Судове рішення #1250225
7/494(05-5-7/5578)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

01 листопада 2007 р.                                                                                   

№ 7/494(05-5-7/5578)  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:

С. Шевчук,


С. Владимиренко,

І. Воліка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну

скаргу

Дочірньої компанії (ДК) "Газ України" Національної акціонерної компанії (НАК) "Нафтогаз України"

на постанову

від 27.06.2007 року

Київського апеляційного господарського суду

у справі

№  05-5-7/5578 (7/494)

за позовом

ВАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз"

до

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

про

зобов'язання до вчинення дій

В судове засідання прибули представники сторін:

позивача

Баранової В.І. (дов. № 02 від 03.01.2007 року)

відповідача

Лебедюк Ю.А. (дов. № 363/10 від 29.12.2007 року)


Заслухавши суддю-доповідача –І. Воліка, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ВАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" звернулося до господарського суду з позовом до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про зобов'язання вчинити дії, а саме, виконати умови договору № 06/06-81 від                31.01.2006 року шляхом підписання актів прийому-передачі природного газу за відповідні періоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.05.2007 року у справі                             № 05-5-7/5578 (суддя М. Якименко) позовну заяву                                                                  ВАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" повернуто без розгляду на підставі п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2007 року (колегія суддів: А. Лосєв, Л. Гарник, Т. Розваляєва) ухвалу господарського суду м. Києва від 03.05.2007 року у справі № 05-5-7/5578 скасовано, справу № 05-5-7/5578 направлено на розгляд до господарського суду м. Києва.



Доповідач: Волік І.М.

Не погоджуючись з постановою у справі, ДК "Газ України"                                       НАК "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі ухвалу господарського суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарським судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Ухвалою господарського суду міста Києва № 05-5-7/5578 від 03.05.2007 року позовну заяву ВАТ по газопостачанню та газифікації “Полтавагаз” повернуто без розгляду на підставі п. 3 та п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не вказані обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, та докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, а також відсутній обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми. Окрім того, позивачем не надано належних доказів на підтвердження направлення копії позовної заяви відповідачу.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм законодавства, не погодився з висновком суду першої інстанції і правильно вказав на те, що у разі, якщо в позовній заяві є посилання на докази, які підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, то таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 Господарського процесуального кодексу України. В такому випадку суддя в процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

Суд не може повернути позовну заяву також з мотиву недодання документів, що є доказами, оскільки позивач може їх надавати, а суд - вимагати їх надання до закінчення розгляду справи.

Крім того, ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчені належним чином, і тим самим порушено приписи ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Скасовуючи вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції вказав на те, що у випадку, якщо у суда виникають сумніви щодо автентичності копій документів, доданих позивачем до позовної заяви, суд може витребувати для огляду оригінали вказаних документів.

Скаржник у касаційній скарзі також посилається на те, що до позовної заяви ВАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" не надано належних доказів підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву, а копія довіреності, загалом, як і інші документи, не відповідає вимогам закону, оскільки вона не завірена належним чином, позаяк не зазначено прізвища та посаду особи, яка засвідчила копії оригіналу.



Проте, доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції, оскільки, порядок повернення судом позовної заяви без розгляду регламентується статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, що містить вичерпний перелік підстав, які тягнуть за собою повернення позовної заяви.

Зазначені скаржником обставини не передбачені ст. 63 Господарського процесуального кодексу України як підстава для повернення судом першої інстанції позовної заяви без розгляду.

Відносно ненадання позивачем доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, суд першої інстанції зазначив, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу по справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв’язку разом з фінансовим чеком про відправлення, тоді як позивачем до позовної заяви було надано лише фінансовий чек про відправлення.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції, про те, що розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1155 від 17.08.2002 року, може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, оскільки згідно з пунктом 78 названих Правил, листи, бандеролі і посилки приймаються з таким описом лише за бажанням відправника, тобто у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, прийнятою з урахуванням всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для її скасування.


Керуючись ст. ст. 1115, 1117 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2007 року у справі № 05-5-7/5578 (7/494) залишити без змін.



          Головуючий, суддя                                                            С. Шевчук



          Судді:                                                                                    С. Владимиренко



                                                                                                         І. Волік



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація