Постанова

Іменем України

29 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 295/1931/16

провадження № 61-17905св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,

Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Борисюка Р. М., Миніч Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (далі - ПАТ «Укрінбанк», банк) про захист прав споживачів та стягнення коштів.

На обґрунтування позову посилався на те, що 07 вересня 2015 року між ним та ПАТ «Укрінбанк» укладений договір про розміщення банківського вкладу

№ 10-1379703, строком до 08 жовтня 2015 року. Сума вкладу становила 65 000 дол. США, яка була повністю внесена на рахунок, що підтверджується меморіальним ордером від 07 вересня 2015 року № 11002978. Умовами договору передбачена можливість автоматичного продовження його дії на строк, що дорівнює попередньому строку, у разі, якщо клієнт не вимагає повернення вкладу в день його закінчення. 07 жовтня 2015 року він звернувся до банку із заявою про повернення вкладу, проте кошти не були виплачені. Надалі його звернення з вимогою виконати умови договору залишились без виконання.

У грудні 2016 року позивач, у зв`язку зі зміною відповідача та збільшенням строку неповернення коштів вкладу, подав до суду заяву про збільшення позовних вимог та нову редакцію позову, в якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (далі - ПАТ «Укрінком») на його користь кошти у розмірі 73 031,70 дол. США, з яких 65 000 дол. США - сума вкладу, 8 031,70 дол. США - відсотки за користування вкладом та 48 119,11 грн - три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Укрінком» на користь ОСОБА_1 грошову заборгованість у розмірі 66 554,21 дол. США, з яких: 65 000 дол. США - сума вкладу; 1 554,21 дол. США - відсотки за користування вкладом. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, постанову Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року № 934 та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня 2015 року № 239 про запровадження у ПАТ «Укрінбанк» тимчасової адміністрації визнано протиправними та скасовано. За умови скасування зазначених рішень банківська діяльність відновлюється та здійснюється у звичайному режимі. Тому позивачу підлягає поверненню сума депозиту та відсотки за користування коштами.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Укрінком» на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2017 року закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16 (провадження № 12-17гс19) зазначено, що ПАТ «Укрінбанк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «Укрінком», а отже, й ПАТ «Укрінком» не набуло прав банку. Належним позивачем у справі залишається банківська установа ПАТ «Укрінбанк», відповідне право якого не переходило до ПАТ «Укрінком». Оскільки апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції від 16 листопада 2017 року подана ПАТ «Укрінком» із посиланням на те, що скаржник є правонаступником ПАТ «Укрінбанк», проте додані до скарги документи не містять відомостей про набуття вказаним товариством статусу правонаступника, то апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, відповідно до частини першої статті 352, пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У грудні 2020 року ПАТ «Укрінком» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що закриваючи провадження у справі з підстав того, що ПАТ «Укрінком» не є учасником справи і не довело, що суд першої інстанції вирішив питання про його права та інтереси, не врахував, що рішенням суду першої інстанції саме з ПАТ «Укрінком» стягнуто на користь позивача кошти у розмірі 66 554,21 дол. США. Апеляційний суд обмежив відповідача у праві на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яким вирішено питання про права та обов`язки ПАТ «Укрінком», чим порушив статтю 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (далі - Конвенція).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «Укрінком» на підставі частини другої статті 389 ЦПК України, а саме порушення норм процесуального права: статей 352, 362, 374 ЦПК України, статті 6 Конвенції.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2021 року справу призначено до розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, в тому числі ухвали суду апеляційної інстанції про зупинення провадження, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанцій не відповідає.

Суди встановили, що 07 вересня 2015 року між ПАТ «Укрінбанк» та ОСОБА_1 укладений договір банківського вкладу № 10-1379703, відповідно до умов якого ОСОБА_1 вніс на депозитний рахунок № НОМЕР_1 суму 65 000 дол. США на строк з 07 вересня 2015 року до 08 жовтня 2015 року з виплатою 10 % річних. Умовами договору передбачена можливість автоматичного продовження його дії на строк, що дорівнює попередньому строку у разі, якщо клієнт не вимагає повернення вкладу в день його закінчення.

07 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Укрінбанк» із заявою про повернення вкладу у сумі 65 000 дол. США разом з нарахованими відсотками у день закінчення договору - 08 жовтня 2015 року.

15 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся із повторною заявою до ПАТ «Укрінбанк» із заявою про повернення банківського вкладу у повному обсязі з відсотками згідно з договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16 (провадження № 12-17гс19) зазначено, що ПАТ «Укрінбанк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «Укрінком», а отже, й ПАТ «Укрінком» не набуло прав банку. Належним позивачем у справі було та залишається банківська установа - ПАТ «Укрінбанк», відповідне право якого не переходило до ПАТ «Укрінком».

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Пунктом першим статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Україна як учасниця зазначеної Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі статтею17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний суд, закриваючи апеляційне провадження у справі з тих підстав, що ПАТ «Укрінком» не є учасником справи і не довело, що суд першої інстанції вирішив питання про його права та обов`язки, не звернув уваги на те, що суд першої інстанції здійснив заміну неналежного відповідача «ПАТ «Укрінбанк» на належного ПАТ «Укрінком», а рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2017 року саме з ПАТ «Укрінком» стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 66 554,21 дол. США.

З урахуванням наведеного, висновки апеляційного суду про те, що ПАТ «Укрінком» не є учасником справи, є помилковими, а тому оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Під час перегляду справи апеляційний суд має врахувати висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, відповідно до якої пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та ухвалює рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду.

Водночас суд апеляційної інстанції має врахувати таке.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15 травня 2020 року відкрито провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство ПАТ «Укрінком». Введено процедуру розпорядження майном строком на сто сімдесят календарних днів до 01 листопада 2020 року. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дашко І. В.

На офіційному веб-сайті Господарського суду Луганської області в мережі Інтернет 15 травня 2020 року оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ «Укрінком».

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КузПБ).

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі № 334/5073/19.

З урахуванням зазначеного апеляційний суд під час перегляду справи має вирішити питання про можливість передачі справи до господарського суду у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ПАТ «Укрінком».

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю, або для продовження розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи викладене, оскаржувана ухвала Житомирського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року про закриття апеляційного провадження не може вважатися законною й обґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» задовольнити.

Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко