ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2007 р. | № 27/80 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді | Ходаківської І.П. |
суддів : | Савенко Г.В. Данилової Т.Б. |
перевіривши матеріали касаційної скарги | Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро альфа Експерт” |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2007року |
у справі | № 27/80 господарського суду міста Києва |
за позовом | Першого заступника прокурора шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Державного комплексного торгівельного підприємства “Хрещатик” |
до третя особа
| Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро альфа Експерт” Міністерство аграрної політики України |
про | визнання недійсним договору та повернення нежилих приміщень |
за участю представників сторін:
позивача: Боков А.Г. дов. від 30.03.07р. № 16-54/53
відповідача : Шленський О.О. дов. від 30.10.07р.
третя особа : Бальвінська Т.С. дов. від 20.07.07р. № 31 –4/1
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 01.11.07р. були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.
Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Державного комплексного торгівельного підприємства “Хрещатик” звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро альфа Експерт” про визнання недійсним договору купівлі –продажу нерухомого майна від 04.09.2006року, укладеного між Державним комплексним торгівельним підприємством “Хрещатик” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Євро альфа Експерт” та зобов’язання ТОВ “Євро альфа Експерт” передати Державному комплексному торгівельному підприємству “Хрещатик” нежилі приміщення з № 1 по № 16 в групі приміщень № 179 (літ. А), загальною площею 365,80кв.м., розташованих за адресою: м. Київ вул. Хрещатик 24.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2007року позов Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Державного комплексного торгівельного підприємства „Хрещатик" задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі – продажу нерухомого майна від 04.09.2006року, укладеного між Державним комплексним торгівельним підприємством “Хрещатик” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Євро альфа Експерт”. Зобов’язано ТОВ “Євро альфа Експерт” передати Державному комплексному торгівельному підприємству “Хрещатик” нежилі приміщення з № 1 по № 16 в групі приміщень № 179 (літ. А), загальною площею 365,80кв.м., розташованих за адресою: м. Київ вул. Хрещатик 24.
За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро альфа Експерт” Київський апеляційний господарський суд постановою від 29.03.2007року рішення господарського суду міста Києва змінив, доповнивши пункт 3 резолютивної частини рішення від 02.02.2007року таким положенням: зобов'язати Державне комплексне торгівельне підприємство „Хрещатик" повернути З 207 704 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю „Євро Альфа Експерт". В іншій частині рішення залишив без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Євро альфа Експерт” подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов залишити без розгляду, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю –доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів 04.09.2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень з № 1 по № 16 в групі приміщень №179 (літ. А) загальною площею 365,80 кв. м., які розташовані за адресою : м. Київ, вул. Хрещатик, 24.
Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренко Л.А., свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 27.03.1995року № 1619.
Згідно свідоцтва про право власності від 25.11.05року, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), нежилі приміщення з № 1 по № 16, загальною площею 365,80 кв. м., які розташовані в м. Києві по вул.. Хрещатик, 24-а належать державі.
Дане свідоцтво про право власності зареєстроване у Київському міському бюро технічної інвентаризації за № 7402-П 26.12.05р.
Згідно пункту 4.4. Статуту Державного комплексного торгівельного підприємства „Хрещатик", майно державного підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання відповідно до чинного законодавства. Підприємство має право відчужувати рухоме та нерухоме майно, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів за попередньою згодою Органу управління майном.
Відповідно до пункту 1.1. Статуту ДКТП „Хрещатик", останнє засноване Міністерством аграрної політики України, яке є Органом управління майном. Відповідно до пункту 1.4. Статуту ДКТП „Хрещатик", підприємство є державним унітарним комерційним підприємством.
Частина 1 статті 73 Господарського кодексу України встановлює, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.
Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах визначеним цим Кодексом та іншими законодавчими актами (ч.2. ст. 73 ГК України).
Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства (ч.8 ст. 73 ГК України).
Як вірно зазначено судами, оскільки ДКТП „Хрещатик", згідно пункту 1.1 свого Статуту, є державним комерційним підприємством, то останнє має право відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить і, як правило, на конкурентних засадах (ч.2 ст. 75 ГК України).
Міністерство аграрної політики, до сфери управління якого входить ДКТП „Хрещатик", листом від 06.02.06року № 37-24-1-13/1648 надало згоду ДКТП „Хрещатик" на реалізацію основних засобів, які знаходяться на балансі останнього: об'єктів нерухомого майна, які розміщенні за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 24 (літера А), нежилі приміщення з № 1 по № 16 (групи приміщень № 179), загальною площею 365,8 кв. м.
