КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/13700/20

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/11192/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря судового засідання Дроздової Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року у складі судді Шевченко Т.М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Управсервіс-Голосіїв» про визнання дій незаконними, зобов`язання здійснити перерахунок оплати послуг за спожиту теплову енергію, здійснити повернення незаконно стягнутих коштів та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Управсервіс-Голосіїв» (далі - ТОВ «Управсервіс-Голосіїв») про визнання дій незаконними, зобов`язання здійснити перерахунок оплати послуг за спожиту теплову енергію, здійснити повернення незаконно стягнутих коштів та відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що 02.08.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» та АТ АКБ «Аркада» укладено договір № 77726 про відшкодування витрат експлуатуючої організації на утримання будинків, споруд та прибудинкової території та надання комунальних послуг користувачу житлового приміщення, відповідно до умов якого ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» до дати оформлення речових прав на квартиру АДРЕСА_1 (будівельна адреса - житловий будинок АДРЕСА_2 ), забезпечує обслуговування та експлуатацію цього будинку, в тому числі житлово-комунальними послугами з утримання будинку, споруд та прибудинкової території.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору на ОСОБА_1 покладено обов`язок відшкодовувати витрати ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» за надання вказаних послуг пропорційно до займаної ним площі у будинку.

На виконання вимог договору позивачем 02.08.2018 року було сплачено авансовий внесок у розмірі 3 373 грн 11 коп., як гарантію відшкодування ним витрат ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» на обслуговування та експлуатацію будинку.

01.11.2018 року ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

23.11.2019 року між позивачем та ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» укладено договір № Л85-Б/112 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_1 та забезпечення ОСОБА_1 , як споживачем, своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, що передбачені договором.

Зазначено, що аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що предметом договору № Л85-Б/112 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 23.11.2019 року, є виключно надання ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» житлових послуг (послуг з утримання спільного майна багатоквартирного будинку), згідно з переліком, зазначеним у Додатку № 1 до договору.

Крім того, умовами договору № Л85-Б/112 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначено, що розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення договору становить 619 грн 16 коп. Понад вказану суму окремо оплачується електро-водо-теплопостачання та теплопостачання місць загального користування згідно показників засобів обліку.

Також позивач зазначає про безпідставне нарахування відповідачем коштів в якості донарахування обсягів спожитого тепла до мінімальної частки середнього питомого споживання протягом опалювального періоду 2019-2020 років на загальну суму 2 869 грн 66 коп., яку вимушено оплатив з метою відновлення електропостачання у належну йому квартиру, розрахованих згідно Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року № 315, та вказує, що нарахування плати за послуги теплопостачання повинно бути здійснено відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875.

Вказано, що договірні правовідносини, що склались між сторонами на підставі договору № Л85-Б/112 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, не передбачають підстав для застосування Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року № 315, при здійсненні обрахунків.

14.01.2020 року позивачем встановлено факт незаконного умисного безпідставного без відома та дозволу останнього втручання сторонніми особами, якими позивач вважає співробітників ТОВ «Управсервіс-Голосіїв», у систему електропостачання, наслідком якого стало припинення електропостачання до належної позивачу квартири.

За поновлення електропостачання позивач повинен був вимушено оплатити грошові кошти у розмірі 300 грн.

