обов`язкової складової ознаки загрози неплатоспроможності боржника, а саме факту перевищення сумарного розміру зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав, над розміром всіх активів боржника, колегія суддів зазначає про необхідність врахування та дослідження доказів/документів, що перелічені в частині четвертій статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, яка визначає документи/докази, що додаються до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Отже суд під час розгляду заяви про порушення справи про банкрутство, яка подана, у тому числі і з підстав, передбачених частиною шостою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, зобов`язаний перевірити додані до заяви документи на предмет їх відповідності вимогам цього Кодексу та іншим нормативно-правовим актам з метою встановлення на підставі належних та допустимих доказів обставин того, чи дійсно задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

Наведена правова позиція наведена Верховним Судом у подібних правовідносинах в постановах від 09.08.2018 у справі № 910/22788/15 та від 22.01.2020 у справі №910/8992/19, яка сформульована хоча і щодо застосування частини п`ятої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", однак яка за своїм змістом також стосується передумов для звернення боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності.

Щодо вимог до окремих документів/докази, що додаються до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство, в контексті застосування положень частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Частина четверта статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює вимогу щодо додання до заяви боржника про порушення справи про банкрутство бухгалтерського балансу боржника на останню звітну дату, однак без урахування законодавчо встановленої вимоги про строк його подання до відповідних органів, зокрема, контролюючих (стаття 1, частина перша статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункт 3 розділу І, пункти 1, 7 розділу ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013, № 73 (далі - Положення), пункти 1, 2, 5 Порядку подання фінансової звітності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000, № 419 (далі - Порядок).

Тобто формування та складення боржником бухгалтерського балансу, що додається ним до заяви про порушення справи про банкрутство, здійснюється виходячи з останнього звітного періоду, що передує та завершився на дату звернення боржника із заявою про порушення справи про банкрутство (I квартал, перше півріччя, дев`ять місяців, або річна).

Отже, при визначенні звітного періоду, за який формується та складається боржником бухгалтерський баланс для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство, не враховується вимога щодо дати виникнення у боржника обов`язку подати фінансову звітність (баланс) відповідним органам (зокрема, контролюючим) відповідно до Порядку та Податкового кодексу України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що особа, звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржника через порушення положень абзацу першого частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства з підстав, наведених в абзаці другому частини першої наведеної правової норми, має довести перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності, вказавши на відповідні ознаки загрози платоспроможності, що мають місце, а також пославшись на відповідні докази, зокрема, опираючись на відомості, які містяться у документах за переліком, що мають надаватись боржником при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності (частина четверта статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення, Порядок).

Разом з цим, апеляційний господарський суд враховує, що за наведеного в частині четвертій статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів повноваження їх складати/оформляти, формувати відповідні відомості належать боржнику та, відповідно, можливість безпосередньо надати має боржник, тоді як для кредитора ця можливість, як правило, ускладнена.

Таким чином, колегія суддів, звертаючись до положень частини 10 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (про проведення аудиту боржника за ухвалою суду про відкриття провадження у справі) та положень частини третьої статті 44 цього Кодексу (щодо обов`язку розпорядника майна проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства), зазначає, що з метою дослідження та встановлення обставин загрози неплатоспроможності боржника, як однієї із умов для солідарної відповідальності керівника боржника, суд може зобов`язати боржника або кредитора провести аудит боржника та/або розпорядника майна надати відомості за результатами аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та перевірки щодо доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2021 зобов`язано розпорядника майна підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово - господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію

Станом на час постановлення оскаржуваної ухвали (01.06.2021), з огляду на значну кількість кредиторів, аналіз фінансово-господарського стану ДП "Рітейл Центр" розпорядником майна суду не наданий.

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд був позбавлений можливості встановити обставини погіршення показників забезпечення зобов`язань боржника всіма його оборотними активами та повної відсутності (від`ємне значення) чистих активів на підприємстві, наявність ознак дій з доведення до банкрутства вчинених посадовими особам ДП "Рітейл Центр", збитковість його господарської діяльності та, як наслідок, дійти висновку про наявність підстав для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що предметом розгляду у цьому провадженні є саме дослідження можливості солідарної відповідальності на керівника боржника, а не розгляд заяв кредиторів про покладення солідарної відповідальності з конкретними вимогами до зазначеної особи.

У даному випадку в матеріалах справи відсутня ухвала про виявлення керівниками боржника порушень визначених ч.4 ст.36 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, заява ТОВ "Роменський завод продтоварів" про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1 321 233,47 грн, є такою, що подана передчасно.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що суб`єктом солідарної відповідальності є виключно керівник боржника. Отже, заявником безпідставно заявлено вимогу про стягнення спірної заборгованості з дочірнього підприємства "Рітейл Центр".

Також заявником не зазначено особу керівника боржника на момент виникнення у нього обов`язку звернутись із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за правилами частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

3.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та встановленими обставинами у справі, і не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено невірне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при розгляді справи.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" відмовити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2021 у справі №904/76/21 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.


Постанова складена у повному обсязі 16.11.2021.


Головуючий суддя В.О.Кузнецов


Судді А.Є.Чередко


Л.А.Коваль


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація