УХВАЛА

21 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 914/3255/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1": Співак Я. І. (в режимі відеоконференції)

Державної служби України з безпеки на транспорті (УКРТРАНСБЕЗПЕКА): Тарасенко Н. В.

Офісу Генерального прокурора: Готки Ю. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.08.2021

у складі колегії суддів: Плотніцького Б. Д. (головуючого), Кордюк Г. Т., Кравчук Н. М.

та на рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2021

у складі судді Горецької З. В.

у справі за позовом Виконувача обов`язків керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 в інтересах позивача Державної служби України з безпеки на транспорті (УКРТРАНСБЕЗПЕКА) в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1"

про стягнення 6 278,56 грн плати за проїзд автомобільними дорогами

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст та підстави заявлених вимог

1. Виконувач обов`язків керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою в інтересах позивача Державної служби України з безпеки на транспорті (УКРТРАНСБЕЗПЕКА) в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (далі - ТОВ "Транс-Сервіс-1", скаржник, касатор) про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в розмірі 6 278,56 грн.

2. Заявлені позовні вимоги обґрунтовані порушенням ТОВ "Транс-Сервіс-1" вимог чинного законодавства щодо проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та необхідністю стягнення з ТОВ "Транс-Сервіс-1" до Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами в сумі 6 278,56 грн.

3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.12.2020 відкрито провадження у справі № 914/3255/20, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.01.2021.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

4. 21.05.2020 Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки (яке в подальшому реорганізовано у Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 196-р) проведено документальну перевірку автомобіля, марки DAF FT XF 105,460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також причепа марки ВОDЕХ КІS ЗD, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності відповідачу - ТОВ "Транс-Сервіс-1".

5. За результатами перевірки встановлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів осьового навантаження автомобіля, що зафіксовано актом від 21.05.2020 № 024343.

6. Згідно товарно-транспортної накладної від 21.05.2020 № 417551, відправник -Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 16), одержувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна горілчана компанія" (Черкаська область, Черкаський район, с. Степанки, Смілянське шосе, 8-й км., буд. 2). Маршрут руху пролягав через с. Червона Слобода, Київської області - с. Степанки, Черкаської області, 266 км. Габаритно ваговий контроль проведено на а.д. М 06 км. 35 та зафіксовано перевищення нормативно допустимого осьового навантаження, при нормі 11 тонн фактичне навантаження становить 12,26 тонн. Перевищення складає 1,26 тонн, що у відсотковому співвідношенні становить 11,45 %.

7. На підставі акта від 21.05.2020 № 024343 Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено розрахунок від 21.05.2020 № 024343 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким за виявлені порушення ТОВ "Транс-Сервіс-1" зобов`язано здійснити оплату на суму 215,46 Євро, яка на день проведення розрахунку за офіційним курсом, встановленим Національним банком України еквівалентна 6 278,56 грн. За твердженням позивача вказаний акт, розрахунок та довідку отримав водій автомобіля Чередниченко Дмитро Анатолійович, тому ТОВ "Транс-Сервіс-1" було відомо про необхідність внесення плати за проїзд, а результати габаритно-вагового контролю не оскаржені в установленому законом порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.03.2021 у справі № 914/3255/20 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Транс-Сервіс-1" на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 6 278,56 грн та 2 102, 00 грн судового збору.

9. Рішення суду першої інстанції, з-поміж іншого, прийнято на підставі приписів пункту 311 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок) згідно якого у випадку якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається, виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

10. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 у справі № 914/3255/20 апеляційну скаргу ТОВ "Транс-Сервіс-1" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2021 без змін.

11. Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції відхилив твердження ТОВ "Транс-Сервіс-1" про те, що застосуванню у даному випадку підлягали приписи пункту 21 вказаного Порядку, який передбачає, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України, а не пункту 311, оскільки апелянтом не враховано, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

12. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що як убачається з матеріалів справи, транспорт апелянта був з п`ятиосьовим сполученням. Відтак, суд першої інстанції абсолютно вірно застосував пункт 311 Порядку.

Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги

13. Не погоджуючись із наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ "Транс-Сервіс-1" звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду з вимогою скасувати рішення Господарського суду Львівської області та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 у справі № 914/3255/20.

14. В обґрунтування доводів касаційної скарги, ТОВ "Транс-Сервіс-1" стверджує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, зазначаючи в якості підстави касаційного оскарження пункт 3 частини другої, підпункт в) пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:

- стосовно застосування пункту 311 поряд із положеннями пункту 21 Порядку в аспекті частини сьомої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

- стосовно застосування під час складення розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування норми пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила);

- справа № 914/3255/20 має виняткове значення для скаржника, оскільки основною специфікою його господарської діяльності є перевезення вантажів великоваговим транспортом як по Україні, так і в міжнародному сполученні. З огляду на наявність у скаржника транспортних засобів в кількості 550 авто, до нього може бути неодноразово застосоване стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом правомірність яких через відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах є сумнівною.

