Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #124980698

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________________________________________


УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху


15 листопада 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/7031/21


Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,


встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради, в якому просить:

- визнати протиправними дії Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у м. Херсоні ради щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в меншому розмірі, ніж це передбачено нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- стягнути з Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат недоплачену ОСОБА_1 частину щорічної разової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій, в розмірі 18590,00 грн.

Також позивач просить поновити строк звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Положеннями ст.122 КАС Країни встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Звертаючись до суду з позовом про оскарження дій відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018-2020 роки, позивач додав до позову заяву про поновлення строку звернення з цим позовом. Заява про поновлення строку звернення до суду обґрунтована тим, що позивач пропустив строк з поважних причин з огляду на необізнаність про порушення своїх прав та недосконале знання законів. Крім того, позивач посилається на те, що з 2016 року він є військовослужбовцем ЗСУ та у зв`язку з перебуванням у відрядженнях він був позбавлений можливості вчасно звернутись до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з такого.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 р., набула чинності для України 11.09.1997 р.) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...".

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (заява №20347/03 §35) зазначено "… пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності…".

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.".

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені строків звернення з позовом до суду.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Таким чином, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Слід зауважити, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Отже, з дня отримання виплати одноразової грошової допомоги особою, якій призначена така допомога вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. При цьому така особа мала законні сподівання отримати решту невиплаченої одноразової допомоги до 30 вересня відповідного поточного року, з огляду на те, що виплата допомоги до 5 травня є періодичним платежем, який виплачується щорічно, а отже, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру і в разі незгоди має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які, на його думку, стали підставою для заниження розміру отримуваної нею допомоги.

Так, згідно з статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

З огляду на наведене, перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 по справі №607/7919/17.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Слід зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою

Отже, звертається до суду 10.11.2021 року з позовними вимогами щодо неправомірного нарахування позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за період з 2018 по 2020 роки. При цьому позивач посилається на необізнаність законів та умовами військової служби. Крім того, у позовній заяві позивач посилається на те, що лише з дати публікації на офіційному сайті Верховного Суду рішення у зразковій справі №440/2722/20, тобто з 15.01.2021, йому стало відомо хто є розпорядником коштів, а отже і хто має бути відповідачем у справі.

Вказані обставини не можуть бути визнані судом поважними з огляду на додані до позовної заяви запити, заяви позивача до Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради, Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та листи вказаних органів, надані у відповідь на заяви і запити позивача щодо виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у спірний період. Зокрема, з листа Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради від 09.10.2020 №4150/26 убачається, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем ії проживання чи одержання грошового забезпечення).

Частиною 1 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом, а причини пропуску такого строку, вказані у заяві не є поважними, суд залишає позов без руху та надає позивачу строк для вказівки інших підстав для поновлення строку.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовна заява відповідно до ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними іншими причинами пропуску такого строку та наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,


ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/7031/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.


Суддя А.С. Пекний



  • Номер:
  • Опис: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
  • Тип справи: Адміністративний позов
  • Номер справи: 540/7031/21
  • Суд: Херсонський окружний адміністративний суд
  • Суддя: Пекний А.С.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.11.2021
  • Дата етапу: 10.11.2021
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація