ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
___________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4796/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хрестівської сільської ради Херсонської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якої діє адвокат Верещака О.М., звернулась до суду з позовом до Хрестівської сільської ради Херсонської області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Хрестівської сільської ради щодо не розгляду у двотижневий строк питання про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки, площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером: 6525481500:02:001:0030;
- зобов`язати Хрестівську сільську раду у двотижневий строк з дня набрання рішенням суду законної сили розглянути питання про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки, площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером: 6525481500:02:001:0030.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.07.2021р. позивач подала до Хрестівської сільської ради клопотання про затвердження проекту землеустрою передачі у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства в межах с. Світле Хрестівської сільської ради Каховського (Чаплинського) району Херсонської області, з кадастровим номером: 6525481500:02:001:0030. На протязі більше місяця селищною радою не прийнято рішення щодо розгляду вказаного клопотання. Така поведінка відповідача на думку позивача є незаконною бездіяльністю, оскільки не відповідає вимогам викладених у статті 118 Земельного кодексу України, в частині строків та результату розгляду поданої землевпорядної документації.
Ухвалою від 06.09.2021 вказаний позов залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків. Ухвала виконана, недоліки позову усунуті.
Ухвалою від 20.09.2021р. провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідача зобов`язано подати докази.
Відповідач 06.10.2021р. подав витребовані судом докази, а також відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову.
Зазначає, що дійсно 09.07.2021р. до Хрестівської сільської ради від громадянки ОСОБА_1 надійшла заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2.00 га, для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка розташована на території Хрестівської об`єднаної територіальної громади Каховського району, однак у заяві не містилось інформації про те, що земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту села Світле. 13 липня 2021 року відбулося засідання комісії з питань транспорту, зв`язку, благоустрою, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища, на якому комісія вирішила відмовити в затвердженні проекту землеустрою так, як генеральним планом с. Світле не передбачено земель для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту. В подальшому, 10 вересня 2021 року, до прийняття рішення Херсонським окружним адміністративним судом, на черговій сесії Хрестівської сільської ради прийнято рішення №581 про відмову у затвердженні проекту землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 6525481500:02:001:0030, у зв`язку з тим, що генеральним планом с, Світле не передбачено земель для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту.
Також вказує, що позивач раніше зверталась за наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки, однак рішенням сільської ради від 14.09.2020р. №1751 у наданні дозволу було відмовлено у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єктів вимогам законів, генерального плану населеного пункту Світле та іншої містобудівної документації, а саме: земельна ділянка визначена на графічних матеріалах відноситься до земель житлової та громадської забудови і не може бути надана для сільськогосподарських потреб. Це рішення позивач отримала 28.09.2020р., однак все одно замовила проект землеустрою, який був розроблений Командитним товариством «Науково-впроваджувальна фірма «Нові технології» та поданий на розгляд ради.
Посилаючись на викладене, відповідач зазначає, що сільська рада не мала законних підстав для передачі земельної ділянки у власність у зв`язку з тим, що вона відноситься до земель житлової та громадської забудови і не може бути надана для сільськогосподарських потреб.
Позивач відповіді на відзив не подав.
З 07.10.2021р. по 15.10.2021р. суддя знаходився на лікарняному.
Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 15.07.2020р. позивач звернулась до Хрестівської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства із земель на території Хрестівської сільської ради.
17 серпня 2020р. позивачем укладено з Командитним товариством «Науково-впроваджувальна фірма «Нові технології» договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель комунальної власності земельної ділянки площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства в межах с. Світле Хрестівської сільської ради Каховського району Херсонської області.
18 серпня 2020р. позивачем на адресу Хрестівської сільської ради надіслано повідомлення про набуття права на розробку проекту землеустрою згідно із абзацом 3 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Хрестівською сільською радою прийнято рішення від 14.09.2020р. №1751, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку з тим, що місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам генерального плану с. Світле та іншій містобудівній документації, а саме позначена на графічних матеріалах земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови і не може бути надана для сільськогосподарських потреб.
Вказане рішення отримано позивачкою 28.09.2020р., що видно з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
У подальшому Командитним товариством «Науково-впроваджувальна фірма «Нові технології» розроблено «Проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки із земель комунальної власності ОСОБА_1 площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства в межах с. Світле Хрестівської сільської ради Каховського (Чаплинського) району Херсонської області», який погоджено висновком від 11.05.2021р. №65/11-16 Сектору архітектури та містобудівного кадастру Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації, висновком Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 23.12.2020р. №24391/82-20. Земельну ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі та присвоєно їй кадастровий номер 6525481500:02:001:0030.
Позивач 09.07.2021р. за вхідним номером 439/03-35 подала проект землеустрою до Хрестівської сільської ради із заявою, в якій просила його затвердити.
13 липня 2021 року відбулося засідання комісії з питань транспорту, зв`язку, благоустрою, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища Хрестівської сільської ради, на якому комісія вирішила відмовити в затвердженні проекту землеустрою так, як генеральним планом с. Світле не передбачено земель для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту, що підтверджується протоколом засідання комісії №11 від 13.07.2021р.
Не погоджуючись із тим, що відповідачем не прийнято рішення щодо затвердження проекту землеустрою, 28 серпня 2021р. представником позивача подано цей позов.
Рішенням від 10.09.2021р. №581 Хрестівська сільська рада відмовила позивачу у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з тим, що земельна ділянка розташована на землях житлової та громадської забудови, які не можуть бути надані для сільськогосподарських потреб, а зміна цільового призначення земельної ділянки, що не відповідає плану зонування території та / або детальному плану території забороняється.
При вирішенні цього спору суд виходить з такого.
Згідно із статтею 25, пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Частинами 1, 5 статті 46 цього Закону установлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Згідно із частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Законом України від 28.04.2021р. №1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набув чинності з 27.05.2021р., частину 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" доповнено абзацом другим, відповідно до якого рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Згідно із пунктами «а», «б» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Приписами частини 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частинами 6 - 10 статті 118 Земельного кодексу України (у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 28.04.2021р. №1423-IX) установлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що розроблений проект землеустрою підлягає погодженню та затвердженню відповідним органом виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. У разі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність. При цьому, чинним на час звернення позивача до селищної ради законодавством було передбачено, що рішення про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затвердженні орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою.
У той же час, 27.05.2021р. набув чинності Закон України від 28.04.2021р. №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", яким виключено частину 8 статті 118 Земельного кодексу України, а частину 9 цієї статті викладено в такій редакції:
« 9. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність».
Також цим Законом виключено статтю 186-1 та викладено в новій редакції статтю 186 Земельного кодексу України, за змістом частин 3, 8, 9, 10 якої проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.
Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
Враховуючи наведене, унесені зміни до Земельного кодексу України однак не змінили обов`язку органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про відмову у цьому.
Як видно з матеріалів справи, позивач подала до відповідача проект землеустрою 09.07.2021р.. отже з наступного дня почався відлік двотижневого строку для прийняття радою рішення щодо затвердження цього проекту.
На час звернення позивача до суду - 28.08.2021р., рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою прийнято не було.
Уважаючи, що відповідачем допущено бездіяльність, яка порушує її права на отримання земельної ділянки у власність, позивач оскаржила її до суду.
Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із статтею 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Позивачем обрано такий спосіб захисту своїх прав, які вона вважає порушеними, як визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо затвердження проекту землеустрою та зобов`язання вчинити дії, що витікають з такої бездіяльності, а саме затвердити проект землеустрою. Тобто порушення полягало у неприйнятті рішення щодо затвердження поданого позивачем проекту землеустрою протягом установленого статтею 118 Земельного кодексу України строку.
У той же час судом встановлено, що ще до відкриття провадження у цій справі відповідач вирішив це питання та прийняв рішення від 10.09.2021р. №581, яким відмовив у затвердженні проекту землеустрою. Підставою для відмови указано те, що земельна ділянка розташована на землях житлової та громадської забудови, які не можуть бути надані для сільськогосподарських потреб, а зміна цільового призначення земельної ділянки, що не відповідає плану зонування території та / або детальному плану території забороняється.
Таким чином, наразі позивач оскаржує бездіяльність відповідача, яка припинила своє існування, натомість останній фактично вчинив дію, яка вимагалась у позові, а саме розглянув питання щодо затвердження проекту землеустрою та прийняв з цього приводу рішення.
Отже, порушення прав позивача бездіяльністю відповідача щодо вирішення певного питання на час розгляду справи відсутнє.
Обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Те, що відповідач прийняв рішення, яким відмовив у затвердженні проекту землеустрою, не надає можливості суду виходити за межі позовних вимог та вирішувати спір, якого на час звернення до суду іще не існувало.
Саме по собі визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягала недотриманні двотижневого строку при прийнятті рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою, жодним чином не захищає прав позивача і не відновлює їх.
Враховуючи наведене, захист своїх прав, у разі, якщо позивач дійде висновку, що вони порушені, вона може здійснювати у спосіб звернення до суду із вимогами про визнання протиправним і скасування рішення сільської ради, яким їй відмовлено у затвердженні проекту землеустрою.
За таких обставин у задоволенні цього позову слід відмовити.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то розподіл судових витрат у справі згідно із статтею 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Хрестівської сільської ради Херсонської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
кат. 109040000