Номер провадження: 22-ц/813/4032/21

Номер справи місцевого суду: 522/1833/19

Головуючий у першій інстанції Єршова Л. С.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2021                                                                                        м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді – Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,

за участю секретаря – Чепрас А.І.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2020 року у складі судді Єршової Л.С.,

в с т а н о в и в:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про вселення позивача у квартиру АДРЕСА_1 , а саме у житлову кімнату площею 14,9 кв.м., балкон, вихід на який здійснюється з прилеглої кімнати з правом сумісного користування коридором площею 13,4 кв.м., кухнею - студією площею 10,4 + 16 кв.м., туалетом площею 3,3 кв.м., ванною кімнатою площею 5,36 кв.м.; зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у вселенні та користуванні квартирою АДРЕСА_1 , а саме у житлову кімнату площею 14,9 кв.м., балкон, вихід на який здійснюється з прилеглої кімнати з правом сумісного користування коридором площею 13,4 кв.м., кухнею - студією площею 10,4 + 16 кв.м., туалетом площею 3,3 кв.м., ванною кімнатою площею 5,36 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі договору дарування ВКС № 483763, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гур`яновою Л.Г. від 01.02.2008, ОСОБА_1 отримав у дар 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Вказана квартира в цілому складається з трьох житлових кімнат, що становить - жила площа 45,3 кв.м., загальною площею 79,7 кв.м., підсобна 32,7 кв.м., корисна 78,0 кв.м., (кімната №1 – 13,7 кв.м., кімната № 2 – 14,9 кв.м., кімната № 3-16,7 кв.м., кухня 10,4 кв.м., ванна кімната 5,6 кв.м., туалет – 3,3 кв.м., балкон – 0,8; 0,9 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на вказану квартиру. Співвласником 1/2 частки вищевказаної квартири є відповідач ОСОБА_2 , яка зареєстрована та одноособово проживає в даній квартирі та не дає можливості позивачу вселитися та проживати у квартирі, тим самим перешкоджаючи йому у користуванні своєю власністю. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06.08.2018 було виділено та встановлено ОСОБА_1 порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , а саме: житлову кімнату площею 14,9 кв.м., балкон, вихід на який здійснюється з прилеглої кімнати; виділено та встановлено ОСОБА_2 , порядок користування квартирою АДРЕСА_1 : житлову кімнату площею 13,7 кв.м., балкон, вихід на який здійснюється з прилеглої кімнати; всі інші приміщення: коридор площею 13,4 кв.м., кухня - студія площею 10,4 + 16 кв.м., туалет площею 3,3 кв.м., ванна кімната площею 5,36 кв.м., залишено в спільному користуванні. 08.01.2019 Приморським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист по справі № 522/13497/17 на виконання вказаного рішення, з яким ОСОБА_1 звернувся до Другого Приморського відділу ДВС м. Одеси, однак вказаний виконавчий лист було повернуто без виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». На теперішній час ОСОБА_1 не може належним чином розпоряджатися та користуватися своєю власністю, оскільки ОСОБА_2 перешкоджає йому в цьому, не даючи можливості вселитися в квартиру.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2020 року позов задоволено в повному обсязі. Вселено ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 , а саме у житлову кімнату площею 14,9 кв.м., балкон, вихід на який здійснюється з прилеглої кімнати з правом сумісного користування коридором площею 13,4 кв.м., кухнею - студією площею 10,4 + 16 кв.м., туалетом площею 3,3 кв.м., ванною кімнатою площею 5,36 кв.м. Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у вселенні та користуванні квартирою АДРЕСА_1 , а саме у житлову кімнату площею 14,9 кв.м., балкон, вихід на який здійснюється з прилеглої кімнати з правом сумісного користування коридором площею 13,4 кв.м., кухнею - студією площею 10,4 + 16 кв.м., туалетом площею 3,3 кв.м., ванною кімнатою площею 5,36 кв.м.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2020 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2020 року з цієї справи залишено без задоволення.

