Справа № 201/13459/19

Провадження №2-з/201/308/2021

У Х В А Л А

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

16 листопада 2021р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності за попереднім власником,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності за попереднім власником.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 29.04.2021р. позовна заява прийнята до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

15.11.2021р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій він просив заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам та будь-яким державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, державним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна – 27494711).

В обґрунтування позивач посилався, що в провадженні суду перебуває спір між сторонами про розірвання договору довічного утримання, скасування заборони відчуження майна, який був поданий ОСОБА_3 до ОСОБА_2 . Після смерті позивачки її правонаступником залучений ОСОБА_1 . На сьогоднішній день, відповідачка має намір продати спірну квартиру та вчиняє активні дії, шляхом розміщення оголошень на веб-сайтах з продажу нерухомого майна, а тому наявні підстави для забезпечення позову.

Ознайомившись із заявою позивача про вжиття заходів забезпечення позову, вважаю що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3  ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

КЦС ВС у справі № 320/3560/18 від 25.09.2019р. висловив позицію, згідно якої заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

В провадженні суду з 05.12.2019р. перебуває на розгляді позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, укладеного 06.08.2009р. між ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Ричкою Ю.О., зареєстрованого в реєстрі під номером 2202/8, про скасування запису про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 та визнання права власності на квартиру за ОСОБА_3 (а.с.№2-5).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 24.11.2020р. до участі у справі, як правонаступник ОСОБА_3 , був залучений ОСОБА_1 (а.с.№80).

З матеріалів цивільної справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо розірвання договору довічного утримання від 06.08.2009р., предметом якого була квартира АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що отриманий судом 16.11.2021р., приватним нотаріусом ДМНО Лозенко В.В. 02.11.2021р. внесений запис про припинення обтяження на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі двох свідоцтв про смерть, серія та номер НОМЕР_1 та серія та номер НОМЕР_2 , які видані Приморським районним у м. Маріуполі відділом ДРАЦС Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків).

За відомостями реєстру прав власності на нерухоме майно, об`єкт нерухомості – реєстраційний номер 27494711 – квартира АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору довічного утримання реєстровий номер 2201 від 06.08.2009р., який посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Ричкою Ю.О.

Позивач, на підтвердження намірів відповідачки продати квартиру, надав фотокопії оголошень про продаж квартири в буд. АДРЕСА_2 .

Враховуючи, що відповідачка є одноособовим власником квартири АДРЕСА_1 , має можливість розпорядитися цим майном, а також приймаючи до уваги, що між сторонами виник спір щодо розірвання договору довічного утримання від 06.08.2009р. ( на підставі якого відповідачка набула право власності на квартиру), з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів та наданих позивачем до заяви про забезпечення позову доказів, вважаю, що наявні обґрунтовані припущення, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності за попереднім власником.

З огляду на те, що між сторонами дійсно виник спір, приймаючи до уваги, що майно, яке є предметом спору може бути відчужене відповідачкою або можуть вчинятися інші дії щодо розпорядження ним, а також враховуючи, що обраний позивачем вид забезпечення позову передбачений ст. 150 ЦПК України та заходи забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, вважаю, що заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 149, 150, 153, 157, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИЛА :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності за попереднім власником– задовольнити.

Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам та будь-яким державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, державним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна – 27494711).

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

В залежності від результатів вирішення спору по суті, ухвала про вжиття заходів забезпечення позову діє у строки, встановлені ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України.

Копію ухвали про забезпечення позову надіслати сторонам для відома та виконання.

Особи, які винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність встановлену законом.

Строк пред`явлення ухвали до виконання, як виконавчого листа, три роки.

Адреси сторін:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 );

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП- НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ).

Суддя:                                                         Ткаченко Н.В.