ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2007 р. | № 56/05-07 |
Доповідач –суддя Мележик Н.І.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. –головуючого,
Мележик Н.І.,
Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Газ-тепло"
Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України"
на рішення господарського суду Харківської області
від 13.07.2007р.
у справі № 56/05-07
господарського суду Харківської області
за позовом Дочірнього підприємства "Газ-тепло"
Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України"
до Обласного управління житлово –
коммунального господарства
про стягнення 5 395, 71 грн.
за участю представників:
позивача: Кудрявцева П.М.
відповідача: не з"явились
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2007 року Дочірнє підприємство "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Обласного управління житлово-комунального господарства про стягнення заборгованості в розмірі 5 395, 71 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору оренди обладнання № 19/12 від 22.09.2004р. та складається з 4 161, 47 грн. основного боргу, 352, 94 пені, 315, 65 грн. 3 % річних та 565, 65 грн. інфляційних нарахувань.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши, що сума основного боргу за договором оренди обладнання № 19/12 від 22.09.2004р. становить 4 587, 56 грн. та просив стягнути з відповідача 4 587, 56 грн. основного боргу, 352, 94 пені, 315, 65 грн. 3 % річних та 565, 65 грн. інфляційних нарахувань.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.2007 року (суддя Кухар Н.М.) у позові відмовлено повністю.
В касаційній скарзі Дочірнє підприємство "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2007 року у даній справі і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого господарського суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Дочірнє підприємство "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" обґрунтовувало тим, між сторонами укладено договір оренди обладнання № 19/12 від 22.09.2004 р. На виконання умов договору позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування комп’ютерне обладнання, яке є предметом договору, у технічно справному стані. Факт передачі підтверджується актом приймання –передачі від 22.09.2004р.
Відповідно до п. 3.1 договору розмір орендного платежу складає 142, 03 грн. з ПДВ. За період з вересня 2004 р. по лютий 2007 року за користування майном згідно договору відповідач не сплачував орендну плату.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач стверджував про відсутність договірних відносин між ним та Дочірнім підприємством "Газ- тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та посилався на те, що будь-якого обладнання від останнього в оренду не приймав.
Крім того, відповідач вказував, що наявні в матеріалах справи договір та акт прийому-передачі підписані Стрельцовим Ю.А., який на той час займав посаду першого заступника начальника управління, з порушенням діючого законодавства, оскільки згідно кошторису Обласного управління житлово-комунального господарства м.Харкова на 2004 року кошти на оренду майна були передбачені у розмірі 1,0 грн. на рік. Спірне майно зберігалось як особисте майно звільненого Стрельцова Ю.А., на балансі відповідача не обліковувалося, витрат щодо його обслуговування не проводилось. Після отримання від позивача у травні 2007 року копії спірного договору вказане майно повернуте йому на підставі акту від 30.05.2007 року
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, при підписанні договору сторони не досягли згоди по усім істотним умовам договору оренди відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо: об’єкту оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендної плати з урахуванням її індексації; порядку використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов’язань; забезпечення виконання зобов’язань –неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядку здійснення орендодавцем контролю за стоном об’єкта оренди; відповідальності сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов’язків сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Так, в спірному договорі сторони не визначили вартість орендованого майна з урахуванням її індексації. Відповідно до ст. 11 Закону оцінка об’єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. В договорі не вказано, на підставі чого сторони визначили вартість орендованого майна. Встановлений в договорі розмір орендного платежу визначений без можливості індексації орендної плати. В договорі відсутнє визначення за який період нараховується встановлена сторонами сума орендної плати та на підставі чого ґрунтується розрахунок. Сторони в договорі не встановили порядок використання амортизаційних відрахувань, не передбачили порядок страхування орендарем взятого ним в оренду майна. Не містить договір положень щодо обов’язків сторін відносно забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Звертаючи увагу на невиконання жодною із сторін вищевказаного договору, господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у зв'язку з не доведенням позивачем, в силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.
Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Відтак, судова колегія прийшла до висновку про правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, прийняте рішення господарського суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому його слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2007 року у справі № 56/05-07 залишити без змін.
Головуючий суддя | Т.П.Козир |
Судді | Н.І.Мележик |
О.А.Подоляк |