Враховуючи зазначене просив суд: визнати дії ТОВ «Управсервіс-Голосіїв», що полягають у донарахуванні обсягів спожитого тепла до мінімальної частки середнього питомого споживання відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року № 315, за опалювальний період 2019/2020 (листопад та грудень 2019, січень-квітень 2020 року) за квартиру АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_1 , незаконними; визнати дії ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» по відключенню електричної енергії до належної ОСОБА_1 квартири, що мали місце 27.06.2019 року та 14.01.2020 року, незаконними; визнати нарахування ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» з ОСОБА_1 коштів у розмірі 300 грн за підключення електричної енергії до належної йому квартири АДРЕСА_1 , незаконними; визнати стягнення ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» з ОСОБА_1 коштів у розмірі 300 грн. за підключення електричної енергії до належної йому квартири АДРЕСА_1 , незаконними; зобов`язати ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» провести перерахунок оплати вартості послуг теплопостачання без застосування Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року № 315, за опалювальний період 2019/2020 (листопад та грудень 2019, січень-квітень 2020 року) за квартиру АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_1 ; здійснити повернення ОСОБА_1 незаконно стягнути х коштів на загальну суму 3 469 грн 66 коп. на картковий рахунок та стягнути з ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3 469 грн 66 коп. Вирішити питання судових витрат.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, не повне з`ясовано обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що районним судом залишено поза увагою докази подані позивачем, які мають вирішальне значення для прийняття рішення по суті справи, покладено в основу рішення підзаконні нормативно-правові акти, які не мають жодного стосунку до спірних правовідносин, зокрема Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати на їх опалення, затверджена наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31.10.2006 № 359 (далі - Методика № 359), оскільки регулює розрахунок кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, а також Методика № 358, яка втратила чинність 25.01.2019 на підставі наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, а відтак вона не могла поширюватися на період спірних правовідносин з 25.01.2019 по 15.04.2020.

Зазначено, що судом встановлено, що ТОВ «Управсервіс-Голосіїв», як виконавець послуг за Договором № Л85-Б/112 про надання послуг з утримання будинків і спору та прибудинкових територій від 23.11.2018, надає послуги відповідно до встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається, однак, судом встановлено факти, які реально відсутні, оскільки копія такого рішення до Договору від 23.11.2018, як складова зазначеного Договору, відсутня взагалі, а відтак не могла досліджуватися судом, так як такого рішення органу місцевого самоврядування і не могло бути, оскільки тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» на підставі Договору від 23.11.2018, не є регульованими, а їх виконавець є господарським товариством.

Вказано, що суд дійшов до помилкового висновку щодо відмови сплати позивачем протягом спірного періоду комунальних послуг, а саме: електропостачання, теплопостачання місць загального користування, оскільки такі послуги оплачувалися на єдиний рахунок ТОВ «Управсервіс-Голосіїв». Послуги водопостачання та водовідведення протягом спірного періоду ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» не заявлялися. Послуги теплопостачання квартири протягом спірного періоду не сплачувалися у зв`язку з сталими показниками засобу обліку спожитого тепла на рівні 4.817 Гкал як на початок опалювального періоду 15.10.2019, так і на його закінчення 15.04.2020. Разом із тим, своєчасно і в повному обсязі оплачувалося опалення загально-будинкових приміщень. На день укладення Договору від 23.11.2018 та протягом спірного періоду укладення прямих договорів з виконавцями комунальних послуг електропостачання та водопостачання/водовідведення було неможливим у зв`язку з підключенням будинку до мереж по тимчасовій (будівельній) схемі.

Також, судом встановлено, що позивачем та ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» не досягнуто згоди щодо укладення договору з надання останніми послуг електропостачання. Однак, вказаний факт не має жодного відношення до спірного періоду, оскільки будь-яка ініціативна діяльність зі сторони ТОВ «Управсервіс-Голосіїв», спрямована на укладення договорів почалася з липня місяця 2020 року, тобто аж через три місяці після закінчення спірного опалювального періоду. Отже, зазначений факт не має жодного доказового значення у спірних правовідносинах.

Крім того, судом не прийнято рішення щодо позовної вимоги в частині спричинення позивачу та його сім`ї моральної шкоди на суму 3 469 грн 66 коп., разом з тим така шкода є беззаперечною і очевидною, оскільки дії ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» умисно порушували звичний, усталений розпорядок життя Яроменка Р.О. та життя його родини з метою поставити у безвихідне положення та схилення до прийняття рішень в інтересах товариства шляхом сплати безпідставно нарахованих коштів на рахунок останнього.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» просить повернути апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а апеляційне провадження у справі закрити, у випадку розгляду справи по суті, рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Зазначено, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наведено жодної підстави, яка могла б вказувати на незаконність рішення районного суду.

