Справа № 595/1731/21

Провадження № 2-з/595/4/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

12.11.2021

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Содомора Р.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

       Згідно заяви вбачається, що позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , отриманий в результаті реконструкції житлового будинку, який зареєстрований за відповідачем на підставі договору дарування від 13.02.2004 року; квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 18.07.2018 року; земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,05 га, кадастровий номер 6121280400:02:002:0380, яка зареєстрована за відповідачем 19.03.2015 року; автомобіль марки «CITROEN С4», 2008 року випуску, об`єм двигуна 1560 см.куб., який зареєстрований за відповідачем 22.09.2017 року, вартістю на даний час орієнтовно 5500 доларів США.

       В обґрунтування заяви вказує, що нею подано позов про поділ спільного майна подружжя.        Зазначає, що у випадку задоволення судом позовних вимог у даній справі, невжиття судом заходів забезпечення позовної заяви унеможливить виконання рішення суду у справі, оскільки відповідач має реальну можливість здійснити дії щодо передачі прав на оспорюване майно, так як відповідачем вже здійснено відчуження спільного майна, а саме автомобіля марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», 2008 року випуску, об`єм двигуна 2461 см.куб. без отримання згоди позивача за договором, що знаходиться в ТСЦ № 8046 РСЦ ГСЦ МВС в м.Київ. Грошові кошти після продажу даного автомобіля відповідач позивачу не передавав.

          Розгляд заяви згідно ст.153 ЦПК України здійснюється судом без повідомлення учасників справи.

       Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 2, 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, та забороною вчиняти певні дії.

Згідно із ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Пункт 6 передбачає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

       Як вбачається із заяви позивач просить накласти арешт на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,05 га, кадастровий номер 6121280400:02:002:0380; автомобіль марки «CITROEN С4», 2008 року випуску, об`єм двигуна 1560 см.куб.

       Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

       Із позовної заяви вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, за відповідачем зареєстровано спірне нерухоме майно та між сторонами виник спір з приводу поділу даного спільного майна подружжя, оскільки домовленості про добровільний розподіл спільного майна подружжя між сторонами не досягнуто.

       З наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань позивача вбачається, що предмет позову по даній справі є нерухоме та рухоме майно, яке підлягає поділу.

       Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження права власності відповідача на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , а тому на думку суду вимога про накладення арешту на таке майно без належних доказів на підтвердження права власності до задоволення не підлягає.

       Оцінюючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що існує реальний ризик, що відповідачем ОСОБА_2 можуть вживатися дії щодо відчуження належного їм майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,05 га, кадастровий номер 6121280400:02:002:0380; автомобіля марки «CITROEN С4», 2008 року випуску, об`єм двигуна 1560 см.куб., для подальшого унеможливлення та/або утруднення виконання рішення суду.

       Разом із цим, суд звертає увагу на наступне.

       Частина 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. За змістом наведеного, жодне з положень Конвенції не може бути витлумачене як таке, що легітимізує набуття права власності одним суб`єктом за рахунок протиправного позбавлення майнового права іншого суб`єкта, із відмовою, до того ж, у можливості захисту порушеного права. Кожен, чиї права та свободи було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (Статті 13 і 14 Конвенції).

       Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

       Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

       Диспозиція ст. 149 153 ЦПК України, яка дозволяє суду забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, носить оціночний характер судом ризиків заподіяння шкоди інтересам позивача.

       З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.

       Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

       Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, оцінюючи наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, беручи до уваги, що накладення арешту на майно відповідача є заходом, який призводить до суворих обмежень для власника майна у користуванні його майном та вказані дії можуть призвести до порушень конституційних прав відповідача по справі на володіння та користування належним йому майном, виходячи із засад розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, суд вважає, що заяву про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити частково шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження (шляхом передачі, продажу, дарування, реєстрації, перереєстрації) квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,05 га, кадастровий номер 6121280400:02:002:0380; автомобіля марки «CITROEN С4», 2008 року випуску, об`єм двигуна 1560 см.куб.

       При цьому, суд враховує те, що саме такий вид забезпечення позову, як заборона вчиняти будь які дії щодо відчуження спірного майна є достатнім і співмірним із заявленими позивачем вимогами та в той же час не буде порушувати прав відповідача.

       Керуючись ст.149-150, 157 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

       Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити частково.

       Заборонити ОСОБА_2 , вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження майна: квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 18.07.2018 року; земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,05 га, кадастровий номер 6121280400:02:002:0380, яка зареєстрована за відповідачем 19.03.2015 року; автомобіля марки «CITROEN С4», 2008 року випуску, об`єм двигуна 1560 см.куб., який зареєстрований за ОСОБА_2 22.09.2017 року.

       В іншій частині заяви відмовити.

Учасники справи мають право звернутися до суду із вмотивованим клопотанням про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

       Ухвала підлягає негайному виконанню.

       Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

       Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Тернопільському апеляційному суду безпосередньо, або через Бучацький районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення

Суддя: Р. О. Содомора