Справа № 523/15839/20

Провадження №2/523/1868/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"11" листопада 2021 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі :

головуючого судді Сувертак І.В.

за участю секретаря Мельніченко Г.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі суду №5 в місті Одесі, цивільну справу за позовом -

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу за договором позики,-

Установив

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилалась на те, що 14.06.2017, 22.06.2017, 11.07.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені договори позики у вигляді розписки в результаті відповідач отримала грошові кошти від позивача в сумі 3 000,00 доларів CШA. 1200.00 доларів США. І3 000,00 доларів США відповідно, що разом сумарно становить суму у 17 200 доларів США.

Зазначені обставини підтверджуються складеними та власноруч підписаними відповідачем розписками: на суму 3000,00 доларів США - розписка від 14.06.2017, на суму 1200,00 доларів США - розписка від 22.06.2017, на суму 13000 доларів CША - розписка від 11.07.2017. Вказані розписки були складені у присутності свідків.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути зазначені кошти, однак відповідач від спілкування та повернення коштів відмовлявся.

В результаті 06.12.2019 позивач була вимушена направити на адресу проживання відповідача досудову вимогу щодо повернення суми боргу.

У зв`язку з тим, що відповідач і досі не повернув позивачу позичені кошти, у останнього настала нагальна потреба звернутись до суду за захистом своїх прав, що він і зробив.

Крім того позивач просив стягнути з відповідача 3% річних за трьома розписками у загальному розмірі 425, 52 доларів США та зазначити в рішенні про здійснення нарахування 3% річних на непогашені суми заборгованості, які виникли на підставі розписок від 14.06.2017, 22.06.2017, 11.07.2017 до моменту виконання рішення суду по даній справі.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 02 листопада 2020 року було відкрито загальне провадження по справі з викликом сторін по справі та надано відповідачу строк для подання подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 18,19).

Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд по суті позову. (а.с. 32).

Відповідачу направлялись повістки за встановленою адресою реєстрації, котрі повернулись на адресу суду. (а.с. 30). Причин неявки суду не сповістив, з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Позивач ОСОБА_1 надала на адресу суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з обґрунтувань, що викладені в позові, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. (а.с. 33).

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду будь-яких клопотань та відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення за письмовою згодою позивача. (а.с. 33).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.06.2017, 22.06.2017, 11.07.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені договори позики у вигляді розписки в результаті відповідач отримала грошові кошти від позивача в сумі 3 000,00 доларів CШA. 1200.00 доларів США. 13 000,00 доларів США відповідно, що разом сумарно становить суму у 17 200 доларів США.

Зазначені обставини підтверджуються складеними та власноруч підписаними відповідачем розписками: на суму З 000,00 доларів США - розписка від 14.06.2017, на суму 1200,00 доларів США - розписка від 22.06.2017, на суму 13000 доларів CША - розписка від 11.07.2017. Вказані розписки були складені у присутності свідків. (а.с. 6-8).

У зв`язку з тим, що відповідач і досі не повернув позивачу позичені кошти, у останнього настала нагальна потреба звернутись до суду за захистом своїх прав.

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтєю 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) устрок та в порядку, що встановлені договором.

За ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування; остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У зв`язку із наведеним суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4933 грн. 16 коп., оскільки позивач звільнявся від його сплати при поданні позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 3, 4-7,1-13, 17- 18, 109, 131,137, 141, 211, 223, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий: серія та номер паспорта громадянина України: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) заборгованість за договором позики від 14.06.2017 у розмірі 3 000.00 USD (три тисячі доларів США).

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий: серія та номер паспорта громадянина України: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) заборгованість за договором позики від 22.06.2017 у розмірі 1200,00 USD (одна тисяча двісті доларів США).

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий: серія та номер паспорта громадянина України: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) заборгованість за договором позики від 11.07.2017 у розмірі 13 000,00 USD (тринадцять тисяч доларів США).

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий: серія та номер паспорта громадянина України: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за договорами позики від 14.06.2017. 22.06.2017, І 1.07.20 1 7 у розмірі 425,52 USD (чотириста двадцять п`ять доларів США п`ятдесят два цента США).

Роз`яснити органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що здійснення нарахування 3 % річних на непогашені суми заборгованості, які виникли на підставі розписок від 14.06.2017, 22.06.2017. 11.07.2017 слід здійснювати до моменту виконання рішення суду по даній справі.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий: серія та номер паспорта громадянина України: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір в розмірі 4933 грн. 16 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 15 листопада 2021 року.

Суддя