Колегія суддів, вислухавши ОСОБА_1 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, представників ТОВ «Управсервіс-Голосіїв», які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 02.08.2018 року між ОСОБА_1 , ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» та АТ АКБ «Аркада» укладено договір № 77726 про відшкодування витрат експлуатуючої організації на утримання будинків, споруд та прибудинкової території та надання комунальних послуг користувачу житлового приміщення, відповідно до умов якого ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» до дати оформлення речових прав на квартиру АДРЕСА_1 (будівельна адреса - житловий будинок АДРЕСА_2 ), забезпечує обслуговування та експлуатацію цього будинку, в тому числі житлово-комунальними послугами з утримання будинку, споруд та прибудинкової території (а.с. 23-28 т.1).

Відповідно до даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 144244326 від 06.11.2018 року, 01.11.2018 року ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 35 т.1).

Встановлено, що 23.11.2018 року між ТОВ «Управсервіс-Голосіїв», як виконавцем та позивачем, як власником квартири АДРЕСА_1 , укладено договір № Л85-Б/112 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до змісту п. 1 якого предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у вказаному вище житловому будинку, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором. Розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення цього договору становить 619,16грн. Понад вказану суму окремо оплачується електро-водо-теплопостачання місць загального користування згідно показників засобів обліку (а.с. 32-33 т.1).

Встановлено, що постачальником послуг з централізованого опалення у будинку АДРЕСА_1 будинку є ТОВ «Управсервіс-Голосіїв».

Відповідно до справи, у житловому будинку встановлено будинковий вузол обліку теплової енергії. Також квартири будинку оснащені вузлами розподільного обліку, обсяг спожитого тепла на опалення кожного з опалювальних приміщень визначається на підставі показань сертифікованих лічильників теплової енергії.

Долучені до справи рахунки ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» на сплату ОСОБА_1 комунальних послуг за листопад - грудень 2019 року, січень-квітень 2020 року, окрім іншого, містять нарахування коштів в якості донарахування обсягів спожитого тепла до мінімальної частки середнього питомого споживання спожитої теплової енергії.

Згідно матеріалів справи, відповідні нарахування були сплачені позивачем.

Залишаючи без задоволення заявлений по справі позов, місцевим судом правильно встановлено характер спірних правовідносин, зібраним у справі доказам дана належна правова оцінка й постановлено законне та обґрунтоване рішення у відповідності до Законів України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 №630 (далі Правила №630).

Твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність дій ТОВ «Управсервіс-Голосіїв», пов`язаних з донарахуванням обсягів спожитого тепла до мінімальної частки середнього питомого споживання відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року № 315, за опалювальний період 2019/2020 (листопад та грудень 2019, січень-квітень 2020 року) за квартиру, належну позивачу, колегія суддів визнає безпідставними, необґрунтованими, враховуючи наступне.

Так, як убачається з матеріалів справи, належна позивачу на праві власності квартира АДРЕСА_1 обладнана засобом індивідуального обліку теплової енергії.

Відповідно до справи, у оспорюваний період прилад обліку споживання теплової енергії у помешканні ОСОБА_1 носив сталий характер - 4,817, оскільки був відключений, а тому теплова енергія, яка надходила до житлового будинку, у помешканні позивача не використовувалася.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а відповідно до частин 1-3 ст.32 зазначеного Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно, відповідно до умов договору.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 20 Правил №630 визначено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів теплової енергії або затверджених нормативів (норм споживання на підставі платіжного документа (розрахунокої книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.

У разі коли опалювальні пристрої в квартирі (будинку садибного типу) обладнано приладами-розподілювачами теплової енергії або потужність приладів опалення (радіаторів) не відповідає розрахунковій, споживач оплачує послуги за результатами розрахунків витрат тепла, які здійснюються виконавцем за методикою, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства (п.13 Правил №630).

Умовами укладеного між сторонами договору від 23.11.2018 року передбачено плату за електро-водо-теплопостачання місць загального користування згідно показників засобів обліку.

Згідно положень ч.1 ст.8 Закону України від 22 червня 2017 року

№ 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунки за оплату наданої комунальної послуги формуються на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної плуги згідно з вимогами статей 9-11 цього закону.

