ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
02.11.07 Справа№ 17/235
Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.
При секретарі Хрунь І.Ю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметекспорт», м. Київ
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод», м. Дрогобич Львівської області
Про: стягнення боргу в сумі 192 800,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Хамуляк О.Б. –представник;
від відповідача: Комурзанов М.І. –представник.
Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторметекспорт», м. Київ, надалі –позивач, звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою до ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод», надалі –відповідач, про стягнення боргу в сумі 192800,00 грн. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що згідно договору купівлі-продажу № 28-08/1 від 28.08.06 року позивач взяв на себе зобов”язання продати відповідачу ячмінь фуражний, українського походження, урожаю 2006 року в кількості 2000,00 тон по обговореній ціні, надалі – товар. Як зазначено у позовній заяві, позивач взяті на себе зобов’язання виконав повністю, поставив відповідачу товар на загальну суму 1728000,00 грн., що підтверджується актом прймання-передачі товару № 1 від 30.08.06 року, проте відповідач всупереч п. п. 4.1, 4.2, 5.1 договору купівлі-продажу не сплатив позивачеві кошти за отриманий товар в сумі 1728000,00 грн., а виконав зобов’язання лише частково в сумі 1535200,00 грн.
Ухвалою суду від 13.08.2007 року порушено провадження у справі та призначено її розгляду на 02.10.2007 року.
24.10.2007 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву № 1074, в якому відповідач просить у позові відмовити з тих мотивів, що сторони договору погодили найменування товару та не узгодили клас ячменю, який мав бути поставлений відповідачу, також вказує на те, що договір підписано неуповноваженою особою, що тягне за собою недійсність укладеного договору.
02.10.07 року відповідач подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв”язку з терміновим відрядженням генерального директора відповідача.
В судове засіданні 02.10.2007 р. не з”явився представник відповідача, вимог ухвали суду від 13.08.07 року не виконав, відзиву на позов не подав.
Ухвалою суду від 02.10.2007 р. розгляд справи відкладено на 25.10.2007 року. В судовому 25.10.2007 р. засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши при цьому, що в.о. генерального директора мав повноваження на підписання договору купівлі-продажу від імені відповідача. В обґрунтування цього позивач надав копію статуту відповідача, витяг з наказу № 95-вк від 01.12.2005 р. та виписку з ЄДРПОУ від 28.04.2006р. державного реєстратора Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, так як вважає, що договір купівлі-продажу № 28-08/1 від 28.08.2007 року є неукладеним і недійсним з тих підстав, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Сторонами подано клопотання в порядку ст. 69 ГПК України.
За згодою сторін згідно ст. 85 ГПК України судом 02.11.2007 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення виготовлений, оформлений і підписаний 09.11.2007 р.
Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:
28.08.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 28-08/1, згідно з яким позивач зобов’язався в строк до 15.09.2006 р. продати відповідачеві ячмінь фуражний, українського походження, урожаю 2006 року в кількості 2000,00 тон по ціні 720,00 грн. без врахування ПДВ за одну тону на загальну суму 1728000,00 грн., а відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти та оплатити товар в строк не пізніше 30.06.2007 р.
Відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу № 28-08/1 від 28.08.2006 року, специфікації № 1 від 28.06.2006 р. та акту прийому-передачі товару № 1 від 30.06.2006 р. до вказаного договору позивач передав, а відповідач отримав товар, який відповідає ДСТУ 3769-98.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до норми ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Матеріалами справи, зокрема актом приймання-передачі № 1 від 30.08.06 року та випискою з особового рахунку за 19.04.07 року, підтверджується проведення відповідачем часткового погашення заборгованості перед позивачем в сумі 1535200,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ж ч. 2 ст. 692 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Прийнявши від позивача в рахунок оплати кошти в сумі 1535200,00 грн. за реалізований товар, підписавши акт прийому-передачі товару № 1 від 30.08.2006 року без жодних застережень зі свого боку, відповідач тим самим підтвердив повне й належне виконання позивачем договору, що відповідно підтверджується п. 2, 3, 4 акту прийому-передачі товару № 1 від 30.08.06 року та випискою особового рахунку позивача від 19.04.2007 р. У зв’язку з цим відмова відповідача у сплаті на користь позивача боргу в сумі 192800,00 грн. є безпідставною та такою, що суперечить умовам укладеного між сторонами цього спору договору купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Проаналізувавши зміст договору купівлі-продажу, вивчивши матеріали справи, зокрема акт прийому-передачі товару № 1 від 30.08.2006 р., взявши до уваги факт прийняття в рахунок оплати від позивача відповідачем коштів в сумі 1535200,00 грн., суд дійшов висновку, що сторони цього спору, підписуючи договір купівлі-продажу № 28-08/1 від 28.08.2006 року, погодили його предмет, ціну та строк дії договору, а також досягли згоди з інших умов, які є необхідними для договорів купівлі-продажу, а тому договір купівлі-продажу № 28-08/1 є укладеним та відповідає нормам чинного законодавства України. Вказані вище дії відповідача свідчать про схвалення ним в цілому та органами управління товариства дій в.о генерального директора щодо укладення договору купівлі-продажу № 28-08/1 із позивачем, а тому судом згідно вимог ст. 241 Цивільного кодексу України не приймаються доводи відповідача про недійсність договору купівлі-продажу.
Згідно норм ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона за допомогою належних і допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Подана відповідачем не засвідчена копія наказу про відрядження в.о. генерального директора Чайківського О.П. за № 137 не є належним доказом, який підтверджує перебування в.о. генерального директора у відрядженні та неможливість підписання акту передачі-прийому товару і відповідної накладної від імені відповідача. При цьому слід зазначити, що сам факт отримання товару відповідачем та його представником в ході розгляду даної справи не заперечувався.
За таких обставин, враховуючи безпідставність відмови відповідача повністю сплатити кошти за отриманий товар, зважаючи на відповідність договору купівлі-продажу нормам чинного законодавства та досягнення його сторонами згоди з усіх істотних умов при його укладенні, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 526, 530, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 4-5, 4-7, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметекспорт», м. Київ, задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Дрогобицький машинобудівний завод” (82100, вул. Бориславська, 51/1, м. Дрогобич Львівської області; п/р 26004101088001 у ДФ АТ «Укрінбанк», МФО 325785, код ЄДРПОУ 00153362) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вторметекспорт” (04107, вул. Багговутівська, 8/10, м. Київ; п/р 26001001047251 в ОПЕРУ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 300023, код ЄДРПОУ 30127924) 192800,00 грн. боргу, 1928,00 грн. державного мита та 118,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя | Ділай У.І. |
Суддя Ділай У.І.