Справа № 2-а-940/10  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 грудня 2010 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі головуючого: судді Тімонової В.М.,

при секретарі – Василенко О.І.,

за участю позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Балаклійському районі Харківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, інтереси якого за дорученням представляє ОСОБА_2, до управління Пенсійного фонду України у Балаклійському районі Харківської області про визнання дій незаконними  та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.10.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність управління пенсійного фонду України у Балаклійському районі Харківської області щодо не здійснення перерахунку додаткової пенсії як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, починаючи з 12.07.2002 року та зобов’язати  відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 12.07.2002 року.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав письмові заперечення на позов, в яких просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи на правомірність призначення розміру пенсій,  та  розглянути справу без його участі.

Враховуючи наявність відповідних заяв від представника позивача та представника відповідача суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 19.01.2006 року ( а.с. 4)

Позивач одержує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» та  додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров’ю, на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року.

Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі із заявою про здійснення йому перерахунку та виплати додаткової пенсій у розмірІ, встановленому ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

20.07.2010 року Управління Пенсійного фонду у Балаклійському районі Харківської області  відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, вказуючи на відсутність підстав для такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсій. (а.с. 7-8).

Судом встановлено, що додаткова пенсія позивачу була призначена Управлінням Пенсійного фонду України у Балаклійському районі Харківської області згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» виходячи із розміру 19,91 грн. і відповідно складала 19,91Х30%.

Статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 06.06.1996 року встановлено, що особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм для обчислення додаткової пенсії, особам, щодо яких встановлено зв’язок Чорнобильською катастрофою, визначено мінімальну пенсію за віком.

Згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 06.06.1996 року  встановлено, що  призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на території радіоактивного забруднення провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в  редакції  Закону  від 04.06.1997 року визначено, що мінімальний  розмір  пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального  споживчого  бюджету.  В   умовах   кризового   стану економіки  та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі не нижче межі малозабезпеченості.

    З 01.01.2004 року ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» втратила чинність з прийняттям ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування « в редакції від 09.07.2003 року, яка передбачала, що мінімальний розмір пенсії за віком визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  від 24.12.2004 року, що набув  чинності 12.01.2005 року, редакція ст. 28 вищезазначеного закону була змінена і розмір мінімальної пенсії за віком встановлено в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а саме – законом про Державний бюджет України на відповідний рік.             ( ч.3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» )

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що право позивача на отримання додаткової пенсії по 2 категорії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, виникло з 12.01.2005 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач здійснюючи позивачу виплату додаткової пенсії за період з 12.07.2002 року по 11.01.2005 року діяв правомірно, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, які стосуються перерахунку додаткової пенсії за вищезазначений період.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік  та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 27.12.2008 року було внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до нової редакції вищезазначеного Закону з 01.01.2008 року вихідним критерієм для розрахунку щомісячної додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю  особам, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою визначено прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно нової редакції ст. 51 цього ж закону встановлено, що о собам, віднесеним  до категорії 2,  призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі - 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 р. від 22.05.2008 року зміни внесені Законом України «Про Державний України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»  до ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 22 травня 2008 року позивач мав право на отримання додаткової пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Тобто мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок додаткової пенсії, зазначеної в ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Незважаючи на це,  розмір, з якого виходив відповідач при розрахунку пенсії позивачу, був нижчій, ніж прожитковий мінімум ( відповідно мінімальна пенсія за віком).

Також ст.54 вищезазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-IV - відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 05.10.2006 року встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно вимог частини 3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

За змістом абзацу 3  статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії – це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в Законі «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

Незважаючи на це,  розмір, з якого виходив відповідач при розрахунку пенсії позивачу, був нижчій, ніж затверджений прожитковий мінімум ( відповідно мінімальна пенсія за віком).

Таким чином, відповідачем було порушено законне право позивача на отримання  додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров’ю,  в належному розмірі.

Як вбачається із письмових заперечень Управління пенсійного фонду України у Балаклійському районі, при нарахуванні позивачу додаткової пенсії відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України №1293від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», № 530 від  28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», № 654 від 17.06.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

Відповідно до ч.1 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.  У разі невідповідності правового акту закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має  вищу юридичну силу. ( ч.4 ст. 8 ЦПК України )

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи  гарантуються. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії повинен був керуватися  ст. 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і нормами відповідного Закону України про визначення мінімальної пенсії за віком на момент виплати, а не Постановами Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг прав позивача, встановлених законом.  

Суд визнає безпідставним посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України. Надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим законом та іншими законами, якими встановлений розмір мінімальної пенсії за віком.  

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про незаконність дій Управління пенсійного фонду України у Балаклійському районі у Харківській області щодо нарахування і виплати позивачу додаткової пенсії у розмірі нижчому, ніж це передбачено діючим законодавством.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи викладене, для захисту прав позивача суд вважає за необхідне прийняти рішення про зобов’язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату додаткової пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії в розмірі           30 % мінімальної пенсії за віком з 12.01.2005 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.

Ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд не може погодитися з розрахунком, проведеним відповідачем щодо обчислення позивачу основної та додаткової пенсії та з посиланнями відповідача на те, що застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суперечить вимогам частини 3 цієї статті, згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 тієї ж статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом.  

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання додаткової пенсії, передбаченої ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру пенсії, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Керуючись  ст.ст. 19, 22, 46, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст. 49, 51, 67 Закону України "Про статус  і соціальний захист  громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року, ст.. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції від 04.06.1997 року, ст.ст. 28, 87 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих  актів  України» від 26.12.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 р. від 22.05.2008 року, ст.ст.  94, 158- 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов  задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області по невиконанню з 12 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 приписів ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка призвела до порушення прав ОСОБА_3 на своєчасне нарахування та отримання додаткової пенсії в належному розмірі.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Балаклійському районі Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» провести відповідні виплати  з урахуванням виплачених сум за період з 12 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

    Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Балаклійський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

    СУДДЯ