Доводи інших учасників справи

15. Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2021, якою відкрито касаційне провадження у справі № 914/3255/20 за касаційною скаргою ТОВ "Транс-Сервіс-1" а постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 та на рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2021, в тому числі, надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 19.10.2021.

16. Станом на 21.10.2021 до Верховного Суду від учасників справи відзиви, заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Позиція Верховного Суду

17. Розглянувши у судовому засіданні 21.10.2021 матеріали касаційної скарги ТОВ "Транс-Сервіс-1", заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на таке.

18. Об`єктом касаційного перегляду є рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2021 у справі № 914/3255/20, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.08.2021, яким задоволено позов та стягнуто з ТОВ "Транс-Сервіс-1" на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 6 278,56 грн та 2 102,00 грн судового збору.

19. Натомість, скаржник не погоджується із вказаними висновками, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано приписи Порядку, а також не враховано допустиме перевищення вагових параметрів транспортного засобу, визначене Правилами.

20. Проаналізувавши предмет та зміст заявлених вимог наведених ТОВ "Транс-Сервіс-1", висновки судів зроблених за результатом розгляду цих вимог, доводи скаржника та аргументи сторін щодо скарги, висловлені під час судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про наявність у цій справі проблематики, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а саме щодо:

I) - застосування пункту 4 Правил щодо врахування допустимої величини похибки при визначенні розміру перевищення вагових параметрів транспортного засобу;

ІІ) - одночасного застосування пунктів 21 та 311 Порядку при визначенні розміру плати за проїзд автомобільними дорогами.

21. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

22. За приписами підпунктів 2, 15, 27 пункту 5 про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, серед іншого: державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

23. З наведеного вбачається, що Укртрансбезпека та її територіальні органи виконують функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховують відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу та вживають заходи стосовно стягнення відповідної плати.

24. Так, процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком, пунктом 3 якого визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

25. Відповідно до пункту 22.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2011 № 1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів -11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

26. Згідно з підпунктом третім пункту 2 Порядку, великоваговими та великогабаритними транспортними засобами є такі транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, які зазначені у пункті 22.5. Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

27. Аналогічні за змістом норми містяться в пункті 2, абзаці четвертому пункту 4 Правил згідно з якими транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

28. Пунктом 27 Порядку передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

29. Відповідно до пункту 28 Порядку плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

30. Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм -розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв -розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В - відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.

31. Пунктом 31 Порядку передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

32. Відповідно до пункту 311 Порядку якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

33. Водночас згідно з пунктом 21 Порядку у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

34. Системний аналіз зазначених вище норм законодавства свідчить про наявність складної колізії, яка полягає у внутрішній суперечності пунктів 21 та 311 Порядку щодо визначення розміру плати за проїзд по території України без відповідного дозволу.

35. До того ж як було встановлено судами попередніх інстанцій у даній справі відповідно до розрахунку від 21.05.2020 № 024343 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 21.05.2020 № 024343 зазначено, що перевищення параметрів від нормативу становить 11,45 %.

36. З акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідки від 21.05.2020 про результати здійснення габаритно-вагового контролю вбачається, що фактичні осьові навантаження становлять: 7,04/12,26/7,36/8,42/7,84 тонн. Нормативно допустимі навантаження становлять: 11/11/8/8/8 тонн. В ході перевірки встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження на другу вісь.

37. На підставі викладеного, Управлінням нарахована відповідачу плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 215,46 Євро, відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених Порядком.

38. За змістом касаційної скарги, скаржник посилається на те, що при обчисленні перевищення вагових параметрів над нормативними при здійсненні розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування повинна враховуватись величина похибки, втім у спірному розрахунку плати за проїзд від 21.05.2020 № 024343 зазначено, що навантаження на одиночну вісь становить 12,26 тонн, що перевищує нормативну (11 тонн) на 1,26 тонн та визначено ставку плати за проїзд в розмірі 0,27 Євро за кілометр.

39. Проте, за твердженням скаржника, ставка плати за проїзд за перевищення навантаження на одиночну вісь над нормативною мала б визначатись із врахуванням допустимого 2 % відхилення у масі автомобіля, що складає 11,22 тонн. Так, касатор зазначає, що в такому разі перевищення нормативного навантаження становило б 1,04 тонни, що у відсотковому співвідношенні дорівнює 9,27 %. У такому випадку, оскільки перевищення нормативу становить менше 10 %, відповідно до приписів пункту 311 Порядку плата за проїзд була б визначена у подвійному розмірі, а не у потрійному.

