АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «  09 »  листопада 2010р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого                                  Петлюка В.І.

суддів                                                Дембіцької О.О.,Семенюка К.М.

за участю прокурора                     Слюсарюк Р.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2010 року, –

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком                     ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з неповною вищою освітою, не одружений, не працюючий, не судимий в силу ст.89 КК України, маючий на утриманні малолітню дитину,

визнаний винним у вчиненні злочинів,передбачених ст.ст.342 ч.2,345 ч.1 КК України та призначене покарання за ст. 342 ч.1 КК України у виді 2 (двох) місяців арешту,за ст. 345 ч.1 КК України у виді 3 (трьох) місяців арешту.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань призначене остаточне покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці 15 (п’ятнадцять) днів.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 залишена у виді підписки про невиїзд.

            Згідно з вироком, ОСОБА_1 засуджений за те,що 01 травня 2010 року, приблизно о 24 год., перебуваючи  в  стані  алкогольного  сп’яніння,  прийшов   у  господарство  своєї колишньої дружини ОСОБА_2, яке розташоване в с. Бабин Кельменецького району Чернівецької області. ОСОБА_1 намагався зайти в будинок, стукав у вікна та двері, відламав ручку в дверях. ОСОБА_2 зателефонувала до Кельменецького РВ УМВС та повідомила про неправомірні дії ОСОБА_1 На виклик після 00 год. 02 травня 2010 року приїхали дільничні інспектори міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4

            Справа №11-403/2010р.                               Головуючий у І інстанції: Туржанський В.В.

           Категорія: ст.ст. 342 ч.2, 345 ч.1 КК України                        Доповідач: Дембіцька О.О.

З метою складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3,  ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зайшли у приміщення кухні житлового будинку, в якому проживає ОСОБА_2 Під час перебування в приміщенні кухні, дільничний інспектор Кельменецького РВ УМВС Горобієвський І.В. почав з’ясовувати у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 причини конфлікту. ОСОБА_2 пояснила, що вона та підсудний на даний час розлучені та принесла копію рішення суду про розірвання шлюбу. Пояснила, що ОСОБА_1 прийшов вночі і, перебуваючи у стані сп’яніння, свариться. Коли ОСОБА_3 спробував опитати ОСОБА_1, останній почав нецензурно лаятись, вимагав у працівників міліції пояснити, що вони тут роблять.

На зауваження працівників міліції ОСОБА_1 не реагував. Тоді ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_1 та попросив його заспокоїтися. Однак підсудний на зауваження не відреагував і усвідомлюючи, що ОСОБА_3 є працівником міліції, виконує свої службові обов’язки, наніс ОСОБА_3 один удар рукою в груди, який ОСОБА_3 розцінив як погрозу застосування щодо нього насильства. Після цього, незважаючи на попередження працівників міліції, ОСОБА_1 не припинив свої неправомірні дії та почав погрожувати працівникам міліції фізичною розправою та створенням неприємностей на роботі.

Після цього, дільничний інспектор міліції ОСОБА_4 бажаючи припинити неправомірні дії ОСОБА_1, діючи відповідно до ст. 14 Закону України «Про міліцію», застосував щодо ОСОБА_1 сльозоточивий газ «Терен – 4М». ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спробували одягти на ОСОБА_1 наручники та вивести його з будинку, однак останній діючи умисно, з метою перешкодити працівникам міліції виконувати свої службові обов’язки по припиненню правопорушення, вчинив їм опір і активно фізично протидіяв їм, а саме: відштовхнув від себе, ловив за одяг. При цьому,          ОСОБА_1 розірвав міліцейську куртку ОСОБА_4.

На вказаний вирок надійшла апеляція від засудженого ОСОБА_1, в якій він просив частково змінити вирок суду першої інстанції.Посилається на те,що районний суд неправильно застосував кримінальний закон,оскільки визнав його винним у вчиненні злочину,передбаченого ч.2 ст.342 КК України,а покарання призначив за ч.1 цієї статті.Крім того,вважає,що висновок суду першої інстанції про доведеність його вини у скоєнні злочину за ч.1 ст.345 КК України,не відповідає фактичним обставинам справи,оскільки будь-яких погроз на адресу працівників міліції він не висловлював.В цій частині просив вирок скасувати та  провадження у справі закрити за відсутністю складу злочину.Також вважає,що при призначенні покарання суд не врахував даних про його особу,а саме-тієї обставини,що раніше він не судимий,до січня 2010 року працював вчителем у школі,тому просив покарання пом»якшити.