Відповідно до частини6 статті 73 Господарського кодексу України, органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітний цьому органу.
Наказом Міністерства аграрної політики України від 05.09.05року № 92-П генеральним директором ДКТП „Хрещатик" строком на п'ять років з 08.05.05року по 08.09.2010року призначено Мошинського Ростислава Володимировича.
Відповідно до пункту 6.3 Статуту ДКТП „Хрещатик", керівник підприємства, зокрема, діє без довіреності від імені підприємства, представляє його в усіх установах та організаціях, підприємствах, а також у відносинах з громадянами України: укладає угоди, договори, контракти, видає накази, розпорядження, інші акти управління з усіх питань діяльності підприємства: має право делегувати свої повноваження або їх частину заступникам або іншим посадовим особам підприємства у період відпустки, відрядження чи з інших причин, про що видається наказ або розпорядження.
Судами встановлено, що 14.08.2006року наказом Генерального директора ДКТП „Хрещатик" Мошинського Р.В. було делеговано Коротуну О.М.- начальнику юридичного відділу Юридичного Управління ДКТП „Хрещатик", з 14.08.06року повноваження генерального директора на час хвороби Мошинського Р.В.
Тобто з 14.08.06року повноваження Генерального директора ДКТП „Хрещатик" здійснював Коротун О.М.
Частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України передбачає, що особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до статті 92 цього ж Кодексу, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновками судів, що підписуючи 04.09.06року від імені ДКТП „Хрещатик" договір купівлі-продажу нежилих приміщень з ТОВ „Євро Альфа Експерт", Мошинський Р.В. діяв без відповідних повноважень.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного Кодексу (ч.1 ст. 215 ЦК України). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).
Основними нормативно-правовими актами, які регулює порядок відчуження державного майна є Закон України „Про приватизацію державного майна" та Закон України „Про приватизацію невеликих державних підприємств".
Частина 1 Закону України „Про приватизацію державного майна" передбачає, що приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до Закону України „Про приватизацію державного майна".
Згідно статті 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств" об'єктами малої приватизації є окреме індивідуальне визначене майно.
Державною програмою приватизації, яка затверджена Законом України від 18.05.2000року, визначено групи об'єктів, що підлягають приватизації, серед яких і об'єкти групи А, до яких, зокрема, віднесені будівлі, споруди та нежилі приміщення.
Вищевказаними нормативними актами встановлено порядок підготовки об'єктів до приватизації, визначення їх ціни, способу та порядку приватизації. Відповідно до вимог чинного законодавства з питань приватизації, відчуження нежилих приміщень з № 1 по № 16 в групі приміщень № 179 (літ."А"), загальною площею 365.80 кв.м., які розташовані за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 24 повинно було відбуватись шляхом здійснення приватизаційної процедури, передбаченої Законом України „Про приватизацію державного майна" та Законом України „Про приватизацію невеликих державних підприємств". При цьому продавцями вищевказаного майна згідно ст.4 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств" повинно виступити Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, а не ДКТП „Хрещатик".
Отже, з урахуванням викладеного, касаційна інстанція вважає обґрунтованими висновки господарських судів, що відчуження ДКТП „Хрещатик" нежилих приміщень з № 1 по № 16 в групі приміщень № 179 (літ."А"), загальною площею 365.80 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 24 на користь ТОВ „Євро Альфа Експерт" відбулось з порушенням чинного законодавства України про приватизацію, а договір купівлі-продажу від 04.09.06р., який укладений між ДКТП „Хрещатик" та ТОВ „Євро Альфа Експерт" є недійсним, оскільки суперечить законодавству України.
Крім того, судова колегія вважає цілком обґрунтованим висновок апеляційного господарського суду про зміну резолютивної частини рішення, оскільки згідно частини 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Як вбачається з рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2007р. по справі №27/80, в резолютивній частині суд зобов'язав передати ДКТП „Хрещатик" нежилі приміщення.
Але як вірно зазначив Київський апеляційний господарський суд, досліджуючи обставини справи та приймаючі оскаржуване рішення суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що ТОВ „ЄвроАльфаЕксперт" сплатило згідно договору 3 207 704 грн., включаючи суму податку на додану вартість.
Заперечення заявника касаційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України вважає, що підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського від 29.03.2007року року в даному випадку відсутні, в зв’язку з чим касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро альфа Експерт” задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро альфа Експерт” - залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2007року у справі № 27/80 –залишити без змін.
Головуючий І. Ходаківська
Судді Г. Савенко
Т. Данилова