Справа № 2-а-172

2010

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06.12.2010 року                           Старосамбірський  

            районний суд Львівської області  

     у складі: головуючої судді Лойзик М.В.,  

               при секретарі Сорока Г.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Старий Сам-бір справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов’язання нарахувати та стягнути недопла-чене щомісячне підвищення до пенсії дітям війни,

в с т а н о в и в:

02.11.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із цим по-зовом посилаючись на те, що у відповідності зі ст.1,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відноситься до цієї категорії громадян і має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак таке із 2006 року їй не виплачується, тому змушена вимагати захисту своїх інтересів у суді.  

Про порушення свого права на щомісячне підвищення пенсії до-відалася тільки після публікації 07.11.2007 року рішення Консти-туційного суду № 6-рп/2007, тому просила поновити їй строк для звернення до суду та зобов*язати відповідача нарахувати і спла-тити їй щомісячну допомогу як дитині війни у відповідності зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2006 – 2010 роки.

Сторони в судове засідання не з*явилися, але подали заяви про слухання справи у їх відсутності, тому суд вирішує спір у порядку письмового провадження.

Відповідач у адресованих суду запереченнях проти позову від 16.11.2010 року зазначив, що через відсутність нормативних актів на забезпечення виконання вимог ст.6 Закону України "Про соці-альний захист дітей війни" - невизначеність поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини, джерел фінансування передбачених ним виплат неможливе здійснення виплат дітям війни щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Навіть після прийняття Конституційним Судом України 09.07.2007 року Рішення № 6-рп/2007 до видаткової частини Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зміни не вносилися, отже кошти на виплату згаданої соціальної допомоги у 2007 році були відсутні. У 2008 році позивачці був проведений перерахунок пенсії та виплачено надбавку як дитині війни 579.30 гривні; у 2009 році – 597.60 гривні; за 10 місяців 2010 року – 498 гривень. Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги факт пропуску позовної давності просив в позові відмовити.

Дослідивши докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-VI встановлений правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціаль-ної підтримки.

У відповідності зі ст.1 Закону до дітей війни відносяться особи, що є громадянами України, яким на час закінчення Другої світової війни (02.09.1945 року) було менше 18 років.  

Згідно даних паспорта та пенсійного посвідчення (а.с.8-9) позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, отже належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому вона має право на встановлене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії, щомісячного або довічного грошового утримання чи держа-вної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Згідно долучених до справи відомостей (а.с.13-16) ОСОБА_1 знаходиться на обліку у відповідача і отримує пенсію по віку. У 2008 році їй здійснено перерахунок пенсії та додатково виплачено як дитині війни 579.30 гривні; у 2009 році – 597.60 гривні; за 10 місяців 2010 року – 498 гривень..  

Так як функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює управління Пенсійного фонду України в Старо-самбірському районі, що відповідає чинному законодавству, то ОСОБА_1 правильно визначила відповідачем по цій справі управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі.

     Проте, пунктом 17 ст.77 Закону України „Про державний бюд-жет на 2006 рік” дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” на 2006 рік було зупинено. Однак Законом України від 19.01.2006 року № 3367-IV “Про внесення змін до Закону Укра-їни “Про Державний бюджет України на 2006 рік” пункт 17 статті 77 виключено, а статтею 110 (викладеною цим Законом у новій ре-дакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року поетапно, за резуль-татами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визна-ченому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.  

  Проте Кабміном протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”   щодо запровадження підвищення до пенсій згідно зі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не прийма-лись, тому підстав реалізації положення цього закону у 2006 році не було.  

Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було обмежено.

Однак Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону Укра-їни "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких за-конодавчих актів України", якими обмежується дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

У відповідності з ч.2 ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України щодо питань про відповідність Кон-ституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України є обов’язковими на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. А згідно ч.2 ст.152   Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Консти-туційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже з часу ухвалення Конституційним Судом Рішень №6-рп/2007 та № 10-рп/2008, визнані неконституційними положення Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Дер-жавний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втратили чинність і з цього часу відновлено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  за якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується за-мість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином діти війни отримали право на щомісячну надбавку до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Не підлягали виплаті надбавки до пенсії дітям війни за пері-од з 01.01 по 08.07.2007 року, оскільки до прийняття Консти-туційним Судом України рішення від 09.07.2007 року №6-рп/2007 про визнання неконституційним положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зазначені норми Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" були чинними та підлягали виконанню.  

Не підлягали виплаті дітям війни надбавки до пенсії і за період з 01.01 до 21.05.2008 року, так як ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою передбачена зазначена виплата, п.п.2 п.41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-У1 була викладена в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомі-сячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується під-вищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Дана норма в період з січня до 21.05.2008 року була чинною і таке підвищення виплачувалось дітям війни у встановленому роз-мірі, а положення п.41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких зако-нодавчих актів України" визнане неконституційним лише 22.05.2008 року на підставі рішення Конституційного суду № 10-рп/2008.  

     Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України було надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заро-бітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передба-чених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма пе-редбачала встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих ви-плат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомі-сячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.  

      Дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій-ни» на 2010 рік не була зупинена чи обмежена Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

     Проте, відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністра-тивного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, як-що не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

     Судом не встановлено поважних причин пропущення строку звернення до суду. Згідно заяви ОСОБА_1 про порушення свого права на щомісячне підвищення пенсії довідалася ще 07.11. 2007 року, проте позов до суду подала тільки через два роки - 02.11.2010 року. Враховуючи наведене та положення ст.99 КАС України, позивачкою пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав до 02.05.2010 року.  

За таких обставин суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 02.05.2010 року  01.12.2010 року.      Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на без-підставність позовних вимог по причині відсутності  фінансування для здійснення підвищення до пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з огляду на те, що у від-повідності з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поста-влена у залежність від бюджетних асигнувань.

     На підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист ді-тей війни», 17 ст.77 Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік”, п.12 ст.71 Закону України "Про  Державний  бюджет України на 2007 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Закону України "Про  Державний  бюджет  України на 2009 рік”, рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008, керуючись ст.9, 11, 94, 99, 100, 159-163  КАС України, суд, -    

                    П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду Укра-їни у Старосамбірському районі Львівської області щодо ненара-хування і невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії, як дитині війни, відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 02.05.2010 до 01.12.2010 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Старосам-бірському районі Львівської області провести нарахування та ви-плату з 02.05.2010 до 01.12.2010 ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням уже виплачених сум.  

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вимог в частині виплат за 2006 рік, з 01.01. до 08.07.2007 року, з 01.01. до 21.05.2008 року за безпідставністю.

В решті вимог позов ОСОБА_1 – залишити без розгляду.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністрати-вного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд на протязі 10 днів з часу її отримання.

Суддя