ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 306
УХВАЛА
23.07.2007 | Справа №2-14/8225-2007 |
За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Керченської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Керч, вул. Кірова,79-а
До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» в особі Керченського району електричних мереж, м. Керч, вул.. Єрьоменко,27
Про визнання недійсним акта ВАТ «Крименерго» № 6933 від 06.11.2006.
Суддя Курапова З.І.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – не з’явився
Від відповідача –Котовська Н.Д., копія дов. № 006-Д від 04.01.2004. у справі
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним акту ВАТ «Крименерго» № 6933 від 06.11.2006.
Позивач свої позовні вимоги пояснює тим, що в акті № 6933 від 06.11.2006. відповідачем зазначено, що об’єкт споживача за адресою пров. Кооперативний,31 був відключений від електропостачання 24.05.2006., однак в порушення договору та Правил користування електричною енергією постачальник може припинити подачу електроенергії у певних випадках, у .ч. у випадку несвоєчасної оплати, тільки після повідомлення споживача про відключення не менш, як за три робочих дня, що відповідачем виконано не було. Користування електричною енергією позивач здійснив у зв’язку з її наявністю у мережах і про відключення та самовільному підключенню узнав тільки із змісту акту № 6933. Позивач щомісячно подавав відповідачу акти про об’єми споживаної електроенергії, у т.ч. по пров. Кооперативний,31, ці акти відповідачем не заперечувались і виписувались рахунки, в яких нараховувалась оплата по спірному об’єкту, у зв’язку з чим позивач не визнає факт відключення об’єкта та відповідно і факт самовільного його підключення; акт складений у відсутності представника позивача; розрахунок спожитої електроенергії відповідач здійснив невірно без рахунку реального переліку струмоприймачів і специфіки роботи.
Відповідач позовні вимоги не визнав за мотивами, викладеними у відзиві, та просить провадження у справі припинити.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, про день та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, ухвала направлена на адресу позивача, яка зазначена в позові.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може бути розглянута без участі представників, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Стаття 77 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Суд вважає можливим розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представника відповідача, суд -
Встановив :
17.11.2005. ВАТ «Крименерго» (Постачальник електричної енергії) і ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Керченської філії (Споживач) уклали договір про поставку електричної енергії № 288.
У договорі сторони зазначили, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення усіх питань, яки не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються користуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику, Правилами користування електричною енергією.
Відповідно до п.4.2.3. договору Споживач сплачує Постачальнику вартість електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів і кількості часу їх використання (Згідно з методикою НКРЕ), у випадку таких дії споживача:
самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;
пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб із засобів обліку;
споживання електроенергії поза засобів обліку;
інших умов, зазначених методичними рекомендаціями НКРЕ.
06.11.2006. в ході перевірки стану облікових засобів відповідач, діючи в особі своїх представників, встановив порушення позивачем Правил користування електричної енергією: «самовільного підключення до мереж КРЕС; споживач був відключений 24.05.2006., наряд № 911; в електрощитові та до приборів обліку Споживач не допускає», про що складений акт № 6933.
У акті зазначено, що акт складений у присутності споживача - оператора ІТП, який не представився і від підпису акту відмовився.
13.11.2006. комісія відповідача ухвалила рішення (протокол № 543) про проведення перерахунку об’єму спожитої позивачем електроенергії й її вартість встановлена у сумі 114290,93 грн., яка розрахована відповідно до п.7 п.2.1.,2.7. Методики обчислення об’єму електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачами ППЕЕ, затвердженої Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006.
Відповідно до п.6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.96. № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005. № 910, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.11.2005. № 1399\11679 (далі Правила)у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень; у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову, у цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Акт підписаний представниками Постачальника в установленому Правилами порядку.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, провадження по справі підлягає припиненню на підставах п.1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Згідно з ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги заявлені про визнання недійсним акту «Кримтеплокомуненерго» № 6933 від 06.11.2006.
Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов’язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, як випливає із приписів даної правової норми, права і законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів. Отже, у даній правовій нормі йдеться мова про акти юридичні, волевиявлення в яких обов’язкові для виконання.
Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів, справи, що виникають з корпоративних відносин.
Оскаржуваний акт не є актом ненормативного характеру, оскільки він не має обов’язкового характеру, не може рахуватися документом, який безумовно тягне певні правові наслідки, оскільки підприємство не позбавлено можливості захищати свої інтереси у іншому способі, у тому числі у випадку пред’явлення до нього позову енергопостачальної організації.
При зазначених обставинах, провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.1 ст.80 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Провадження у справі припинити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Курапова З.І.