ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4908/21

          Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1   про стягнення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до суду з позовом ОСОБА_1 , в якому просить про стягнення податкового боргу в сумі 6496,80 грн.    

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 20.11.2018 за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань у загальній сумі 6496,80 грн. До боржника застосовувались заходи стягнення визначені Податковим кодексом України, а саме на підставі підпункту 59.1 статті 59 ПК України відповідачу вручено податкову вимогу та згідно статті 89 ПК України контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу. Однак, вказані дії контролюючого органу не призвели по погашення податкового боргу, тому позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути вказаний борг з відповідача.

Ухвалою від 04.10.2021 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою сторонам встановлені строки на надання заяв по суті справи.

Відповідачем поданий відзив на позовну заяву, зі змісту якого убачається, що вона позов не визнає. Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що  підприємницьку діяльність зареєструвала за винагороду без мети її здійснення, за що і була притягнута до кримінальної відповідальності. Вказує, що не має відношення до проведених фінансових операцій, а тому заперечує проти стягнення податкового боргу.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи убачається, що 16.10.2018 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис №24990000000055051 про державну реєстрацію підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до вироку Херсонського міського суду Херсонської області від 20.09.2021 року у справі №766/8879/21 ОСОБА_1 притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.205-1 КК України.

Крім того, судом встановлено, що відповідача взято на податковий облік до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 16.10.2018 за № 210318270977.

25.10.2018 ФОП ОСОБА_1 подана до контролюючого органу заява № 32751/фоп про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до якої з 01.11.2018 вона є платником єдиного податку 2 групи.

24.06.2019 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис №24990060002055051 про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .

З матеріалів справи убачається, що на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 25.10.2018 № 32751/фоп, відповідачу нараховані грошові зобов`язання, а саме: 20.11.2018 на суму 744,60 грн, з терміном сплати 20.11.2018; 20.12.2018 на суму 744,60 грн, з терміном сплати 20.12.2018; 20.01.2019 на суму 834,60 грн, з терміном сплати 20.01.2019; 20.02.2019 на суму 834,60 грн, з терміном сплати 20.02.2019; 20.03.2019 на суму 834,60 грн, з терміном сплати 20.03.2019; 20.04.2019 на суму 834,60 грн, з терміном сплати 20.04.2019; 20.05.2019 на суму 834,60 грн, з терміном сплати 20.05.2019; 20.06.2019 на суму 834,60 грн, з терміном сплати 20.06.2019.

Загальна сума нарахованих грошових зобов`язань за вказаний період становить 6496,80 грн.

Оскільки податкові зобов`язання не сплачувались у встановлені законодавством строки, контролюючим органом сформовано вимогу від 14.01.2019 № 92-17 на суму 1 489, 20 грн.

Крім того контролюючим органом прийнято рішення від 14.01.2019 № 92-17 про опис майна у податкову заставу.

Грошові зобов`язання відповідачем не сплачені у строки, визначенні законодавством України, тому податковий орган просить стягнути їх у судовому порядку.

Вирішуючи дані правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають  встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Відповідно до пункту 1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Положеннями п.295.1 ст.295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач самостійно подала  до контролюючого органу заяву № 32751/фоп про застосування спрощеної системи оподаткування та обрала 2 групу платника єдиного податку.

Отже, подання такої заяви тягне за собою певні обов`язки, зокрема, сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Таким чином, звернувшись до контролюючого органу із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідач мала обов`язок сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансових внесків, однак не виконала свого обов`язку, у зв`язку з чим податкові зобов`язання накопичувались та за період з 20.11.2018 по 20.06.2019 складають 6496,80 грн.

Факт несплати нарахованого податку підтверджується інтегрованою карткою платника та не заперечується відповідачем.

Суд звертає увагу, що відповідач заперечує проти фінансових операцій та не заперечує проти звернення до позивача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, як і не заперечує факту несплати єдиного податку.

Статтею 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Враховуючи, що відповідач є платником єдиного податку, однак не сплачувала єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску, за нею рахується податкове зобов`язання у сумі 6496,80 грн, які перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідачем не надано жодного спростування наявності податкового боргу.

Згідно із ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Суд звертає увагу відповідача, що факт притягнення її до кримінальної відповідальності не звільняє від обов`язку сплати єдиного податку, нарахованого відповідно до її заяви.

Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що податковим органом сформована вимога від 14.01.2019 № 92-17 на суму 1 489, 20 грн, яка направлена на адресу відповідача, однак не отримана нею з підстав, незалежних від податкового органу.

Слід зауважити, що згідно абз. 2 п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Згідно п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Отже, податкова вимога вважається врученою відповідачу.

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач є постійним боржником, що підтверджується витягами з інтегрованої картки платника податків. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п.88.1 ст.88 ПК України).

Підпунктами 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

-  у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг (п.89.3 ст.89 ПК України).

З матеріалів справи убачається, що контролюючим органом прийнято Рішення від 14.01.2019 № 92-17 про опис майна у податкову заставу, яке також направлено відповідачу та не отримано нею з причин незалежних від податкового органу.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не оскаржені вищевказані вимога чи рішення про опис майна у податкову заставу або дії чи бездіяльність податкового органу.

Таким чином, застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу в добровільному порядку.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт     120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як встановлено судом, станом на день звернення до суду з даним позовом підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 припинена.

Разом з тим, положеннями ст.97 ПК України передбачено погашення грошових зобов`язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством. У цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Підпунктом 97.4.3 пункту 97.4 статті 97 ПК України встановлено, що особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи - підприємця є така фізична особа.

Отже, державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 817/429/16.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України  передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано жодного доказу на спростування наявності узгодженого грошового зобов`язання, за стягненням якого звернувся позивач, натомість позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження наявності узгодженого грошового зобов`язання, дотримання процедури визначення податкового зобов`язання відповідача, повідомлення відповідача про наявність податкового боргу та вчинення усіх встановлених дій, які б призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а доводи відповідача про притягнення її до кримінальної відповідальності за ст.205-1 КК України суд не приймає з огляду на те, що вказана обставина не звільняє її від обов`язку сплачувати єдиний податок, нарахований відповідно до її заяви.

Проаналізувавши норми чинного законодавства України та дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 6 496 (шість тисяч чотириста дев`яносто шість) грн 80 (вісімдесят) коп - отримувач: ГУК у Херсон обл/Херсон МТГ/18050400, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA918999980314080699000021447, код бюджету - 18050400, місцевий бюджет.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.   

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                                           А.С. Пекний

кат.  111020300