справа № 399/621/21
провадження № 2/399/297/2021
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2021 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Шульженко В. В.,
при секретарі судового засідання Бобрик І.О.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача, адвоката Фєдосєєва Д.О.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача, адвоката Старікової Н.В.,
представника третьої особи Філатової Ю.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Онуфріївка в режимі відеоконференцзв`язку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: служба у справах дітей Онуфріївської селищної ради про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання,-
встановив::
В провадженні суду перебуває вищезазначена цивільна справа.
04.11.2021 року до суду від позивача у справі надійшла заява про збільшення позовних вимог, яка обґрунтована тим, що в провадженні суду знаходиться справа за її позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Онуфріївської селищної ради про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. Позовна заява позивачем обґрунтована тим, що рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області по справі №399/113/20 від 28.01.2020 року було визначено спосіб участі батька у вихованні дитини та наведено графік такої участі. Позивач зазначає, що відповідач порушує визначені судом способи участі батька у вихованні дитини, без згоди позивача, не приймаючи до уваги інтереси дитини (режим дня, навчання у школі, відвідування спортивних секцій) після закінчення літніх канікул у 2021 році не повернув сина за місцем проживання матері. За таких обставин, зазначає позивач, що між сторонами існує спір про визначення місця проживання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Та, зазначає, що в провадженні Онуфріївського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа №129/400/21 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з матір`ю. Тобто, зазначає позивач, що відповідач здійснюючи захист своїх прав звернувся до суду із позовною вимогою про визначення місця проживання дитини з ним, проте у випадку відмови у задоволенні даної вимоги, питання про визначення місця проживання дитини з матір`ю вирішене не буде, оскільки таких вимог позивачем заявлено не було.
У поданій заяві позивач посилається на ч.3, ч. 5 ст. 49 ЦПК України.
Зазначає, що відповідно до ухвали Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 21.09.2021 року у справі №399/621/21 розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Підсумовуючи викладене у заяві позивач зазначає, що враховуючи численні конфліктні ситуації між сторонами, що пов`язані із вирішенням спору про місце проживання дитини та з метою захисту своїх прав та інтересів дитини, керуючись ст. 49 ЦПК України просить суд збільшити позовні вимоги додавши вимогу немайнового характеру про визначення місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю ОСОБА_1 . З урахуванням зазначеного, керуючись ст.ст. 42, 49 ЦПК України просить суд позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання та про визначення місця проживання дитини із матір`ю – задовольнити. Відібрати у ОСОБА_2 малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повернути дитину за попереднім місцем проживання, тобто за адресою фактичного місця проживання його матері – ОСОБА_1 . Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю ОСОБА_1 . Допустити негайне виконання рішення суду, та здійснити розподіл судових витрат.
В підготовчому судовому засіданні позивач та її представник подану заяву підтримали повністю та просили прийняти її до розгляду. Представником позивача в підготовчому судовому засідання надано в усній формі уточнення до заяви про збільшення позовних вимог та зазначено, що по змісту заяви допущено технічну помилку та зазначено ч.3 ст. 49 ЦПК України замість п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України, яка регулює право позивача до закінчення підготовчого засідання у справі збільшити позовні вимоги. Та, зазначив, що позивач заявляючи ще одну позовну вимогу немайнового характеру фактично збільшує розмір позовних вимог. Просив заяву задовольнити.
Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні повністю заперечила можливість задоволення заяви позивача про збільшення позовних вимог та зазначила, що вже декілька років поспіль Верховний Суд у правозастосовній практиці неодноразово висловлювався щодо питань збільшення чи зменшення позовних вимог та щодо зміни предмета або підстав позову. Представником наведено судову практику у справі №922/404/19 від 09.07.2020 року згідно з якої Верховний Суд дійшов наступного правового висновку - під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Також представник відповідача заперечила щодо поданої заяви і з огляду на ст.ст. 161-163 Сімейного кодексу України навівши відповідні обґрунтування своєї позиції та зазначила що фактично позивач не збільшує позовні вимоги, а одночасно змінює предмет і підстави позову, що відповідно до норм ЦПК України недопустимо. Та, зазначила, що відповідно до норми ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Представник третьої особи в підготовчому судовому засіданні зазначила, що задоволення поданої заяви не є можливим з огляду на те, що по первісному позову представник третьої особи може надати пояснення, а щодо змінених позовних вимог необхідно наявність висновку органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини з матір`ю чи з батьком дитини, який приймається на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, тобто питання визначення місця проживання дитини не є повноваженнями служби у справах дітей.
Ознайомившись із поданою позивачем заявою про збільшення позовних вимог, заслухавши думку учасників процесу щодо поданої заяви, дослідивши матеріали справи суд приходить наступного висновку.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання. Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 року у справі № 922/404/19.
Предмет позову, як його один з основних елементів, представляє собою матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, яка витікає зі спірної матеріально-правової відносини, з приводу якої суд повинен ухвалити рішення у справі.
Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги позивача до відповідача.
Як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог, враховуючи уточнення надані представником позивача в підготовчому судовому засіданні, позивач вказує на збільшення позовних вимог, а саме доповнює первісну позовну вимогу ще однією вимогою немайнового характеру. Тобто, фактично за правовою природою подана позивачем заява про збільшення позовних вимог є зміною предмета позову.
Проте, позивач в порушення норм ЦПК України, під виглядом збільшення розміру позовних вимог висуває нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви, при цьому не зазначає про зміну предмета позову.
Оскільки цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, при цьому в підготовчому судовому засіданні представником позивача надані відповідні уточнення по заяві про збільшення позовних вимог та чітко зазначено про збільшення позивачем позовних вимог на підставі п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України, а не про зміну предмета позову, суд приходить до висновку про відмову у прийняті заяви позивача про збільшення позовних вимог поданої 04.11.2021 року.
Керуючись ст.ст. 49, 258, 260 ЦПК України, суд, -
постановив:
Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, яка надійшла до суду 04.11.2021 року, у цивільній справі а позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: служба у справах дітей Онуфріївської селищної ради про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області В.В. Шульженко