ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 35/400 | 19.11.07 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія «Дженералі –Гарант» в особі Центральної філії Української страхової компанії «Дженералі –Гарант»
до Служби Безпеки України
про стягнення 1 949,97 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
Від позивача Корнієнко І.О –предст. за довір. №17060 -1/14 від 21.12.2006р.
Від відповідача не з’явились
Рішення прийняте 15.11.2007р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 18.10.2007р. по 15.11.2007р., з 15.11.2007р. по 19.11.2007р.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія «Дженералі –Гарант»в особі Центральної філії Української страхової компанії «Дженералі –Гарант» до Служби Безпеки України про стягнення страхового матеріальної шкоди в розмірі 1 949,97 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2007р.р. порушено провадження у справі № 35/400, розгляд справи призначено на 20.09.2007р.
Представником позивача в судовому засіданні було подано додаткові докази до справи.
Відповідач в судове засідання не з‘явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, витребуваних документів суду не надав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2007р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 18.10.2007р.
В судовому засіданні представником позивача були подані оригнали документів для огляду суду.
Відповідач в судове засідання 18.10.2007р. не з‘явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, витребуваних документів суду не надав.
В судовому засіданні 18.10.2007р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 15.11.2007р., для оголошення рішення у справі та виготовлення його повного тексту.
Відповідач в судове засідання 15.11.2007р. не з‘явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, витребуваних документів суду не надав.
Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 20.09.2007р., 18.10.2007р., 15.11.2007р., ані відповідач, ані його представники не з’явились.
Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
27 жовтня 2006 року по вулиці Причальній сталась Дорожньо –транспортна пригода, шляхом зіткнення автомобілів «ГАЗ -32213»д.н.з. АА 3210 ВВ та «ЗАЗ 110307»д.н.з. АА 4264 ВН.
Внаслідок порушення правил дорожнього руху при керуванні автомобілем «ГАЗ -32213»д.н.з. АА 3210 ВВ Дарницьким районним судом міста Києва винесена Постанова в адміністративній справі №3-40973/06 від 16.11.2006р., відповідно до якої гр. Ткач В.В., що керував вказаним автомобілем, визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності, у виді адміністративного штрафу в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Згідно Довідки Дарницького РУГУ МВС автомобіль ГАЗ -32213»д.н.з. АА 3210 ВВ належить Службі Безпеки України (надалі відповідач), а гр. Ткач В.В. в свою чергу перебуває в трудових відносинах з відповідачем.
В результаті вищевказаної дорожньо –транспортної пригоди автомобіль «ЗАЗ 110307»д.н.з. АА 4264 ВН отримав механічні пошкодження.
Автомобіль «ЗАЗ 110307»д.н.з. АА 4264 ВН належить громадянину Зух А.М., та був застрахований Відкритим акціонерним товариством Українською страховою компанією «Гарант АВТО»(надалі позивач) на підставі Договору страхування (Страховий поліс №19-3304278 від 10.03.2006 року).
Відповідно до умов вищевказаного Договору, на підставі звіту №3214 від 13.11.2006р. «З визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу», позивач сплатив власнику зазначеного автомобілю гр. Зух А.М. за видатковим касовим ордером від 29.09.2005р. страхове відшкодування в розмірі 1 649,97 грн.
Крім того, позивачем було здійснено оплату проведеної автотоварознавчого дослідження дорожнього транспортного засобу в розмірі 300,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №8537 від 22.11.2006р.
Таким чином, сума матеріальної шкоди становить 1 949,97 грн.
05.03.2007р. позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування понесених позивачем витрат в розмірі 1 949,97 грн.
Проте, з боку відповідача вказана претензія була залишена без розгляду.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з позовними вимогами стягнути з відповідача суму завданих збитків в межах суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 1 649,97 грн., а також суми понесених витрат в зв’язку з проведенням автотоварознавчого дослідження дорожнього транспортного засобу в розмірі 300,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно матеріалів справи, автомобіль ГАЗ -32213»д.н.з. АА 3210 ВВ належить відповідачеві.
Згідно матеріалів справи, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ЗАЗ 110307 держ. №4А4264БН в результаті його пошкодження в ДТП, складає 2222,21 грн.
Позивач на виконання умов Договору Страхування (Страховий сертифікат) (Страховий поліс №19-3304278 від 10.03.2006 року), сплатив власнику зазначеного автомобілю Зух А.М. за видатковим касовим ордером №749 від 16.11.2006р. страхове відшкодування в розмірі 1 649,97 грн.
Крім того, позивачем були понесені фактичні втрати в зв’язку з проведенням автотоварознавчого дослідження дорожнього транспортного засобу в розмірі 300,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №8537 від 22.11.2006р.
Таким чином, позивач виконав свої зобов’язання за Договором страхування та відповідно до вимог чинного законодавства, та набув права вимоги на відшкодування понесених витрат у зв’язку з виплатою страхового відшкодування, а також проведеним автотоварознавчим дослідженням дорожнього транспортного засобу.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми понесених витрат у зв’язку з виплатою страхового відшкодування в розмірі 1 649,97 грн., а також проведеним автотоварознавчим дослідженням дорожнього транспортного засобу в розмірі 300,00 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 979, 990, 993, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Служби Безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, ідентифікаційний код 00034074) на користь Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія «Дженералі –Гарант»в особі Центральної філії Української страхової компанії «Дженералі –Гарант»(01024, м. Київ, Ново –Печерський пров. 19/3, п/р №26505010021452 в ВАТ «Укрексімбанк»м. Києва, МФО 322313, ЄДРПОУ 25965081), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 1 649,97 грн. (одна тисяча шістсот сорок дев’ять гривень 97 коп.) –завданих витрат, 300,00 грн. (триста гривень 00 коп.) –витрат понесених в зв’язку з проведеним автотоварознавчим дослідженням дорожнього транспортного засобу, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) –державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Суддя М.Є. Літвінова