40. З урахуванням наведеного, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування під час складення розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування приписів пункту 4 Правил, згідно якого допускається перевищення вагових параметрів на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд та пункту 21 Порядку, відповідно до якого, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметру більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України, Тобто, за твердженнями скаржника при обчисленні перевищення вагових параметрів над нормативними при здійснення розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування повинна враховуватись величина похибки в розмірі 2 відсотки.

41. Колегією суддів касаційної інстанції встановлено, що в судах апеляційної інстанції при вирішенні спорів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами за аналогічного регулювання, наявні відмінні підходи до застосування приписів пункту 4 Правил.

42. Зокрема, при застосуванні першого підходу при нарахуванні розміру плати за проїзд враховується допустиме перевищення вагових параметрів транспортного засобу величина похибки в розмірі 2 відсотки при обчисленні перевищення вагових параметрів над нормативними при здійсненні розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування:

- у постанові Західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 у справі № 914/1829/20 зазначив, що місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку, що позивачем безпідставно не включено в розрахунок 2 % похибки, оскільки така не є порушенням. Щодо перевищення загальної маси вантажу, застосування позивачем ставки плати за кожен кілометр відстані в розмірі 0,1 Євро є правомірним. У разі перевищення допустимих осьових навантажень до 5% включно ставка плати за кожен кілометр відстані становить 0, 05 Євро, від 5 до 10 % включно 0, 1 Євро, від 10 до 20 % включно 0, 27 Євро, понад 20 % за кожні наступні 5 відсотків 0,15 Євро. Судами встановлено, що позивачем визначалось відсоткове співвідношення перевищення навантаження на вісь, виходячи з 11 тонн. За його розрахунком перевищення становить 26,36 %, тому плата за проїзд зазначена 0,461 Євро за 1 км проїзду. Проте, таке нарахування є необґрунтованим, оскільки при нарахуванні повинна враховуватись допустима похибка в розмірі 2%;

- у постанові Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у справі № 922/2933/19 зазначено, що за результатами зважування транспортних засобів співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області складено довідку № 0021701 від 31.05.2018 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт №0004492 від 31.05.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Зокрема, встановлено, що загальна маса транспортного засобу становить 45,45 тонн при нормативно допустимій для даного виду транспортного засобу 40,0 тонн. Враховуючи, що законодавчо встановлена похибка становить 2 %, то транспортний засіб необхідно вважати невеликоваговим лише при загальній вазі - 40,8 тонн;

- у постанові Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у справі № 922/3188/20 зазначено, що після проходження габаритно вагового контролю співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області було встановлено, що навантаження на третю строєну ось з одиночними шинами перевищує нормативно - встановлені параметри, а саме: 24,55 тонн замість встановлених 22 тонн. Враховуючи, що законодавчо встановлена похибка становить 2 %, то транспортний засіб необхідно вважати невеликоваговим лише при навантаженні на третю строєну ось 22,440 тонн;

- у постанові Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у справі № 922/4086/20 зазначено, що за результатами документального габаритно-вагового контролю співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області було встановлено, що загальна маса транспортного засобу складає 47,05 тонни при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 40,0 тонни. Враховуючи, що законодавчо встановлена похибка становить 2 %, то транспортний засіб необхідно вважати невеликоваговим лише при загальній масі транспортного засобу - 44,880 тонн;

- у постанові Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 922/7/20 зазначено, що за результатами зважування вищезазначеного транспортного засобу (чек № 819 від 24.06.2019) співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області було встановлено, що навантаження на одиночну ось складає 13,510 тонни при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 11 тонн. Враховуючи, що законодавчо встановлена похибка становить 2 %, то транспортний засіб необхідно вважати невеликоваговим лише при навантаженні на одиночну ось - 11,220 тонн.

43. Водночас, наявним є застосування другого підходу, за якого при обчисленні перевищення вагових параметрів над нормативними при здійсненні розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не враховується допустиме перевищення вагових параметрів транспортного засобу величина похибки в розмірі 2 відсотки:

- у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2021 у справі № 904/26/20 встановлено, що під час перевірки транспортного засобу виявлено перевищення осьового навантаження транспортним засобом встановлених вагових обмежень, а саме: осьове навантаження при допустимих 16 тоннах склало 22,05 тонн, тобто перевищення склало 6,05 тони. Вказане підтверджується чеком про зважування транспортного засобу та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю N 0010867 від 23.10.2018;

- у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2021 у справі № 904/2514/20 встановлено, що за результатами зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю зафіксовано навантаження на осі: 1) 5,46 тонн (передня вісь) - при нормативно допустимому значенні 11,0 тонн; 2) 9,18 тонн (задня вісь) - при нормативно допустимому значенні 11,0 тонн; 3) 23,37 тонн (строєна вісь) - при нормативно допустимому значенні 22 тонни; 4) повна маса транспортного засобу склала 38,01 тонн - при нормативно допустимому значенні 40,0 тонн. Відтак, перевищення параметрів нормативу навантаження на строєну вісь автомобіля склало 1,37 тонн, або 6,23 %;

- у постанові Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 у справі № 914/337/20 встановлено, що 31.01.2019 Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області проведено рейдову перевірку із здійсненням габаритно-вагового контролю, під час якої зважено автомобіль відповідача марки DAF 95XF 380, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом TROVILLET, реєстраційний номер НОМЕР_4 та виявлено фактичне навантаження на одиничну вісь в розмірі 13,5 тонн, що на 2,5 тонни перевищує нормативно допустиме навантаження одиничної осі в розмірі 11 тонн;

- у постанові Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 922/4084/20 встановлено, що за результатами габаритно-вагового контролю співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом та вантажем складає 50,2 тони при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 40,0 тонн.

44. Крім того, колегією суддів касаційної інстанції встановлено також наявність протилежних підходів у судовій практиці щодо одночасного застосування положень пунктів 21, 311 Порядку при визначенні розміру плати за проїзд по території України без відповідного дозволу.

45. Зокрема існує практика одночасного застосування положень пунктів 21, 311 Порядку при визначенні розміру плати за проїзд по території України без відповідного дозволу (постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у справі № 911/2271/19; Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2019 у справі № 908/1846/18, від 20.02.2019 у справі № 908/1747/18; Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 903/665/18; Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у справі № 922/2933/19, від 02.02.2021 у справі № 922/3188/20 тощо).

46. Поряд з цим, наявна судова практика застосування лише положень пунктів 30, 311 Порядку при визначенні розміру плати за проїзд по території України без відповідного дозволу (постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 у справі № 911/1087/20; Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2021 у справі № 904/2514/20; від 20.10.2020 у справі № 904/675/19; Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 916/75/19; Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 у справі № 922/2534/19 тощо).

47. Згідно зі статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

48. Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

49. Частиною четвертою статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.

50. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.02.2020 у справі № 917/210/19 та від 12.02.2020 у справі № 926/16/19 із одночасним застосуванням, зокрема, приписів пунктів 21, 311 Порядку зробила висновок, що аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

51. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

52. Однією з гарантій дотримання вказаними органами таких вимог є впровадження ним таких процедур та правил, які надавали б зацікавленій особі можливість перебачити наслідки своїх дій та мінімізували ризик помилок при застосуванні таких процедур.

53. Норми про застосування правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням закріплені, зокрема, у частині сьомій статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності": у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

54. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на принципі "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України", "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Москаль проти Польщі" тощо).

55. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Лелас проти Хорватії" і "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

56. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Лелас проти Хорватії"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

57. ЄСПЛ неодноразово зауважував, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справах "Кантоні проти Франції" від 11.11.96, "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).

58. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

59. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

60. На думку ЄСПЛ, поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (пункт 39 рішення у справі "C.G. та інші проти Болгарії" ("C. G. and Others v. Bulgaria", заява N 1365/07); пункт 170 рішення "Олександр Волков проти України" ("Oleksandr Volkov v. Ukraine", заява N 21722/11).

61. У рішенні ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначено, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу "якості закону". У разі коли законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

62. Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

63. Оскільки законодавство розмежовує нормативні та допустимі вагові параметри транспортного засобу, а ставки плати за проїзд визначаються в залежності від перевищення вагових параметрів над допустимими, а не над нормативними, при вирішенні спорів щодо правомірності здійснення розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до пункту 311 Порядку має бути враховано допустиме перевищення вагових параметрів на 2 відсотки (величина похибки) відповідно до абзацу четвертого пункту 4 Правил.

64. До того ж при вирішенні подібних спорів необхідним є визначення більш сприятливої норми національного законодавства при визначенні розміру плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу у випадку застосування пункту 311 поряд із положеннями пункту 21 Порядку в аспекті частини сьомої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

65. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 ГПК України, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду у постановах від 12.02.2020 у справі № 917/210/19 та у справі № 926/16/19, або застосувати зазначену правову позицію у випадку її конкретизації Великою Палатою Верховного Суду щодо врахування приписів абзацу четвертого пункту 4 Правил, згідно якого допускається перевищення вагових параметрів на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд та одночасного застосування пунктів 21, 311 Порядку при визначенні розміру плати за проїзд автомобільними дорогами.

66. Відповідно до частини четвертої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

67. Згідно із частиною четвертою статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.

68. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 302, 303, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Справу № 914/3255/20 за позовом виконувача обов`язків керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 в інтересах позивача Державної служби України з безпеки на транспорті (УКРТРАНСБЕЗПЕКА) в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" про стягнення 6 278,56 грн плати за проїзд автомобільними дорогами передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

О. В. Васьковський