ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
09 листопада 2007 р. | № 1/52-10/19 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І., |
Харченка В.М., |
Борденюк Є.М. |
розглянувши касаційну скаргу і додані до неї матеріали | Приватного підприємства "БМВ" |
на постанову | від 03.07.2007 |
Львівського апеляційного | господарського суду |
у справі | № 1/52-10/19 |
господарського суду | Львівської області |
за позовом | Малого приватного підприємства "Селена" |
до | Приватного підприємства "БМВ" |
про | повернення майна та визнання права власності на майно |
В С Т А Н О В И В :
Подана 02.08.2007 касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з Декретом КМУ "Про державне мито" державне мито із скарг, які подаються до Вищого господарського суду України сплачується 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Виходячи з того, що відповідно до підпунктів "а", "б", "г" ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (в редакції Закону від 25.03.2005 року, що набрав законної сили 31.03.2005 року) державне мито із позовних заяв немайнового характеру встановлено в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також приймаючи до уваги, що заявлені по справі вимоги є неоднорідними і відносяться як до числа майнових (визнання права власності), так і до числа немайнових (зобов’язання повернути майно), скаржнику належало сплатити державне мито, виходячи із ставок, встановлених для позовів як майнового так і немайнового характеру.
Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги додана квитанція № 4235 на суму 30,00 грн., яка не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі, оскільки в даному випадку, як те вбачається із змісту скарги скаржником оскаржується прийнята за справою постанова у повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись п. 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Приватного підприємства "БМВ" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 у справі № 1/52-10/19 повернути скаржнику, а справу - господарському суду Львівської області.
Видати довідку ПП "БМВ" про повернення державного мита на суму 30,00 грн., сплаченого за квитанцією № 4235 від 02 серпня 2007 року.
С у д д я Остапенко М.І.
С у д д я Харченко В.М.
С у д д я Борденюк Є.М.