ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________________________________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 листопада 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/7073/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Управління культури обласної державної адміністрації     до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі        про визнання протиправним та скасування рішення в частині застосування штрафу,

встановив:

Управління культури обласної державної адміністрації звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі від 08.02.2021 року №0005190722 в частині застосування штрафу у сумі 37287,08, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»;

- застосувати регрес у розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії до посадових осіб Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі заступника начальника Худара Станіслава та головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок податкових агентів управління податкового аудиту Альони Донської.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.160, 161 КАС України з наступних підстав.  

Частиною 2 статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно п.8 ч.1 ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. (ч.2 ст.46 КАС України).

Адміністративна процесуальна правосуб`єктність передбачена статтею 43 КАС України. Так, згідно з частиною 1 вказаної статті здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) (ч.3 ст.43 КАС України).

Відповідно до положень ст.53 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

У даному випадку позов подано Управлінням культури Херсонської обласної державної адміністрації, який підписаний членом ліквідаційної комісії Ганною Боровик.

При цьому, на підтвердження повноважень вказаної особи на вчинення юридичних дій від імені юридичної особи не надано жодних документів.

У зв`язку з викладеним суд позбавлений можливості встановити наявність повноважень вказаної особи, зокрема на підписання та подання позову до суду станом на день звернення до суду.

Крім того, слід зазначити, що частинами 1, 4 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги відповідно до кількості учасників справи.

У порушення вказаної норми, до позовної заяви додана копія позову для відповідача без доданих копій документів.

До того ж слід зауважити, що згідно ч.ч.2, 4, 5 ст.94 КАС України письмовими доказами є документ (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У порушення вказаних норм копії письмових доказів, доданих до позовної заяви не засвідчені в установленому законом порядку.

Також суд звертає увагу позивача на ч.3 ст.161 КАС України, відповідно до якої до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір”.

Згідно ст.1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як передбачає ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ” визнана джерелом права.

Зокрема в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Сук проти України" (Заява N 10972/05 §22) суд зазначає, що “…поняття "майно" в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися "майновими правами" і, відповідно, "майном" у розумінні цього положення. Питання, що має бути розглянуто, полягає у тому, чи надавали заявнику обставини справи, розглянуті в цілому, право на інтерес, який по суті захищається статтею 1 Першого протоколу.”

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Броньовський проти Польщі" (Заява N 31443/96 §129) суд окремо пояснив, що “…так само як права на матеріальні предмети, деякі інші права та інтереси, що являють собою майно (фонди), також можуть вважатися "майновими правами" і майном (possessions) для цілей цього положення”.

Згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України” збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

З наведеного вбачається, що за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Таким чином, заявлена вимога про скасування рішення про застосування штрафу, на підставі якої вимагається сплата грошових коштів у сумі 37287,08 грн., безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача, є майновою.

Отже, фактично позивачем заявлені дві вимоги: одна вимога майнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафу) та одна вимога немайнового характеру (про застосування регресу).

З огляду на викладене позивачу слід додати до позовної заяви документ про сплату судового збору у сумі 4540,00 грн.

У порушення вказаних норм, до позовної заяви не додано жодного документу про сплату судового збору.

Окремо суд звертає увагу на строки звернення до суду.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За статтею 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач, оскаржуючи рішення податкового органу від 08.02.2021 року, звертається до суду з цим позовом лише 11.11.2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду. При цьому позивачем не додано до позову клопотання про поновлення строку з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та наданням доказів на підтвердження таких обставин.

Також суд звертає увагу на сформульовані позовні вимоги.

Так, відповідно ч.1, п.4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

За змістом ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Також ч.2 ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З наведених норми чинного законодавства убачається, що КАС України не встановлено такий спосіб захисту порушеного права, як застосування регресу у розмірі виплаченого з бюджету відшкодування.

Відповідно до положень ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу слід надати до суду оформлену належним чином позовну заяву із сформульованими позовними вимогами відповідно до положень ст.ст.5, 245 КАС України. До такого позову слід додати обгрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з наведеними обставинами поважності причин пропуску строку та доказами, на пдтвердження таких обставин, документу про сплату судового збору у сумі 4540,00 грн, доказами на підтвердження наявності повноважень особи, якою підписаний позов, два екземпляри завірених належним чином документів, доданих до позовної заяви.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/7073/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Суддя                                                                                                        А.С. Пекний