Відповідно до ч. 1,2 ст.10 Закону № 2119-VIII, якою визначено порядок розподілу обсягів комунальних послуг між споживачами, у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами у визначеному цією нормою порядку.

Згідно п 3 ч.2 ст.10 Закону № 2119-VIII споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.

Для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства (п.5 ч.2 ст.10 Закону2119-VIII).

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315 затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, застосування якої можливе лише після укладення відповідних догорів, передбачених статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Указаною Методикою скасовано дію наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31.10.2006 №359 «Про затвердження Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення».

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Убачається, що уклавши 23.11.2018 року договір № Л85-Б/112 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, сторони дійшли згоди, зокрема, про те, що виконавець забезпечує надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_1 , а також про те, що окрім фіксованої договором плати за надані послуги, понад вказану суму окремо сплачуються електро-водо-теплопостачання та постачання місць загального користування згідно показників засобів обліку.

Відповідно до п.2 договору, виконавець надає послуги відповідно до встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу,його структури,, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до цього договору (а.с.32 т.1). Зі справи убачається, що до договору долучено розрахунковий (договірний) тариф за послуги з утримання будинку, споруд і прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 за місяць (а.с.34 т.1).

За таких обставин, колегія суддів визнає такими, що не заслуговують на увагу твердження апеляційної скарги про викладення судом у рішенні фактів, пов`язаних з укладеним сторонами договором №Л85-Б/112, не підтверджених матеріалами справи.

Викладаючи оспорювані обставини, районний суд керувався змістом договору.

Як свідчать матеріали справи, листом від 29.07.2020 року ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» повідомило ОСОБА_1 про підготовку матеріалів на укладення договорів з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії відповідно з діючим законодавством, у зв`язку із чим запрошено останнього для укладення такого договору та вислано його проект, між тим такий договір не укладено з причин наявності спору щодо умов окремих пунктів договорів.

Обґрунтовуючи необхідність проведення донарахування плати за теплопостачання, представники відповідача пояснювали такі дії фактом відключення позивачем вузла розподільного обліку теплової енергії у належній йому квартирі та керувалися у зв`язку з чим вимогами п.п.3,5 ч.2 ст. 10 Закону 2119-VIII. Також з урахуванням пояснень позивача про невикористання альтернативних видів енергії, указували про фактичне споживання його квартирою теплової енергії з причин розташування його помешкання усередині житлового будинку, квартири у якому централізовано отоплювався тепловою енергією.

Позивач пояснював, що у його квартирі показники лічильника теплової енергії упродовж оспорюваного опалювального періоду носили сталий характер з причин перекриття з його допомогою доступу теплової енергії у помешкання від загально будинкової системи опалення, що указує на його невикористання позивачем за призначенням та свідчить про неробочий стан з причин невиконання функцій за призначенням.

При цьому, колегія суддів враховує і ту обставину, що станом на дату укладення між сторонами договору № Д85-Б/112 від 23.11.2018року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Методика № 315 від 22.11.2018року, розроблена у відповідності до положень ст.10 Закону України № 2119-VIII, уже діяла, у зв`язку з чим колегія суддів визнає хибними твердження апеляційної скарги про помилковість застосування відповідачем до виниклих правовідносин положень Методики № 315 та необхідність керуватися рекомендаційними листами Мінрегіон та Міністерством розвитку громад та територій України (а.с.127-135 т.2).

За таких обставин, колегія суддів визнає необґрунтованими твердження апеляційної скарги про те, що плата за користування послугами з теплопостачання скаржнику повинна нараховуватися у відповідності до показань індивідуального лічильника обліку засобу теплової енергії.

Отже, матеріалами справи доведено, що упродовж періоду з листопада 2019 року по квітень 2020року, теплова енергія у квартирі позивача не споживалася з причин відключення лічильника обліку такої енергії, а тому колегія суддів визнає правомірними дії відповідача, пов`язаними з нарахуваннням мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будинку за оспорюваний період згідно з Методикою №315.

Відтак, відмовляючи у задоволенні позову у вказаній частині, районний суд обґрунтовано виходив із того, що донарахування позивачу частки середнього питомого споживання спожитої теплової енергії здійснюється на підставі закону, з огляду на положення, закріплені у ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Що стосується вимог про визнання дій ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» по відключенню електричної енергії до належної ОСОБА_1 квартири 27.06.2019 року та 14.01.2020 року, незаконними, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Як убачається з позову, ОСОБА_1 посилається на факт незаконного умисного безпідставного без відома та дозволу останнього втручання сторонніми особами, якими вважає співробітників ТОВ «Управсервіс-Голосіїв», у систему електропостачання, наслідком якого стало припинення електропостачання до належної позивачу квартири.

Між тим, належних та допустимих доказів на підтвердження незаконного, умисного, безпідставного без відома та дозволу позивача втручання співробітників ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» у систему електропостачання 27.06.2019 року та 14.01.2020 року, матеріали справи не містять.

Не підтверджує указані у позові обставини й інформація, яка міститься у долученому до справи листі ДТЕК Київські електромережі (а.с.132 т.2).

А згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що 14.01.2020 року мало місце припинення електропостачання до квартири АДРЕСА_1 .

Між тим, після здійснення 15.01.2020 року оплати позивачем вартості послуги по підключенню електропостачання у розмірі 300 грн, електропостачання до указаної квартири було поновлено.

Не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи й вимоги щодо визнання незаконними нарахування ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» ОСОБА_1 коштів у розмірі 300 грн за підключення електричної енергії та їх стягнення, оскільки оплата позивачем вартості послуги по підключенню електропостачання у розмірі 300 грн було здійснено добровільно.

Що стосується розміру суми плати за підключення електропостачання до помешкання, то такі витрати передбачені Положенням про порядок надання ТОВ «Управсервіс-Голосіїв», затверджені наказом директора від 01.08.2019року №10 від 01.08.2019року.

Відповідно до п.1 Положення, додаткові платні послуги надаються за тарифами, які складаються та затверджуються ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» у встановленому законодавством порядку (а.с. 217-219 т.2).

Послуги надаються на добровільних засадах за зверненнями фізичних осіб. При зверненні до представника ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» з питань, при розгляді яких можуть бути надані додаткові платні послуги, працівники підприємства ознайомлюють особу з переліком додаткових платних послуг, порядком їх надання та вартістю, з`ясовують бажання на отримання цих послуг (п.2 Положення).

Згідно п.4 Положення, протягом одного дня відповідальна за виконання особа уточнює об`єми робіт та виставляє рахунок до сплати.

Відповідно до Переліку додаткових платних послуг, відключення та повторне включення води, електроенергії, теплопостачання при виконанні робіт по монтажу квартирних приладів обліку та в інших випадках - 300грн. (відключення,включення).

Зі змісту долученої до справи заяви позивача від 15.01.2020року, адресованої директору товариства, убачається, що заявник, надавши квитанцію про сплату 300грн., просив поновити електропостачання до його квартири (а.с. 220 т.2).

Як свідчать матеріали справи, на підставі заяви та квитанції про оплату, працівник товариства здійснив поновлення електропостачання до помешкання позивача.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність дій відповідача, пов`язаних з відключенням його квартири від електропостачання й безпідставним отриманням 300 грн за відповідне підключення.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду стосовно відмови в задоволенні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначено положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України, за змістом яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою яка її завдала.

Позивачем не надано доказів, що підтверджують заподіяння йому сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю, чи інших втрат немайнового характеру, з яких суд, при обрахуванні розміру компенсації, міг би встановити характер та обсяг моральних страждань і матеріальні витрати, які позивач поніс та планує понести в зв`язку з цим.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

З урахуванням викладеного, після детального з`ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком районного суду, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення, оскільки не доведено, що діями відповідача йому завдано моральних страждань. Належних та допустимих доказів позивач суду не надав.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, відсутні, а отже, слід відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 листопада 2021 року.

Суддя-доповідач:

Судді: