Справа № 2а-677/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2010 року смт. Станиця Луганська
Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Соболєв Є.О., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання незаконними дій УПФУ щодо порушення його прав на підвищення розміру пенсії дитині війни,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду, в якому просив: визнати незаконними дії УПФУ в Станично-Луганському районі, які призвели до порушення його права на підвищення його пенсії як дитині війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.09 р.; зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату йому підвищення до пенсії як дитині війни з 01.01.09 р. і в подальшому у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленої законодавством у відповідний період.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» належить до соціальної групи «Діти війни» та, виходячи з вимог ст. 6 вказаного закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком. Він звертався до відповідача з заявою про перерахунок йому підвищення до пенсії як дитині війни, але в цьому йому було відмовлено.
До початку судового засідання від сторін та третьої особи надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі у зв’язку з чим до початку розгляду справи було постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Крім того при розгляді справи в письмовому проваджені було постановлено ухвалу про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду в частині вимог щодо зобов’язання відповідача вчинити певні дії за період з 01.01.09 р. по 18.04.10 р. за пропуском строку на звернення з цим позовом до суду.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов в залишковій частині підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується матеріалами справи (пенсійним посвідченням позивача, а.с. ).
Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Ця норма закону з 22.05.08 р. до теперішнього часу не змінювалась та не зупинялась.
На цей час розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 2 ЗУ «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
З письмової відповіді та заперечення відповідача видно, що позивачу з 01.01.09 р. підвищення до пенсії як дитині війни нараховувалось виходячи з положень постанови КМУ № 530 від 22.05.08 р. в розмірі 49,80 грн., що дорівнює 10% від мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин суд, виходячи з пріоритетності законів на підзаконними нормативно-правовими актами, вважає неправомірною неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим УПФУ у Станично-Луганському районі слід зобов’язати здійснити позивачці перерахунок підвищення як дитині війни за період в межах строку на подачу цього позову до суду - з 19.04.10 р..
Разом з цим, виходячи з вимог ст. 6 КАС України не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача в подальшому сплачувати йому підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки суд захищає порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень права, свободи або інтереси особи і не може їх захищати в майбутньому, тому що ці права, свободи або інтереси ще не було порушено.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.12.2006 року № 489-V, Законом України «Про прожитковий мінімум», ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, виходячи із розміру 30% мінімальної пенсії за віком з 19 квітня 2010 року.
В іншій частині вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня отримання її усіма заінтересованими особами.
Суддя Є.О.Соболєв