ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 917/399/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання Сотник А.С.

учасники справи:

боржник - Державне підприємство «Жовтневий спиртовий завод»

представники боржника - не з`явилися,

кредитор - Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області

представник кредитора - Сухомлин Ю.В., посвідчення РО № 000323 від 01.07.2020,

за участю Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Манько Л.М., довіреність № 07-30/43 від 15.07.2021,

прокурор Офісу Генерального прокурора - Штін Д.С., посвідчення № 055276 від 07.02.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку «EasyCon») касаційну скаргу

Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області

на ухвалу Господарського суду Полтавської області

від 28.01.2021

у складі судді: Білоусова С.М.

та на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 14.07.2021

у складі колегії суддів: Геза Т.Д. (головуючий), Мартюхіна Н.О., Плахов О.В.

за заявою

Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області

про визнання кредиторських вимог

у справі № 917/399/15

за заявою Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Державного підприємства «Жовтневий спиртовий завод»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Рух справи та короткий зміст вимог

1. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.06.2015 за заявою Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області порушено провадження у справі №917/399/15 про банкрутство Державного підприємства «Жовтневий спиртовий завод» (далі - ДП «Жовтневий спиртовий завод»).

Введено процедуру розпорядження майна боржника на сто п`ятнадцять календарних днів та призначено розпорядником майна ДП «Жовтневий спиртовий завод» арбітражного керуючого Ковальова І.В.

2. 10.06.2015 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство ДП «Жовтневий спиртовий завод» та встановлений тридцятиденний термін заявлення грошових вимог до банкрута до 10.07.2015.

3. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.09.2015 задоволено клопотання арбітражного керуючого Ковальова І.В.

Звільнено арбітражного керуючого Ковальова І.В. від виконання повноважень розпорядника майна ДП «Жовтневий спиртовий завод».

4. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.10.2015 призначено арбітражного керуючого Шишлова О.М. розпорядником майна ДП «Жовтневий спиртовий завод».

5. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.11.2015 у справі №917/399/15 визнано грошові вимоги кредиторів, зокрема грошові вимоги:

- Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області - 2 497 325,11 грн. основний борг (3 черга), 334 528,66 грн. штрафні санкції (6 черга);

- Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 14 623,43 грн. основний борг (2 черга), 18 573,49 грн. штрафні санкції (6 черга).

- Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі - 103 669,74 грн. страхові внески (2 черга), 96 234,82 грн. відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (3 черга).

- Карлівського районного центру зайнятості - 28 079,34 грн. основний борг (2 черга).

- Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» - 1 218,00 грн. судовий збір (1 черга), 150 803,09 грн. основний борг (4 черга).

- Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Карлівському районі Полтавської області - 2 436,00 грн. судовий збір (1 черга), 12 815,36 грн. основний борг (2 черга).

- Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» - 1 218,00 грн. судовий збір (1 черга), 11 771 186,30 грн. - погашаються в позачерговому порядку, за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення.

6. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.04.2020 замінено кредитора - Головне управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області.

7. Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до Господарського суду Полтавської області з заявою про приєднання кредиторських вимог на суму 5 847 087,45 грн. (з урахуванням заяви про уточнення кредиторських вимог до заяви про приєднання кредиторських вимог на суму 5 579 693,00 грн. (вх. № 13735 від 10.12.2020).

8. Заява обґрунтована тим, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.11.2015 визнано кредиторські вимоги контролюючого органу у розмірі 2 831 853,77 грн, з них 2 497 325,11 грн. основний борг (3 черга), 334 528,66 грн. штрафні санкції (6 черга). Однак, з урахуванням проведених боржником сплат суми боргу, виникла необхідність в уточненні заявлених у заяві Головного управління ДПС у Полтавській області від 28.12.2019 кредиторських вимог до ДП «Жовтневий спиртовий завод», які станом на 01.12.2020 становлять 5 579 693,00 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

9. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.01.2021 у справі №917/399/15 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Полтавській області про приєднання кредиторських вимог в частині грошових вимог, які виникли в період часу з 2009 по 10.10.2017 в розмірі 3 221 477,71 грн.

Залишено без розгляду заяву Головного управління ДПС у Полтавській області про приєднання кредиторських вимог в частині визнання грошових вимог, які виникли в період часу з 10.10.2017 по 30.10.2019 та включення їх до реєстру вимог кредиторів в черговості, визначеній законодавством.

10. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявлені кредиторські вимоги, які виникли в період часу з 2009 по 10.10.2017 в розмірі 3 221 477,71 грн, є такими, що нараховані поза межами 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу за деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями, які додані до заяви.

11. Щодо грошових вимог за період з 10.10.2017 по 30.10.2019 суд першої інстанції дійшов висновку, що ці вимоги є поточною заборгованістю, які можуть пред`являтись або в порядку позовного провадження, або в межах ліквідаційної процедури.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

12. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 917/399/15 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.01.2021 у справі №917/399/15 залишено без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2021 у справі №917/399/15 залишено без змін.

13. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої, при цьому, судом апеляційної інстанції була перевірена правильність встановлення судом першої інстанції обставини справи та встановлено такі обставини справи:

13.1. Головним управлінням ДПС у Полтавській області була подана заява про приєднання кредиторських вимог на суму 5 847 087,45 грн. (з урахуванням заяви про уточнення кредиторських вимог до заяви про приєднання кредиторських вимог на суму 5 579 693,00 грн. (вх. № 13735 від 10.12.2020).

13.2. Заявник вказував на те, що з урахуванням проведених боржником сплат суми боргу, виникла необхідність в уточненні заявлених у заяві Головного управління ДПС у Полтавській області від 28.12.2019 кредиторських вимог до ДП «Жовтневий спиртовий завод», які станом на 01.12.2020 становлять 5 579 693,00 грн., що складаються:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - сума приєднання кредиторських вимог - 135 119,45 грн., з них, основний платіж - 2 681,00 грн., пеня - 132 438,45грн.;

- з земельного податку з юридичних осіб - сума приєднання кредиторських вимог - 4 586 039,60 грн., з них, основний платіж - 4 198 230,69 грн., пеня - 387 808,91 грн.;

- з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі - сума приєднання кредиторських вимог - 406 192,21 грн., з них, фінансові санкції - 1 700,00 грн., пеня - 406 022,21 грн.;

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати - сума приєднання кредиторських вимог - 195 276,79 грн., з них, фінансові санкції - 510,00 грн., пеня - 194 766,79 грн.;

- з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - сума приєднання кредиторських вимог - 3 238,99 грн., з них пеня - 3 238,99 грн.;

- з акцизного податку на спирт - сума приєднання кредиторських вимог - 220 711,74 грн., з них пеня - 220 711,74 грн.;

- з комунального податку - сума приєднання кредиторських вимог - 1 338,51 грн., з них пеня - 1 338,51 грн.;

- з інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища - сума приєднання кредиторських вимог - 581,04 грн., з них, пеня - 581,04 грн.;

- з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) - сума приєднання кредиторських вимог - 29 581,62 грн., з них, пеня - 29 581,62 грн.;

- зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів - сума приєднання кредиторських вимог - 1 540,68 грн., з них, пеня - 1 540,68 грн.;

- з надходження податків і зборів (обов`язкових платежів), які справлялися до 01.01.2011 - сума приєднання кредиторських вимог - 72,37 грн., з них, пеня - 72,37 грн.

13.3. Грошові вимоги до боржника в загальному розмірі 3 221 477,71 грн. за деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями є такими, що нараховані поза межами 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

13.4. Заявлена заборгованість у розмірі 2 358 215,29 грн., яка виникла в період часу з 10.10.2017 по 30.10.2019, є поточною.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.01.2021 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 917/399/15, Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 917/399/15 скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області у загальному розмірі 5 579 693,00 грн., а також суму судового збору в розмірі 3 842,00 грн., та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

15. При цьому, Головним управлінням ДПС у Полтавській області заявлено клопотання про зупинення дії ухвали Господарського суду Полтавської області від 28.01.2021 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/399/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021.

17. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Васьковського О.В., судді -Огородніка К.М. від 22.09.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 917/399/15 Господарського суду Полтавської області за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2021.

Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 відбудеться 02.11.2021.

Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 12.10.2021.

Витребувано з Господарського суду Полтавської області та Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 917/399/15 за заявою Головного управління ДПС у Полтавській області до ДП «Жовтневий спиртовий завод» про банкрутство.

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про зупинення дії ухвали Господарського суду Полтавської області від 28.01.2021 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 - відмовлено.

18. 12.10.2021 від Головного управління ДПС у Полтавській області надійшло клопотання про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку «EasyCon».

19. 26.10.2021 засобами електронного зв`язку від Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку «EasyCon».

20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Васьковського О.В., судді -Огородніка К.М. від 29.10.2021 клопотання Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Головного управління ДПС у Полтавській області про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» - задоволено.

21. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/399/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2021.

22. В судове засідання 02.11.2021 з`явилися представники Головного управління ДПС у Полтавській області (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку «EasyCon»), Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку «EasyCon»), прокурор Офісу Генерального прокурора, які надали пояснення у справі.

23. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.

24. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 917/399/15 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

25. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (02.11.2021) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 02.11.2021.

26. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Головного управління ДПС у Полтавській області)

27. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування приписів п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 43/75-15/7-б та постанові від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16 (К/9901/99/17), з огляду на те, що Податковий кодекс України не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства; відповідно до порядку визнання боргу «безнадійним» визначеного нормами ПК України та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 податковий борг ДП «Жовтневий спиртовий завод» не визнавався контролюючим органом «безнадійним»; судами помилково визначено реквізити (реєстраційній дати) поданої податкової звітності (2009-2017) як дати виникнення податкового боргу; існують суперечності між нормами Кодексу України з процедур банкрутства та ГПК України, які призвели до відсутності у органу ДПС процесуальних підстав для звернення до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, з позовною заявою про стягнення податкового боргу з боржника відповідно до норм ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені п. п. 1, 3, 4, 8 ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (ч. 4 ст. 300 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).

29. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось із заявою про приєднання кредиторських вимог на суму 5 847 087,45 грн. (з урахуванням заяви про уточнення кредиторських вимог до заяви про приєднання кредиторських вимог на суму 5 579 693,00 грн. (вх. № 13735 від 10.12.2020).

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) і з дня введення його в дію визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з абз. 2 п. 2 Перехідних положень Кодексу.

Згідно зі ст. 1 КУзПБ:

- грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань, зокрема, належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування. Склад і розмір грошових зобов`язань визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом;

- кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

- конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Виходячи із норм КУзПБ, на господарський суд покладено обов`язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

Докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами у встановленому чинним законодавством порядку.

Ч. 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України (далі - ПК України), які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.

Положеннями п. 1.1. ст. 1 ПК України визначено, що ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Ст. 41 ПК України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб`єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до ст. 78 ПК України.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України надано право контролюючому органу, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У п. 102.4 ст. 102 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Пункт 101.1 ст. 101 ПК України передбачає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Як зазначено в п. 101.2 цієї статті, під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що ПК України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу ст. 101 ПК України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу (аналогічного правового висновку дійшов Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суд у постановах від 06.02.2018 у справі № К/9901/99/17 (807/2097/16), від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постановах від 19.09.2019 у справі № 910/11620/18, від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, від 05.12.2019 у справі № 910/1678/19).

Тому, при розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, господарському суду належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який у п. 102.4. ст. 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16, від 17.04.2019 № 43/75-15/7-б, від 19.09.2019 № 910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17).

У разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу (висновок викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у поставі від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16 (К/9901/99/17).

У справі, що розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що грошові вимоги до боржника в загальному розмірі 3 221 477,71 грн. є такими, що нараховані поза межами 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Враховуючи викладене, Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні кредиторських вимог Головного управління ДПС у Полтавській області в розмірі 3 221 477,71 грн., які ґрунтуються на сталій практиці Верховного Суду щодо застосування спеціальних норм податкового законодавства щодо строків давності за вимогами контролюючого органу про стягнення податкового боргу.

Щодо заявлених кредиторських вимог у розмірі 2 358 215,29 грн., які виникли в період часу з 10.10.2017 по 30.10.2019, Колегія суддів зазначає таке.

Провадження у справі № 917/399/15 про банкрутство ДП «Жовтневий спиртовий завод» було порушено за заявою Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Полтавській області ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.06.2015.

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16.

Згідно зі ст. 1 КУзПБ поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом ч. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявлена Головним управлінням ДПС у Полтавській області заборгованість у розмірі 2 358 215,29 грн., яка виникла в період часу з 10.10.2017 по 30.10.2019, є поточною.

Згідно з ч. 4 ст. 60 КУзПБ заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у ліквідаційній процедурі після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної ст. 64 цього Кодексу.

Постанова про визнання ДП «Жовтневий спиртовий комбінат» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у даній справі про банкрутство господарським судом не приймалась.

Відповідно до ч. 8 ст. 45 КУзПБ до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.

З огляду на викладене та враховуючи, що провадження у справі про банкрутство ДП «Жовтневий спиртовий комбінат» відкрито ухвалою господарського суду 09.06.2015, а грошові вимоги контролюючого органу виникли після порушення провадження у справі про банкрутство боржника, а також те, що на момент заявлення кредиторських вимог та на час ухвалення оскаржуваних судових рішень про відмову у їх визнанні боржник перебуває у процедурі розпорядження майном, суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку, що грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області на суму 2 358 215,29 грн є поточними та правомірно відхилили їх, як заявлені передчасно.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування приписів п. 102.4 ст. 102 ПК України у подібних правовідносинах викладених у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 43/75-15/7-б та постанові від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16 (К/9901/99/17), які судами попередніх інстанцій було враховано при винесені оскаржуваних рішень.

Мотивуючи необхідність відступлення від зазначеного висновку Верховного Суду, скаржник зазначає, зокрема, що ПК України не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені КУзПБ.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16).

Основним завданням Верховного Суду відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення сталості та єдності судової практики.

Відтак, для відступу від правової позиції, раніше сформованою Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.

Колегія суддів зазначає, що принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.

Єдність судової практики щодо однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» (Chapman v. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).

Колегія суддів вважає, що в цій справі скаржник не навів вмотивованих обґрунтувань щодо необхідності відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у зазначених ним постановах, а саме не довів наявності причин для відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення).

Відхиляючи доводи скаржника, Колегія суддів суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» в якому зазначено, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Верховний Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

30. Щодо суті касаційної скарги

Доводи Головного управління ДПС у Полтавській області, наведені в касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій.

31. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).

Згідно з ч. 2 ст. 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області та залишення ухвали Господарського суду Полтавської області від 28.01.2021 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 без змін.

32. Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 917/399/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік