Справа № 2а-1099/2010 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2010 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого – А.А. Бабіша

при секретарі – Н.М. Яренко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. ВАсилькові Київської області про стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії дітям війни, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона є  дитиною війни, тому на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач таку допомогу виплатив у значно меншому розмірі, ніж встановлено Законом, тому  позивач, з метою захисту своїх порушених прав, змушена була звернутися до суду з позовом, в якому просила визнати дії відповідача щодо невиплати щомісячного підвищення до пенсії не правомірними та зобов’язати відповідача виконати перерахунок та виплатити їй соціальну допомогу до пенсії дітям війни, з 01 січня 2006 року – по безстроково в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати.

Позивач в судовому засіданні змінила свої позовні  вимоги та просила зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з  09.07.2007 року   по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року і безстроково у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, показала, що у 2007 р. така допомога позивачу не виплачувалась, оскільки вона не є інвалідом, що передбачено Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», з 01.01.2008 р., допомога як дитині війни, відповідно до змін, внесених до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» нараховувалась та виплачувалась у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а з 22.05.2008 р. підвищення до пенсії дітям війни проводиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530. Крім того, законодавством не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункова величина для підвищення пенсій, а тому представник відповідача просила відмовити в задоводені позову з цих підстав.

          Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи,  оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов  підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

    Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон),  дитина війни  - це особа,  яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 р.) Другої  світової  війни  було менше 18 р.

    В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, пенсіонером та має статус дитини війни (а.с. 9, 10).

    Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.» призупинено дію ст. 6 Закону, однак рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 це положення визнано такими, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до п. 41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 6 Закону викладено у новій редакції. Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 р.  ці положення визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Як вбачається з листа відповідача від 21.09.2010 року № 846/7-М-04, яким позивачу відмовлено в перерахунку і виплаті надбавки, та Довідки № 1620/04 від 21.09.2010 року позивачу  підвищення до пенсії  у 2007 році не виплачувалось, а у 2008-2010 р.р. нараховувалось та виплачувалось у розмірі від 47,00 до 49,8 грн. щомісячно (а.с. 6, 7).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено факт обмеження права позивача як дитини війни на отримання встановленого ст. 6 Закону підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка є частиною права на соціальний захист, передбаченого ч. 1 ст. 46 Конституції України.

Таким чином, суд вважає безпідставною невиплату у 2007 році підвищення до пенсії позивачу у зв’язку з тим, що вона не є інвалідом, а також виплату у 2008 році такого підвищення у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними. Крім того, суд вважає  безпідставною  виплату в 2009 році, 2010 році підвищення до пенсії  у значно меншому розмірі, ніж передбачено  Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки  в Законі України «Про державний бюджет України на 2009 рік», Законі України «Про державний бюджет України на 2010 рік» відсутні вказівки про  зупинення дії ст. 6 Закону, і виходячи із загальних засад пріоритетності  законів над підзаконними нормативними актами,  суд критично ставиться до доводів відповідача про  виплату у 2009, 2010 році підвищення до пенсії у меншому розмірі на підставі п. 8 Постанови КМУ № 530 від 28 травня 2008 року.

    Відповідно до положень ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на кожний рік: з квітня 2007 р. – 406 грн., з жовтня 2007 р. – 411 грн., з квітня 2008 р. – 481 грн., з 1 липня 2008 р. – 482 грн., з  жовтня 2008 р. – 498 грн., з листопада 2009 року – 573 грн., з січня 2010 року – 695 грн., з квітня 2010 року – 706 грн., з липня 2010 року – 709 грн.

    Суд знаходить безпідставними доводи відповідача про неможливість застосування даного розміру мінімальної пенсії за віком до обрахування підвищення до пенсії, що передбачена ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у зв’язку з тим, що чинним законодавством не передбачено іншого  розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки  відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком, так само як і відсутність надходжень з Державного бюджету України, не є підставою для  відмови в реалізації позивачем свого права на соціальний захист.  

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАСУ пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участи у справі.

Позивач   в   своїй   позовній   заяві   зазначила , що   про   грубе   порушення   її   прав , як   дитини   війни , їй   стало   відомо   тільки   після   висвітлення   зазначених   подій   у   засобах   масової   інформації , а   тому   в   судовому   засіданні   вона   просила   суд   поновити   їй   строк   звернення   до   адміністративного   суду . Суд   вважає , що , оскільки   позивачка   є   особою   похилого   віку , не   має   спеціальних   знань , використовувала   можливості   добровільного   врегулювання   спору , тому   є   можливим   поновити   їй   строк   для   звернення   до   адміністративного   суду .

Таким чином, позовна вимога щодо визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року і безстроково в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати, підлягає частковому задоволенню, а саме: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по  день подачі позовної заяви до суду – 22.09.2010 року, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю  суб’єкта владних повноважень порушені  її   права, свободи або інтереси. Тому суд не вправі зобов’язати відповідача здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу безстроково, оскільки в майбутньому періоді її права ще не були порушені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 156 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007та від  22.05.2008 р. № 10-рп/2008 р., ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»,  ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ч. 1 ст. 6, ст.11, ч. 2 ст. 99, ч. 1 ст. 102, 160, 162 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії не правомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області виконати перерахунок та виплатити ОСОБА_1 з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р., та з 22.05.2008 р. по 22.09.2010 р. мінімальну пенсію за віком в розмірі 30 % з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя                                         А.А. Бабіш