Заслухавши доповідь судді,позицію прокурора про необхідність зміни резолютивної частини вироку,перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково,виходячи із наступного.

Доводи засудженого про те,що він не вчиняв злочину,передбаченого ст.345 ч.1 КК України,спростовуються доказами,перевіреними судом та викладеними у вироку.

Так, допитаний судом потерпілий ОСОБА_3 показав,що 02.05.2010 року приблизно о 00-20 год приїхали у с.Бабин Кельменецького району Чернівецької області за повідомленням ОСОБА_2 про вчинення її колишнім чоловіком,ОСОБА_1,протиправних дій відносно неї.Під час з»ясування обставин конфлікту ОСОБА_1,який перебував у стані алкогольного сп»яніння,   поводив себе зухвало, висловлювався нецензурною лайкою. У відповідь на зауваження  вдарив потерпілого рукою в груди.При спробі вивести його з будинку опирався,відштовхував його та ОСОБА_4,,розірвавши останньому куртку.При цьому погрожував потерпілому та ОСОБА_4 застосуванням насильства .

Такі показання потерпілого підтвердили під час судового розгляду свідки ОСОБА_4.(а.с.97), ОСОБА_2.(а.с.98).

Покази потерпілого та зазначених свідків є послідовними як на досудовому слідстві,про що свідчать досліджені районним судом письмові докази,так і у судовому засіданні,тому обгрунтовано покладені у основу вироку.  

Наведені вище докази повністю спростовують доводи апеляції про те, що засуджений не погрожував насильством працівникам  правоохоронного органу під час виконання ними службових обов’язків,тому районний суд прийшов до вірного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за ч.1 ст.345 КК України.Невизнання засудженим своєї вини в цій частині обвинувачення суд першої інстанції вірно оцінив як обрану ним лінію захисту.

Винуватість засудженого у скоєнні  злочину,  передбаченого ст.342 ч.2 КК України за обставин, викладених у вироку,також доведена дослідженими судом першої інстанції доказами.Дії  ОСОБА_1вірно кваліфіковані районним судом за ч.2 вказаної статті як опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов’язків.Із зазначеними висновками  апелянт погодився та вирок суду  щодо доведеності вини та кваліфікації дій в цій частині не оскаржував.

Разом із тим,зі змісту резолютивної частини вироку встановлено,що районний суд,визнавши ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину за ч.2 ст.342 КК України,покарання призначив за ч.1 даної статті,тобто допустив технічну помилку,яку судова колегія вважає необхідним усунути шляхом зміни вироку в цій частині,тим самим частково задовольнивши вимоги апелянта.  

При призначенні покарання районний суд, у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів,які є злочинами невеликої та середньої тяжкості,обставину,яка обтяжує покарання –вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння.Також судом враховані дані про особу засудженого,який позитивно характеризується за місцем проживання,має на утриманні малолітню дитину.Із вимоги ВІТ УМВС,яка досліджувалась у судовому засіданні (а.с.55),видно,що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини.

Взявши до уваги ці обставини, суд призначив ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 342 ч.2, 345 ч.1 КК України покарання ,яке у повній мірі відповідає  вимогам ст.65 КК України та є необхідними і достатнім для виправлення засудженого.Підстав для пом»якшення покарання судова колегія не вбачає.

            Керуючись ст.ст. 365,366,367 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим: за ч.2 ст.342 КК України до покарання у виді двох місяців арешту,за ч.1 ст.345 КК України-у виді трьох місяців арешту та на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно до покарання у виді арешту строком на чотири місяці п»ятнадцять днів.

  В іншій частині вирок суду залишити без змін.

           Головуючий-суддя В.І.Петлюк

           Судді                                                                              О.О.Дембіцька

                                                                                                    К.М.Семенюк