Не погодившись з заочним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд вірно встановив, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування, власник має право вимагати усунення йому перешкод, але при цьому наявність цих перешкод суд не встановив, що у порушення вимог ст. ст. 76-78, 263 ЦПК України, ставить під сумнів законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення. Апелянт також зазначив, що відповідач не була належним чином повідомлена про день та час слухання справи.

19.10.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 19.10.2021 у зв`язку з зайнятістю у іншому судовому засіданні.

Враховуючи, що справа на розгляді у суді перебуває з 2019 року, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, свої доводи щодо непогодження з рішенням суду виклав у апеляційній скарзі, з урахуванням того, що предметом спору є вирішення питання про вселення, апеляційний суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору дарування від 01.02.2008 ОСОБА_1 отримав у дар 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Вказаний договір було зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 03.03.2008.

Квартира АДРЕСА_1 в цілому складається з трьох житлових кімнат, що становить - жила площа 45,3 кв.м., загальною площею - 79,7 кв.м., підсобна 32,7 кв.м., корисна 78,0 кв.м., (кімната №1 – 13,7 кв.м., кімната № 2 - 14,9 кв.м., кімната № 3 – 16,7 кв.м., кухня 10,4 кв.м., ванна кімната 5,6 кв.м., туалет – 3,3 кв.м., балкон – 0,8; 0,9 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на вказану квартиру (а.с. 34 – 36).

Заочним Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06.08.2018 виділено та встановлено ОСОБА_1 порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , а саме: житлову кімнату площею 14,9 кв.м., балкон, вихід на який здійснюється з прилеглої кімнати; виділено та встановлено ОСОБА_2 , порядок користування квартирою АДРЕСА_1 : житлову кімнату площею 13,7 кв.м., балкон, вихід на який здійснюється з прилеглої кімнати; всі інші приміщення: коридор площею 13,4 кв.м., кухня - студія площею 10,4 + 16 кв.м., туалет площею 3,3 кв.м., ванна кімната площею 5,36 кв.м., залишено в спільному користуванні.

На виконання вказаного рішення суду Приморським районним судом м. Одеси 08.01.2019 видано відповідний виконавчий лист.

Вбачається, що вказаний виконавчий лист старшим державним виконавцем Другого Приморського відділу ДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в м. Одесі Майстерюк Т.М. повернуто без виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частинами 1, 3 ст. 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статями 317, 319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За правилами ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

При цьому відповідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник має права вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом усунення перешкод у користуванні власністю, вселення, проте це право залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Визначальним для захисту порушеного права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї (1952 року) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кривіцька і Кривіцький проти України" ("KryvitskaandKryvitskyyv. Ukraine", заява N 30856/03) поняття "житло" не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у право на житло.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Апелянтом не надано доказів на підтвердження того, що позивач має вільний доступ до квартири, як на час звернення до суду з даним позовом, так і на час розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги. Також не надано доказів передачі позивачу, який є співвласником вказаної квартири, ключів від вхідних дверей квартири.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що своїми діями відповідач чине позивачу перешкоди у користуванні спірною квартирою, співвласником якої він є.

Крім того, апелянт у скарзі посилається на те, що суд не сповістив відповідача про дату та час розгляду справи.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п.п.1,2 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Як вбачається з матеріалів справи, в судових засіданнях приймав участь представник відповідача 20.06.2019,24.10.2019 (а.с.62-63,74-75), отже про наявність справи у суді відповідач була обізнана.

Враховуючи, що поштові повідомлення про вручення відповідачу повісток, направлених на адресу реєстрації відповідача, а саме: АДРЕСА_2 , поверталися до суду з позначкою «адресат відсутній», «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання відправлення», повідомлення про розгляд справи, призначений на 27.08.2020, направлено на адресу відповідача кур`єрською службою та повернулося до суду з позначкою «в одержанні відмовлено» (а.с.98), що свідчить про належне сповіщення відповідача про розгляд справи з огляду на правила ст.128 ЦПК України, тому доводи апеляційної скарги підставою скасування рішення суду бути не можуть.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384  ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 12.11.2021.

Головуючий:

  Судді: